Ухвала

від 30.01.2014 по справі 1008/3621/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/3621/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/53/14 Доповідач у 2 інстанції ЖурбаКатегорія 49 30.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого, судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, відсторонений від посади Застугнянського сільського голови Васильківського району Київської області, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 364 КК України на 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки, за ч.1 ст. 366 КК України - на 2 роки обмеження волі із позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточна міра покарання - 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки; на підставі ст.ст. 75-78 КК України звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки та зобов`язанням періодично з`являтися для реєстрації в органах кримінально-виконавчої інспекції; стягнуто вартість проведених експертиз,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що будучи службовою особою - головою Застугнянської сільської ради, маючи 9 ранг 4 категорію посадової особи органів місцевого самоврядування, здійснюючи відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» функції представника влади, будучи достовірно обізнаним, що на сесіях Застугнянської сільської ради, у тому числі на 22 сесії V скликання від 26 вересня 2008 року, депутатами рішення про надання земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на території с. Кулибаба Застугнянської сільської ради не приймалося, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вказаним особам не розроблявся, 3 листопада 2008 року зловживаючи владою та службовим становищем, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в порушення вимог ст.ст. 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про землеустрій», всупереч інтересам служби підписав та скріпив відтиском печатки Застугнянської сільської ради державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЗ №446752 та ЯЗ №446751, тобто видав від імені Застугнянської сільської ради завідомо неправдиві офіційні документи, на підставі яких з власності територіальної громади протиправно вибули земельні ділянки загальною площею 1 га.

Вищезгадані державні акти згідно з інформацією, зазначеною у них, були видані на підставі рішення 22 сесії V скликання Застугнянської сільської ради від 26 вересня 2008 року № 215 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», що не відповідає дійсності. На підставі вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площею по 0,5 га кожному, які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, Застугнянська сільська рада, с. Кулибаба. Того ж дня, 3 листопада 2008 року, проведено державну реєстрацію вищевказаних державних актів на право власності на земельні ділянки. Відповідно до висновку судово-земельно-технічної експертизи про ринкову вартість земельних ділянок від 30.05.2013 року, вартість даних земельних ділянок загальною площею 1 га становить 934 490 грн., що на час вчинення інкримінованих дій більше ніж у 250 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян.

Окрім наведеного ОСОБА_6 , всупереч інтересам служби, вчинив службове підроблення, а саме підписав та скріпив відтиском печатки сільської ради державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЗ №446752 та ЯЗ №446751, тобто видав від імені Застугнянської сільської ради завідомо неправдиві офіційні документи, на підставі яких з власності територіальної громади протиправно вибули земельні ділянки загальною вартістю 934 490,00 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. Просив вирок суду скасувати повністю та постановити щодо нього виправдувальний вирок. Посилався на те, що висновки суду у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, було неправильно застосовано кримінальний закон та допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального права. Зазначив, що не було встановлено та доведено наявності в його діях складу злочину, в якому його звинувачують. Стосовно наведених вище державних актів на право власності пояснив, що міг підписати їх серед інших документів, не перевіривши їх змісту. При цьому ні під час досудового розслідування, ні в ході розгляду справи в суді не було наведено жодного нормативного акту, який би вказував на обов`язок сільського голови перевіряти в момент підписання державного акту відповідну технічну документацію. Крім того, за час його перебування на посаді сільського голови заяв від ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 на отримання земельних ділянок до сільської ради не надходило, рішення на виділення земельних ділянок не приймалося, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що з ОСОБА_6 вона не знайома, до нього особисто чи через представника з проханням про виділення їй та її чоловікові земельної ділянки не зверталася.

