Постанова

від 31.01.2014 по справі 825/3662/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/3662/13-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Паншини І.В.,

Рудько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

01.10.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ). В ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0004831700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 77774,22 грн. за основним платежем та 19443,56 грн. за штрафними санкціями, від 20.09.2013 № 0004841700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 301534,00 грн. за основним платежем та 75384,00 грн. за штрафними санкціями, та від 20.09.2013 № 0004851700, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн.; визнати протиправним та скасувати наказ від 28.08.2013 № 165 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4; визнати дії Чернігівської ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 протиправними.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ФОП ОСОБА_4 у 2012-2013 роках мав господарські взаємовідносини з контрагентами ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол», ПП «Северукрагро», ТОВ «Сан Таун». Так, між ФОП ОСОБА_4 та вищевказаними контрагентами укладались договори з приводу придбання товарів. Реальність виконання договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів тощо. Операції по договорам належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Позивач у відповідності до прав, наданих п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, відніс суми ПДВ, сплаченого у ціні товару від контрагентів, до податкового кредиту. Отже, суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол», ПП «Северукрагро», ТОВ «Сан Таун» позивачем правомірно включено до податкового кредиту та відображено в податкових деклараціях з ПДВ за відповідний період. Представник позивача вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 06.09.2013 № 83/17-НОМЕР_1, неправомірними та такими, що не відповідають дійсності. Реальність здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами. За таких обставин, представник позивача вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати. Крім того, представник позивача зазначив, що на запити Чернігівської ОДПІ від 29.07.2013 № 224/В/17-114 та від 13.08.2013 № 297/В/17-114 про надання інформації та її документального підтвердження позивачем надано відповідь з необхідними підтверджуючими документами, які вимагались. Виходячи з викладеного, представник позивача вважає, що у податкового органу не було правових підстав для винесення наказу від 28.08.2013 № 165 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 Також представник позивача наголошував на тому, що повідомлення № 81 від 28.08.2013 про проведення перевірки направлено Чернігівською ОДПІ на адресу позивача 28.08.2013 року, що підтверджується штемпелем відділення зв'язку на поштовому конверті, але воно не було отримано особисто ФОП ОСОБА_4 29.08.2013, як це зазначено в акті перевірки, оскільки підпис, який міститься на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, не належить ФОП ОСОБА_4, що підтверджується висновками судово-почеркознавчої експертизи від 15.01.2014 № 3182-3184/13-24. Таким чином, на час проведення перевірки 28.08.2013 позивачем не отримано ні копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ні повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що свідчить про протиправність дій Чернігівської ОДПІ щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Чернігівською ОДПІ направлено листи до ФОП ОСОБА_4 від 29.07.2013 № 224/В/17-114 (отриманий 30.07.2013) та від 13.08.2013 № 297/В/17-114 (отриманий 14.08.2013) про надання інформації та її документального підтвердження. В даних листах Чернігівською ОДПІ вказано про те, що проводиться перевірка з питань взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з підприємствами-контрагентами, у зв'язку з цим просили надати письмову відповідь з вказаних питань та завірені копії документів. У відповідь на лист від 29.07.2013 № 224/В/17-114 позивачем надані документи, проте не в повному обсязі, пояснення відсутні. У зв'язку з цим на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення від 28.08.2013 № 81, наказу від 28.08.2013 № 165 Чернігівською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 проінформовано письмовим повідомленням від 28.08.2013 № 81, яке направлено поштою 28.08.2013 (відмітка про вручення на поштовому повідомленні, вручено 29.08.2013). Копію наказу № 165 від 28.08.2013 направлено поштою 28.08.2013 разом з повідомленням від 28.08.2013 № 81 (відмітка про вручення на поштовому повідомленні, вручено 29.08.2013). За результатами перевірки складено акт від 06.09.2013 № № 83/17-НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а саме: п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, ст. 164, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_4 занижено оподатковуваний дохід за 2012 рік на загальну суму 77774,22 грн. Донараховано податку на доходи фізичних осіб на суму 77774,22 грн.; п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 301534,00 грн., в т.ч. в 2012 році на 93851,00 грн. та в 2013 році на 207683,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 301534,00 грн. Донараховано податку на додану вартість на суму 301534,00 грн. У зв'язку з порушеннями податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 20.09.2013 № 0004831700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 77774,22 грн. за основним платежем та 19443,56 грн. за штрафними санкціями, від 20.09.2013 № 0004841700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 301534,00 грн. за основним платежем та 75384,00 грн. за штрафними санкціями, та від 20.09.2013 № 0004851700, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн. Крім того, податковий орган посилається на інформацію, що міститься в системі автоматизованого співставлення на рівні ДПА України про наявність розбіжностей з контрагентами позивача, а також на акт ДПІ у м. Чернігові від 28.08.2013 № 73/20/36339462 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Северукрагро» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за червень 2013 року, яким встановлено відсутність ПП «Северукрагро» за юридичною адресою, відсутність умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та наказ прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, дії Чернігівської ОДПІ є правомірними, а позовні вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

По-перше, щодо визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2013 № 165 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4, визнання дій Чернігівської ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 протиправними, то в цій частині позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер-НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 01.09.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.10.2013 (а.с. 57-58 т. 1).

