Постанова

від 28.01.2014 по справі 13/5025/570/11-5/17-1834-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р.Справа № 13/5025/570/11-5/17-1834-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Лавренюк О.Т.,

(склад судової колегії згідно розпорядження голови суду від 14.01.2014р. №43)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

представники сторін не з'явились в судове засідання,

про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Каскад Логістик"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 09 грудня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду

по справі № 13/5025/570/11-5/17-1834-2011

за позовом Дочірнього підприємства „Каскад Логістик"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 31038,64 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 липня 2011 року по справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства „Каскад Логістик" суму основної заборгованості у розмірі 20553 грн., інфляційні збитки у розмірі 6095,37 грн., 3% річних в сумі 1444,27 грн., витрати на юридичні послуги 2500 грн., держмита у розмірі 305,93 грн., та 232,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

15.08.2011 року було видано відповідний наказ про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2011 року по справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011, яке набрало законної сили 12.08.2011 року.

26 листопада 2013 року ДП „Каскад Логістик" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Заявник обґрунтовував заяву тим, що боржник ОСОБА_1 є єдиним засновником та директором Приватного підприємства „Транс-Інтеграл" та володіє і розпоряджається вказаним підприємством одноособово. Таким чином, заявник вважав, що державний виконавець повинен звернути стягнення на майно приватного підприємства „Транс-Інтеграл", оскільки майно вказаного підприємства є приватною власністю ФОП ОСОБА_1

Таким чином, ДП „Каскад Логістик" просив винести ухвалу про звернення стягнення у сумі 30103,03 грн. поряд з іншим майном боржника і на належне відповідачу майно ПП „Транс-Інтеграл" (код ЄДРПОУ 37301618), що знаходиться за адресою: юридична адреса 67500, Одеська обл., Комінтернівський район, смт Комінтернівське, вул.Новоселів,5 кв.6, фактична адреса: м.Одеса, вул.Скиданівська, бу.7/11, офіс 3А - на усі види майна, призначені для його діяльності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, право вимоги та борги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 грудня 2013 року у справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011 (суддя Погребна К.Ф.) на підставі ст. 121 ГПК України у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2011р. по даній справі ДП „Каскад Логістик" відмовлено, з підстав того, що скаржником при зверненні з відповідною заявою до суду не надано жодних доказів того, що майно приватного підприємства „Транс-Інтеграл" належить саме боржнику. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2011 року по даній справі шляхом звернення стягнення в сумі 30103,03 грн. поряд з іншим майном боржника і на належне відповідачу ФОП ОСОБА_1 майно ПП „Транс-Інтеграл", а саме на усі види майна підприємства, призначені для його діяльності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, права вимоги та борги , з огляду на відсутність доказів належності майна ПП „Транс-Інтеграл" саме боржнику ФОП ОСОБА_1

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Дочірнє підприємство „Каскад Логістик" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та винести ухвалу про звернення стягнення у сумі 30103,03 грн. поряд з іншим майном боржника і на належне відповідачу ОСОБА_1 і на належне відповідачу майно ПП „Транс-Інтеграл" - на усі види майна, призначені для його діяльності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, право вимоги та борги, а витрати, пов'язані з розглядом даної заяви, покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що в оскаржуваній ухвалі суд хибно визначив сутність приватної власності, об'єктом якої є приватне підприємства, суд також не взяв до уваги приписи глави 5 ЗУ „Про виконавче провадження, якими врегульовано процедуру звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи, та неправильно визначив права та обов'язки позивача як сторони виконавчого провадження.

Як зазначає скаржник, арештом майна боржника було охоплено не все майно та доходи боржника, зокрема, з невідомих причин стягнення не було звернуто на належне боржнику приватне підприємство „Транс-Інтеграл".

Оскільки станом на 18.11.2013 року ВДВС та боржник перерахували стягувачу усього 1028,15 грн., що становить менше ніж 5% від загальної заборгованості, і залишок складав 30103,03 грн., він звернувся до суду для отримання ухвали про звернення стягнення на майно приватного підприємства, яким відповідач володіє одноособово.

На думку апелянта, майно приватного підприємства, яким боржник володіє одноособово, повністю належить йому, а тому інші докази права власності фізичної особи на майно, крім факту реєстрації відповідача як власника в ЄДРПОУ, не потрібні.

Також скаржник вважає, що не можна брати до уваги посилання суду на ст.ст.33, 34 ГПК України стосовно обов'язку позивача надавати докази, оскільки виконавче провадження стосовно якого було подано заяву, не є предметом спору. Спір між сторонами вирішено, рішення набрало законної сили, і позивач не звертався до суду з вимогою про його перегляд. На думку апелянта, стягувач не зобов'язаний доказувати наявність або відсутність у боржника будь-якого майна.

Крім того, апелянт зазначав, що обов'язок встановлення належності конкретного майна юридичній особі, зокрема, приватному підприємству, в процесі звернення стягнення на майна покладено на державного виконавця.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення.

23.01.2014р. до канцелярії суду надійшло клопотання представника Дочірнього підприємства „Каскад Логістик" про розгляд справи за його відсутністю.

За таких обставин, враховуючи обмежений термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановлений ст. 102 ГПК України, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційним господарським судом встановлено.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Одеської області від 27 липня 2011 року по справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства „Каскад Логістик" суму основної заборгованості у розмірі 20553 грн., інфляційні збитки у розмірі 6095,37 грн., 3% річних в сумі 1444,27 грн., витрати на юридичні послуги 2500 грн., держмита у розмірі 305,93 грн., та 232,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

15.08.2011 року було видано відповідний наказ про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 27 липня 2011 року по справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011, яке набрало законної сили 12.08.2011 року.