Свою апеляцію ОСОБА_6 також обґрунтовував й тим, що за його думкою всупереч вимог п. 4 ч. 1 ст. 64 КПК України належним чином не було доведено характер і розмір шкоди, завданий злочином. В основу обвинувачення був покладений висновок земельно-технічної експертизи від 30.05.2013 року, який є невірним, оскільки ґрунтується на співставленні пропозицій продажу інших, відмінних від спірних, земельних ділянок. Таким чином визначена експертом сумарна ринкова вартість переданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок у розмірі 934 490,00 грн. є завищеною. Для встановлення розміру завданої територіальній громаді шкоди за думкою ОСОБА_6 має використовуватися висновок TOB «Експерт» від 05 грудня 2012 р., складений експертом ОСОБА_21 , згідно якого розмір шкоди складає 5508,30 грн. Зазначає, що пред`явлене обвинувачення в порушення вимог ст.ст. 132, 142 КПК України є неконкретним.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, також оскаржив вирок суду в апеляційному порядку. Не оспорюючи його в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає вирок незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості. За його думкою судом неправильно застосовано ст. 75 КК України, так як в ході досудового та судового розслідування не встановлено жодних пом`якшуючих покарання обставин. Крім цього, ОСОБА_6 своєї вини не визнав, належних висновків для себе не зробив, а тому його виправлення не можливе без відбування покарання реально. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки. В своїй апеляції прокурор також зазначив, що з його точки зору судом першої інстанції безпідставно не було застосовано положення ст. 54 КК України та не позбавлено ОСОБА_6 7 рангу 4 категорії посадової особи органів місцевого самоврядування.

Заслухавши доповідача, доводи засудженого та прокурора, які підтримали свої апеляції та заперечували проти задоволення апеляції іншої сторони, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до наступного:

Незважаючи на те, що ОСОБА_6 своєї вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав, його вина була повністю доведена в ході розгляду справи, зокрема показами свідків по справі, державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЗ № 446 752 та серії № Я3446 751, висновками проведених по справі судово-почеркознавчої експертизи № 335 від 26.04.2012 року та судової земельно-технічної експертизи №3202 /13- 41 від 30.05.2013 року, протоколом засідання Застугнянської сільської ради 22 сесії 5 скликання від 26.09.2008 року, інформацією Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області № 224 від 24.01.2011 року, іншими матеріалами справи. Вказані докази є належними, не суперечать один одному.

Оцінивши докази по справі в своїй сукупності суд першої інстанції цілком слушно прийшов до висновку про те, що в ході розгляду факт вчинення ОСОБА_6 зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також службового підроблення, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, знайшов своє підтвердження, кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України є вірною.

Доводи засудженого щодо невідповідності викладених у вироку висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально процесуального закону є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, які суд дослідив належним чином та надав їм вірну правову оцінку. Посилання ОСОБА_6 на те, що ні попереднім слідством, ні судом не було доведено наявності правової норми, яка б встановлювала обов`язок сільського голови перевіряти в момент підписання державного акту наявність відповідної технічної документації, як на підставу для скасування вироку суду, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки суть обвинувачення ОСОБА_6 полягає в тому, що останній, достеменно знаючи про відсутність правових підстав для передачі у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельних ділянок, умисно видав від імені органу місцевого самоврядування завідомо неправдиві офіційні документи, на підставі яких з власності територіальної громади протиправно вибули земельні ділянки загальною площею 1 га.

Не спростовують викладених у вироку висновків суду й аргументи ОСОБА_6 щодо неналежного встановлення розміру завданої його діями шкоди, оскільки такий розмір було визначено за допомого проведення відповідної земельно-технічної експертизи, при проведенні якої допущення порушень вимог закону колегія суддів не вбачає. При цьому висновок TOB «Експерт» від 05 грудня 2012 р., на який посилається ОСОБА_6 , не може бути використаний для визначення розміру спричиненої злочином шкоди оскільки даним висновком фактично було встановлено розмір неотриманих територіальною громадою прибутків у разі використання за призначенням відчуженої землі, в той час як розмір спричиненої діями ОСОБА_6 шкоди має визначатися як фактична вартість незаконно відчужених ділянок.

Враховуючи викладене підстав для задоволення апеляції засудженого судова колегія не вбачає. В той же час не підлягає задоволенню й апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне тай достатнє для виправлення винної особи, а також попередження нових злочинів з його боку.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції в повній мірі виконав умови наведеної вище норми. Обрання виду покарання, як і звільнення на підставі ст.ст. 75-78 КК України від відбування основного покарання, належним чином було обґрунтовано та аргументовано. За висновками судової колегії суд першої інстанції призначив покарання, яке в повній мірі достатнє для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів. Наявність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону по справі, на які посилався у своїй апеляції прокурор, встановлено не було. За таких обставин підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Головуючий :

Судді: