Рішення

від 27.01.2014 по справі 924/1637/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/1637/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів Хмельницької області

до фермерського господарства "ВМС" с. Киселі Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 20000,00 грн. боргу, 20000,00 грн. пені, 12,29 грн. інфляційних втрат, 674,27 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Доманський В.А. за довіреністю №22 від 17.01.2013 року

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 20000,00 грн. боргу за надані згідно договору №60-2009 від 10.10.2009 року послуги з централізованого опалення, 20000,00 грн. нарахованої відповідно до п.3.2. договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" пені, 12,29 грн. інфляційних втрат, 674,27 грн. 3% річних, посилаючись на умови договору №60-2009 від 10.10.2009 року, ст.ст. 193, 216, 217, 231 ГК України, ст.ст. 11-16, 257-258, 509, 525, 526, 530, 549-551, 611, 626 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. При цьому, адреса відповідача та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, зазначену у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвали суду надіслані відповідачу, що підтверджується штампом господарського суду та реєстром відправленої кореспонденції.

Судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому судом зважається на положення п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ".

З огляду на викладене, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради (Виконавець) та фермерським господарством "ВМС" (Споживач) 10 жовтня 2009 року укладено договір №60-2009 про надання послуг з централізованого опалення, згідно умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1 договору).

Згідно зі п. 2.1. договору, розрахунки за опалення здійснюються згідно тарифів, затверджених виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради, які можуть змінюватися. При зміні тарифів виконавець повідомляє споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством. Розрахунки проводяться за новими тарифами з дня введення їх в дію, згідно поданих виконавцем рахунків.

На час укладання договору, відповідно до п.2.2., вартість послуг становить: тариф теплопостачання за 1 Гкал - 642,40 грн.; тариф на опалення 1 кв.м. - 22,41 грн. згідно рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 08 жовтня 2009 року №436.

Згідно з п.2.3 договору загальна опалювальна площа приміщення споживача (приміщення майнового комплексу - готелю "Случ" по вул. К. Острозького, 10) становить 1726 м.кв.

Відповідно до п.3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються готівкою та в безготівковій формі. Споживач щомісячно, згідно поданих виконавцем рахунків, перераховує кошти за надані послуги на рахунок виконавця.

Пунктом 4.2. договору передбачено обов'язок споживача оплачувати послуги в установлений договором строк.

Згідно з п. 5.1 договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

Виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню в розмірі, встановленому законодавством і цим договором (п. 4.3. договору).

Сторони у п. 3.2. договору погодили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі один відсоток від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін. Доказів розірвання договору не подано.

Листом від 27.10.2011 року комунальне підприємством "Тепловик" повідомило фермерське господарство "ВМС" про зміну тарифів, зазначивши при цьому, що Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 року №-108 "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПЕТГ "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради" встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів 788,79 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), яка набирає чинності з 1 жовтня 2011 року. Зазначено, що на підставі цієї постанови рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 13 жовтня 2011 року №-479 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води для бюджетних установ та інших споживачів міста, які надаються комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради" було встановлено наступні тарифи: для бюджетних установ: - за 1 Гкал з ПДВ 946,55 грн., - за опалення 1 м.кв. опалювальної площі з ПДВ 33,02 грн.; за підігрів 1 куб.м. води з ПДВ 51,11 грн. Вказано, що нарахування по оплаті наданих послуг буде проводитися за вказаними тарифами з початку опалювального сезону.

Інформація про зміну тарифів була надрукована в газеті "Наше місто" випуск №41 від 13.10.2011р.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги з централізованого опалення за листопад 2012 року - квітень 2013р. на загальну суму 61598,64 грн., що підтверджується актами передачі - прийняття теплоенергії за листопад-квітень 2012р., та виставлено відповідні рахунки на оплату послуг за листопад на суму 7797,68 грн. (рахунок на оплату №605 від 29 листопада 2012 року), за грудень 2012 року - на суму 13914,29 грн. (рахунок на оплату №678 від 26 грудня 2012 року), за січень - на суму 9077,41 грн. (рахунок на оплату №46 від 24 січня 2013 року); за лютий 2013 року - на суму 11015,00 грн. (рахунок на оплату №164 від 25 лютого 2013 року); за березень 2013 року - на суму 13076,59 грн. (рахунок на оплату №272 від 26 березня 2013 року); за квітень 2013 року - на суму 6717,67 грн. (рахунок на оплату №385 від 24 квітня 2013 року).