26 листопада 2013 року ДП „Каскад Логістик" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить винести ухвалу про звернення стягнення у сумі 30103,03 грн. поряд з іншим майном боржника і на належне відповідачу майно ПП „Транс-Інтеграл" (код ЄДРПОУ 37301618), що знаходиться за адресою: юридична адреса 67500, Одеська обл., Комінтернівський район, смт Комінтернівське, вул.Новоселів,5 кв.6, фактична адреса: м.Одеса, вул.Скиданівська, бу.7/11, офіс 3А - на усі види майна, призначені для його діяльності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, право вимоги та борги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09 грудня 2013 року у справі №13/5025/570/11-5/17-1834-2011 (суддя Погребна К.Ф.) на підставі ст. 121 ГПК України у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2011р. по даній справі ДП „Каскад Логістик" відмовлено, з підстав того, що скаржником при зверненні з відповідною заявою до суду не надано жодних доказів того, що майно приватного підприємства „Транс-Інтеграл" належить саме боржнику. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2011 року по даній справі шляхом звернення стягнення в сумі 30103,03 грн. поряд з іншим майном боржника і на належне відповідачу ФОП ОСОБА_1 майно ПП „Транс-Інтеграл", а саме на усі види майна підприємства, призначені для його діяльності, в тому числі на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, права вимоги та борги , з огляду на відсутність доказів належності майна ПП „Транс-Інтеграл" саме боржнику ФОП ОСОБА_1

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, виданий господарським судом наказ від 15.08.2011р. на примусове виконання рішення суду від 27.07.2011р. по даній справі були пред'явлений стягувачем до органів державної виконавчої служби для його виконання. Державним виконавцем 01.11.2011р. винесена постанова №ВП29509626 про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 добровільно перерахувати у строк до 08.11.2011р. кошти на р/р ВДВС Комінтернівського РУЮ Одеської області.

01.11.2011р. державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідно якою державним виконавцем накладено арешт на майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_1 в межах суми стягнення за виконавчим документом.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області № 09-6015 від 14.11.2011р., з якого вбачається що до реєструючих установ були надіслані запити, з метою встановлення майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення державним виконавцем. Згідно з отриманими відповідями було встановлено, що нерухоме майно за боржником не зареєстровано, пенсію боржник не отримує. Згідно з відповіддю ДПІ у Комінтернівському районі було встановлено, що у боржника є відкриті рахунки в установах банку, на які постановою державного виконавця накладено арешт. Відповідно до відповідей банківських установ було встановлено, що на рахунках відсутні кошти. Згідно з відповіддю МРЕВ державним виконавцем було встановлено, що за боржником зареєстровано автомобіль NISSAN X-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, на який постановою державного виконавця накладено арешт. Копія постанови направлена для виконання до МРЕВ. На теперішній час розшук автомобіля не оголошувався, так як автомобіль перебуває у заставі (заставодержатель - "Перший Український Міжнародний Банк").

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до положень викладених в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також неможливість виконання рішення у порядку і способом, раніше встановленими.

Відповідно до п.7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Дочірнього підприємства „Каскад Логістик", оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником не доведено при зверненні до суду, що майно Приватного підприємства „Транс-Інтеграл" належить саме боржнику.

Відповідно до ст.52 ЗУ „Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно положень ст. 40 ЗУ „Про виконавче провадження", у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 01.11.2011р., відповідно з якою накладено арешт на майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_1 в межах суми стягнення за виконавчим документом. Крім того, державним виконавцем були надіслані запити до реєструючих установ, з метою встановлення майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення державним виконавцем.

Згідно з отриманими відповідями було встановлено, що нерухоме майно за боржником не зареєстровано, пенсію боржник не отримує. Згідно з відповіддю ДПІ у Комінтернівському районі було встановлено, що у боржника є відкриті рахунки в установах банку, на які постановою державного виконавця накладено арешт. Відповідно до відповідей банківських установ було встановлено, що на рахунках відсутні кошти. Згідно з відповіддю МРЕВ державним виконавцем було встановлено, що за боржником зареєстровано автомобіль NISSAN X-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, на який постановою державного виконавця накладено арешт.

Отже, судова колегія зазначає, що матеріали справи свідчать про здійснення державним виконавцем дій відповідно до вимог закону України «Про виконавче провадження». Крім того, матеріали справи не містять відомостей про повернення виконавчого документа з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у разі відсутності майна. Також відсутні відомості щодо оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду з боку заявника.

Суд першої інстанції вірно та обґрунтовано зазначив, що чинне законодавство не передбачає можливості звернення стягнення на майно, яке не належить боржнику за виконавчим документом на праві власності та яке вибуло із власності останнього на передбаченій законом підставі, оскільки боржник відповідає за власними зобов'язаннями виключно належним йому майном.

Доводи апелянта про те, що державному виконавцю слід було звернути стягнення на майно Приватного підприємства „Транс-Інтеграл", безпідставні, оскільки скаржником не надано доказів того, що майно Приватного підприємства „Транс-Інтеграл" належить саме боржнику, не визначена вартість цього майна.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною, правомірною та обґрунтованою, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства „Транс-Інтеграл", а отже оскаржувану судову ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Каскад Логістик" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 09 грудня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 13/5025/570/11-5/17-1834-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30 січня 2014року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя О.Т. Лавренюк