Постанова

від 24.03.2014 по справі 910/18100/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Справа № 910/18100/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі№ 910/18100/13

за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" простягнення 44943,95 грн., за участю представників сторін від позивача: Третяк Л.В. (довіреність б/н від 05.04.2013), від відповідача: не з'явились, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" у вересні 2013 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" про стягнення 44943,95 грн. штрафних санкцій за договором про закупівлю № ПУ-31453-ДЗ від 12.10.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/18100/13 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючого, Кондес Л.О., Ропій Л.М.), позов частково задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" 19191,67 грн. пені, 10969,90 грн. штрафу, 1154,62 грн. витрат з оплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 910/18100/13 змінити, задовольнивши позов у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНВ-Холдинг" (постачальником) 12.10.2012 укладено договір про закупівлю № ПУ-31453-ДЗ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби сталеві, у кількості, асортименті і цінах, зазначених у специфікаціях (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна ціна товару складає 341425,44 грн. Фінансування за рахунок коштів Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція".

Відповідно до пункту 3.1 договору, постачання здійснюється в жовтні-листопаді 2012 року, відповідно до правил Інкотермс-2010 на умовах DDP автотранспортом постачальника. Вантажоодержувач - м. Южноукраїнськ Миколаївської області, ЮУВ ВП "Складське господарство". Останнім днем поставки товару є 30.11.2012.

Відповідно до пункту 3.2. договору, з товаром постачальник надає покупцю товарну накладну, податкову накладну, документ, підтверджуючий якість товару. При отриманні товару в повному об'ємі постачальник зобов'язаний надати оригінали документів, які підтверджують якість поставленого товару. При постачанні частини товару від кількості вказаного в документі про якість, постачальник надає копію документа про якість, завірену мокрою печаткою вантажоодержувача, вказаного в документі про якість, з вказівкою в них кількості товару, що поставляється.

Відповідно до пункту 3.3 договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно з пунктом 4.1 договору, у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у зазначені терміни товару за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30-ть календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого в строк товару.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до пункту 12.2. договору, дія терміну договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 12.1 договору, та закінчується 31.12.2013.

Поставка товару відбулась наступним чином: 21.12.2012 (видаткова накладна № 25 від 21.12.2012 на суму 82251,00 грн.), 24.12.2012 (видаткова накладна № 29 від 24.12.2012 на суму 74799,60 грн.), 29.12.2012 (видаткова накладна № 33 від 29.12.2012 на суму 27661,92 грн.), 01.034.2013 (видаткова № 33 від 01.03.2013 на суму 141315,84 грн.) та 08.04.2013 (видаткова накладна № 8 від 08.04.2013 на суму 7342,08 грн.). Відповідачем прострочено поставку товару, що є порушенням пункту 3.1 договору.

Позивачем 18.02.2013 направлено на адресу відповідача претензію № 32/2419 про перерахування 41018,47 грн. штрафних санкцій за прострочення термінів поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 232 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про нарахування пені за періоди: з 01.12.2012 по 20.12.2012 на суму 341425,44 грн., з 21.12.2012 по 23.12.2012 на суму 259174,44 грн., з 24.12.2012 по 28.12.2012 на суму 184374,84 грн., з 29.12.2012 по 28.02.2013 на суму 156712,92 грн., з 01.03.2013 по 07.04.2013 на суму 15397,08 грн., з 08.04.2013 по 22.05.2013 на залишок вартості непоставленого товару в сумі 8055,00 грн., і стягненню підлягає 19191,67 грн.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого в строк товару в сумі 156712,92 грн., що становить 10969,90 грн. (156712,92 грн. х7%) та про відмову у стягненні 12929,88 грн. штрафу, оскільки товар на суму 184712,52 грн., поставлено 21, 24 та 29.12.2012, і простроченою понад 30 календарних днів є поставка товару на суму 156712,92 грн. Саме ця сума є базовою для обчислення штрафу.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення 19191,67 грн. пені та 10969,90 грн. штрафу на підставі статті 549 Цивільного кодексу України, статті 231 Господарського кодексу України та пункту 4.1 договору.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, які відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 910/18100/13 не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 910/18100/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 910/18100/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.