Постанова

від 29.01.2014 по справі 910/18100/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 910/18100/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Третяк Л.В., дов. від 05.04.2013 №642,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги

1. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (вх. №10205/13);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" (вх. №10208/13)

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013

(дата підписання - 21.11.2013)

у справі №910/18100/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг"

про стягнення 44943,95 грн неустойки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" про стягнення 44943,95 грн неустойки задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 19191,67 грн пені, 10969,90 грн штрафу та 1154,62 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою (вх. 10205/13) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 змінити, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 23899,78 грн штрафу, 21044,17 грн пені. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надіслано позивачу рішення в строк до 22.11.2013, чим порушено норми процесуального права. Тому позивачу невідомо, з яких підстав позов задоволено частково, що позбавило його здійснити належний захист своїх прав та інтересів.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 для розгляду апеляційної скарги позивача сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 прийнято апеляційну скаргу позивача до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2014.

Також, не погодившись з вказаним вище рішенням суду першої інстанції, до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. №10208/13) звернувся відповідач, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки Відокремлений підрозділ Южно-Українська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" не є юридичною особою, то позов заявлено неналежним позивачем. Крім того, на думку відповідача, його листи про затримку поставки є належним доказом зміни умов договору щодо строків поставки.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 для розгляду апеляційної скарги відповідача сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2013 прийнято апеляційну скаргу відповідача до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2014.

Дані ухвали надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 13.12.2013) ДП "НАЕК "Енергоатом" та відповідачу - 16.12.2013, Відокремленому підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" - 18.12.2013, долучені до матеріалів справи.

29.01.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

У судовому засіданні 29.01.2014 представник позивача:

підтримав апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 змінити, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;

заперечив доводи апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі останнього, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки договір між сторонами укладено з метою здійснення закупівлі товару за рахунок державних кошти, вартість предмета закупівлі перевищує 100 тисяч гривень, то до відносин між сторонами слід застосовувати Закон України "Про здійснення державних закупівель" (ст.2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" - далі Закон).

Згідно ст.40 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2012 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір про закупівлю №ПУ-31453-ДЗ (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і оплатити труби сталеві (далі - товар), у кількості, асортименті і цінах, зазначених у специфікаціях (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

У пункті 2.1 договору зазначено, що загальна ціна товару складає 341425,44 грн. Фінансування за рахунок коштів ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Южно-Українська АЕС".

Постачання здійснюється в жовтні-листопаді 2012 року, відповідно до правил Інкотермс-2010 на умовах DDP автотранспортом постачальника. З товаром постачальник надає покупцю товарну накладну, податкову накладну, документ, підтверджуючий якість товару (п.п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Дія терміну договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та закінчується 31.12.2013 (п.п.12.1, 12.2 договору).

З огляду на викладене вище, відповідач зобов'язаний був здійснити поставку товару згідно договору не пізніше 30.11.2012.

Проте, як вбачається з підписаних сторонами видаткових накладних

від 21.12.2012 №25 на суму 82251,00 грн,

від 24.12.2012 №29 на суму 74799,60 грн,

від 29.12.2012 №33 на суму 27661,92 грн,

від 01.03.2013 33 на суму 141315,84 грн та

від 08.04.2013 №8 на суму 7342,08 грн відповідачем прострочено поставку товару, що є порушенням п.3.1 договору.

18.02.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію №32/2418, в якій просив перерахувати на його рахунок неустойку за прострочення термінів поставки товару.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.231 Господарського кодексу Украйни (далі - ГК України) законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п.4.1 договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у зазначені терміни товару за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого в строк товару.

В позовній заяві позивачем наведено розрахунок суми пені за періоди:

з 01.12.2012 по 20.12.2012 на суму 341425,44 грн;

з 21.12.2012 по 23.12.2012 на суму 259174,44 грн;

з 23.12.2012 по 28.12.2012 на суму 184374,84 грн;

з 29.12.2012 по 28.02.2013 на суму 43059,00 грн;

з 01.03.2013 по 22.05.2013 (з врахуванням поставки від 08.04.2013) на суму 35716,44 грн, відповідно до якого він просить стягнути з відповідача 21044,18 грн пені.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок, стягнув 19191,67 грн пені, з чим суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Дослідивши розрахунок позивача, колегією суддів встановлено, що він арифметично неправильний.

Так, оскільки пеня нараховується на залишок суми вартості непоставленого товару за кожний день прострочення, розрахунок слід здійснювати враховуючи поставки товару та зменшувати суму вартості непоставленого товару після кожної поставки.

Отже, вірним буде такий розрахунок:

за період з 01.12.2012 по 20.12.2012 на суму 341425,44 грн;

за період з 21.12.2012 по 23.12.2012 на суму 259174,44 грн;

за період з 24.12.2012 по 28.12.2012 на суму 184374,84 грн;

за період з 29.12.2012 по 28.02.2013 на суму 156712,92 грн;

за період з 01.03.2013 по 07.04.2013 на суму 15397,08 грн;

за період з 08.04.2013 по 22.05.2013 на залишок вартості непоставленого товару в сумі 8055,00 грн, таким чином до стягнення підлягає 19191,67 грн пені, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Штраф на відміну від пені (що розраховується за кожен день прострочення) є мірою відповідальності, що застосовується одноразово за наявності підстав для її застосування.

Враховуючи п.4.1 договору, прострочення постачання товару понад 30 календарних днів існувало на момент здійснення поставки від 01.03.2013, коли вартість непоставленого товару становила 156712,92 грн.

Тому здійснення нарахування штрафу на загальну ціну товару за договором 341425,44 грн, як це зробив позивач, є необґрунтованим.

З огляду на викладене вище, штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого в строк товару в сумі 156712,92 грн становить 10969,90 грн, як вірно зазначено місцевим господарським судом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 19191,67 грн пені та 10969,90 грн штрафу.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

Позивач не позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи (ст.22 ГПК України), зокрема, і з текстом оскаржуваного рішення.

Крім того, під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 29.01.2014 позивач не стверджував про необізнаність щодо підстав часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права з підстав, зазначених в апеляційній скарзі позивача.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що листами від 21.11.2012 №21/11-2 та від 17.12.2012 №17/12-3 про затримку поставки (на які позивач не надав відповіді) сторонами змінено істотну умову договору щодо строків поставки, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на п.12.4 та п.12.5 договору.

Відповідно до п.п.12.4, 12.5 договору зміни у договір можуть бути внесені за домовленістю сторін. Зміни у договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди до договору, підписані сторонами, які б свідчили про зміну істотної умови договору щодо строків поставки. Також відсутні докази погодження позивачем інших строків поставки товару.

За таких обставин термін поставки товару визначається відповідно до п.3.1 договору.

Зауваження відповідача щодо неналежного у справі позивача не заслуговують на увагу, оскільки позивачем у справі є Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція".

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі №910/18100/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/18100/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій