Постанова

від 14.01.2014 по справі 820/5350/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 р. Справа № 820/5350/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/5350/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Маркет"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-маркет", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0002082220 від 21.06.2013 року та №0002072220 від 21.06.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податкові повідомлення -рішення, винесені відповідачем за результатами здійсненої останнім планової виїзної перевірки позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки, викладені у Акті про результати перевірки, що стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, необґрунтовані та не відповідають дійсним фактичним обставинам.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Між ти, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку TOB «Велес-маркет» за період з 01.01. 2012 по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 05.06.2013 року № 2047/22.2-05/36458874.

Згідно висновків Акту перевірки від 05.06.2013 року TOB «Велес-маркет» порушено:

-п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.138.4, п.п.138.8.5, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 24686,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012р. на суму - 168 грн., за 2 квартал 2012р. на суму 17326грн., за 4 квартал 2012р. на суму 7192 грн.

-п. 198.6, п. 198.4, п. 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України що призвело до заниження сум т податку на додану вартість на суму 225635,00 грн., у тому числі за січень 2012р.на суму 42834 грн.; за лютий 2012р. на суму 35490 грн.; за березень 2012р. на суму 30978 грн., за квітень 2012р. на суму 38104 грн., за травень 2012р. на суму 3011 грн., за червень 2012р. на суму 11246 грн., за липень 2012р. на суму 4891 грн., за серпень 2012р. на суму 3896 грн., за вересень 2012р. на суму 4328 грн., за жовтень 2012р. на суму 7575 грн., за грудень 2012р. на суму 43282 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували наступні висновки податкового органу:

TOB «ВЕЛЕС-МАРКЕТ» зайво включено до складу собівартості продукції суму витрат за отримання товару від TOB „ Індустріальний" за березень 2012року в розмірі 800 грн. списаному підприємством у 1 кварталі 2012р.- у сумі -800грн. відповідно прибуткових накладних

Також, в ході перевірки встановлено зайве включення до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт послуг) нестачі та втрати які встановлені в ході проведення інвентаризацій за період з 01.07.2011 по 13.05.2012, та з 14.05.2012 по 26.12.2012 всього на суму 99969 грн. у тому числі: за 2 квартал 2012 року у сумі 65721 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 34248 грн.

Крім того, підприємством зайво включено до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт послуг) нестача та втрати з вини матеріально-відповідальної особи (касир ОСОБА_1 вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.03.2012 р.) які встановлені в ході проведення інвентаризацій станом на 13.09.2011 у 2 кварталі 2012 року у сумі -16786 грн., чим порушено п.138.4, «и» пп.138.8.5, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI і змінами та доповненнями.

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством зайво віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 202124 грн., у тому числі: за січень 2012 року на суму -42 834 грн.; за лютий 2012 року на суму -35 490 грн.; за березень 2012 року на суму - 30 818 грн.; за квітень 2012 року на суму - 21 603 грн.; за травень 2012 року на суму - 3 011 грн.; за червень 2012 року на суму - 11 246 грн.; за липень 2012 року на суму -4 891 грн.; за серпень 2012 року на суму -3 896грн.; за вересень 2012 року на суму -4 328грн.; за жовтень 2012 року на суму -7 575грн.; за грудень 2012 року на суму -36 432 грн.;

Матеріалами справи встановлено, що в ході проведення перевірки у податкового органу були відсутні оригінали податкових накладних: №50 від 31.12.2011, № 415 від 31.12.2011, № 658 від 31.01.2012, № 637 від 29.02.2012, № 29 від 29.02.2012, № 1190655 від "12.2012, № 59938/24 від 26.12.2012 року.

В інших податкових накладних відповідачем встановлена відсутність обов'язкових реквізитів а саме: місцезнаходження юридичної особи -продавця - зареєстрованої як платник податку, підпис уповноваженої продавцем особи, печатка продавця, вид цивільно-правового договору.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги, які ставляться до податкової накладної, встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупці податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Наведені положення дають підстави для висновку, що лише відсутність податкової накладної та порушення порядку її оформлення не дає права покупцю на включення су ПДВ до податкового кредиту. Своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку, і законодавством передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, облік податкових накладних та їх передача пересилання повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Як свідчать обставини справи, TOB „ВЕЛЕС-МАРКЕТ" згідно наказів від 04.05.2012 № 04/05, від 10.12.2012 № 10/12 „ про проведення інвентаризації фактичної наявності товарів на складі та торгівельному залі магазина „БЛАГО" станом на 14.05.2012 р." встановлені нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку на суму 99969,00 грн. (а.с. 37-38, 50-51)

Також, TOB „ВЕЛЕС-МАРКЕТ" згідно наказу від 13.09.2011 за № 13/09-2011 у зв'язку з виявленням факту крадіжки касиром ОСОБА_1 та вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.03.2012 підприємством зайво віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3357 грн. за квітень 2012 року.

Отже, в порушення п. 198.5 п. 198.4. п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України TOB "ВЕЛЕС-МАРКЕТ" було зайво віднесено до складу податкового кредиту суму 225635 грн. в тому числі: за січень 20І2р.на суму 42834 грн.; за лютий 2012р. на суму 35490 грн.; за березень 2012р. на суму 30978 грн., за квітень 2012р. на суму 38104 грн., за травень 2012р. на суму 3011 грн., за червень 2012р. на суму 11246 грн., за липень 2012р. на суму 4891 грн., за серпень 2012р. на суму 3896 грн., за вересень 2012р. на суму 4328 грн., за жовтень 2012р. на суму 7575 грн., за грудень 2012р. на суму 43282 грн.

Таким чином, встановлені апеляційним судом обставини, підтверджують правильність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.138.4, п.п.138.8.5, п.138.8 ст.138, п. 198.6, п. 198.4, п. 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, вважаємо позовні вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/5350/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову,якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ ТРС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.