Відповідач частково оплачено надані послуги на загальну суму 41598,64 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 26.12.2012 року на суму 5500,00 грн., 12.02.2013 року - на суму 3000,00 грн., 14.03.2013 року - на суму 5000,00 грн., 07.05.2013 року - на суму 5000,00 грн., 29.05.2013 року - на суму 13098,64 грн., 01.07.2013 року - на суму 10000,00 грн. Решта коштів, в сумі 20000,00 грн. за надані позивачем послуги з теплопостачання, відповідач не сплатив, утворивши борг.

Враховуючи несплату відповідачем вчасно та в повному обсязі коштів за послуги з теплопостачання , позивач звернувся з позовом про стягнення з фермерського господарства "ВМС" 20000,00 грн. боргу, 20000,00 грн. пені, 674,27 грн. 3% річних та 12,29 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується таке:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №60-2009 від 10.10.2009 року про надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п. п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 20000,00 грн. Доказів про оплату боргу суду не подано. Тому позовні вимоги щодо стягнення 20000,00 грн. боргу необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 674,27 грн. згідно поданого розрахунку.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що останні нараховано правомірно та в межах можливої до стягнення суми, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 12,29 грн. інфляційних втрат згідно поданого розрахунку за період грудень 2012р.- листопад 2013р.

При перерахунку інфляційних втрат судом приймається до уваги п. п. 3.1,3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14 відповідно до яких інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат на борг, починаючи із першого дня прострочки та на кількість днів існування такого боргу, а не на суму заборгованості, яка існувала на останній день місяця, яка помножена на індекс інфляції, починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому мав бути здійснений платіж.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд, з огляду на зазначене та враховуючи існування дефляційних процесів, зазначає, що позивач не зазнав втрат від інфляційних процесів (загальна сума становить мінус 90,23 грн.), тому в задоволенні вимоги про стягнення 12,29 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20000,00 грн. пені нарахованої згідно поданого розрахунку.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 3.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі 1 відсоток від суми простроченого платежу, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Аналогічна норма міститься в Законі України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", тому, враховуючи положення п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14, застосуванню підлягають положення вищенаведеного закону.

Враховуючи матеріали справи, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що правомірним буде нарахування пені в розмірі 42828,93 грн. При перерахунку пені судом бралось до уваги коли відповідачем здійснювалась оплата послуг, період прострочки та визначений у поданому до позову розрахунку пені період нарахування пені - до 01.06.2013р.

Зважаючи на положення п.3.2 договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", які передбачають обмеження суми пені загальною сумою боргу, позовна вимога про стягнення з відповідача 20000,00 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення 20000,00 грн. боргу, 20000,00 грн. пені, 674,27 грн. 3% річних. Доказів про сплату заборгованості та доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При поданні позову позивачем згідно платіжного доручення №926 від 16.12.2013р. сплачено 1827 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 зазначеного Закону встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати ( 1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати ( 1147 грн.).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи ціну позову, сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1827 грн. (платіжне доручення №926 від 16.12.2013р.), розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року, (1147 грн.), визначений п.п.1) п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1720,50 грн.), судовий збір в розмірі 106,50 грн. сплачений згідно з платіжним дорученням №926 від 16.12.2013 року відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу, як сплачений у більшому розмірі, ніж встановлений законом.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів Хмельницької області до фермерського господарства "ВМС" с. Киселі Старокостянтинівського району Хмельницької області про стягнення 20000,00 грн. боргу, 20000,00 грн. пені, 12,29 грн. інфляційних нарахувань, 674,27 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "ВМС" Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Киселі, (код 31048456) на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2, блок 4 (код 14151464) 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) боргу, 20000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) пені, 674,27 грн. (шістсот сімдесят чотири грн. 27 коп.) 3% річних, 1719,98 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 29.01. 2014 року.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1- до справи, 2 - позивачу (31101, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2, блок 4 ) 3 - відповідачу (31133, Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, с. Киселі ) - рек. з пов.