Згідно із п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно із п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 року № 1245, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Судом встановлено, що Чернігівською ОДПІ направлено до ФОП ОСОБА_4 запит від 29.07.2013 № 224/В/17-114 про надання інформації та її документального підтвердження (а.с. 41 т. 1).

Так, відповідно до запиту позивачу необхідно було надати до Чернігівської ОДПІ у 10-денний термін від дати отримання запиту письмову відповідь з таких питань:

1. Відповідальні особи за фінансово-господарську діяльність у квітні, липні, грудні 2012 року та травні 2013року;

2. Чи були укладені угоди (договір, контракт) про купівлю товару. Якщо так, то вказати номер договору, дату та умови;

3. Офісні та складські приміщення, що використовуються для здійснення фінансово-господарської діяльності є власними чи орендованими (в разі якщо орендовані зазначити, на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма та стан розрахунків);

4. Визначити перелік первинних документів, якими підтверджується фактичне відвантаження товарів (надання робіт, послуг). Зазначити номер, дату первинного документу, номенклатуру, одиницю виміру, кількість, суму та суму ПДВ;

5. Вказати ПІБ особи, що отримала товар, номер та дату довіреності;

6. Форма розрахунків за придбаний товар (готівкою, безготівково, бартер, взаємозалік, інше; зазначити суму заборгованості на дату запиту)?

7. Зазначити номери та дати платіжних документів, накладних на відвантаження;

Чи існує дебіторська (кредиторська) заборгованість по розрахунках з ПП «Северукрагро», ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол» (необхідно зазначити суму заборгованості);

8. Чи включені податкові накладні виписані за квітень, липень, грудень 2012 року, травень 2013 року з вказаними підприємствами до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та в якому звітному періоді.

Надати завірені копії: первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з ПП «Северукрагро», ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол», а саме:

• податкових накладних;

• видаткових накладних;

• товарно-транспортних накладних;

• відповідних сторінок реєстру виписаних та отриманих податкових накладних (або книги продажу товарів, робіт, послуг) з відображенням вищезазначених п/н з вказанням підсумкової суми за період в якому включена ця податкової накладна;

• визначити перелік договорів, за якими здійснюються розрахунки за поста продукцію, з наданням засвідчених копій даних договорів;

• засвідчені копії актів виконаних робіт (наданих послуг);

• банківських виписок з оплати;

• інші первинні бухгалтерські документи, що свідчать про вказані взаємовідносини.

Згідно із п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

На вказаний запит ФОП ОСОБА_4 надано відповідь Чернігівській ОДПІ листом від 12.08.2013 № 04, в якому зазначено, що позивач надає ксерокопії документів по контрагентам, які були включені до додатку № 5 декларації за травень 2013 року (податкові накладні, видаткові накладні, квитанції) (а.с. 43 т. 1).

Також в листі вказано, що по контрагентам ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол» документи вже було надано до ДПІ у м. Чернігові.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 перебуває на обліку як платник податків у Чернігівській ОДПІ з 29.03.2013, а тому і всі відомості повинен був подавати до відповідного податкового органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до Чернігівської ОДПІ в повній мірі пояснення та їх документальне підтвердження, що витребовувались податковим органом відповідно до запиту від 29.07.2013 № 224/В/17-114.

Також Чернігівською ОДПІ направлено до ФОП ОСОБА_4 запит від 13.08.2013 № 297/В/17-114 про надання інформації та її документального підтвердження (а.с. 42 т. 1).

Відповідно до вказаного запиту позивачу необхідно було надати до Чернігівської ОДПІ у 10-денний термін від дати отримання запиту письмову відповідь з таких питань:

1. Відповідальні особи за фінансово-господарську діяльність у лютому-березні, травні та червні 2013 року;

2. Чи були укладені угоди (договір, контракт) про купівлю товару. Якщо так, то вказати номер договору, дату та умови;

3. Офісні та складські приміщення, що використовуються для здійснення фінансово-господарської діяльності є власними чи орендованими (в разі якщо орендовані зазначити, на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма та стан розрахунків);

4. Визначити перелік первинних документів, якими підтверджується фактичне відвантаження товарів (надання робіт, послуг). Зазначити номер, дату первинного документу, номенклатуру, одиницю виміру, кількість, суму та суму ПДВ;

5. Вказати ПІБ особи, що отримала товар, номер та дату довіреності;

6. Форма розрахунків за придбаний товар (готівкою, безготівково, бартер, взаємозалік, інше; зазначити суму заборгованості на дату запиту)?

7. Зазначити номери та дати платіжних документів, накладних на відвантаження;

Чи існує дебіторська (кредиторська) заборгованість по розрахунках з контрагентами (необхідно зазначити суму заборгованості);

8. Чи включені податкові накладні виписані за лютий-березень 2013 року, червень 2013 року до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, до податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та в якому звітному періоді.

Надати завірені копії: первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують реальність здійснення господарської діяльності протягом зазначених періодів, а саме:

• податкових накладних;

• видаткових накладних;

• товарно-транспортних накладних;

• відповідних сторінок реєстру виписаних та отриманих податкових накладних (або книги продажу товарів, робіт, послуг) з відображенням вищезазначених п/н з вказанням підсумкової суми за період в якому включена ця податкової накладна;

• визначити перелік договорів, за якими здійснюються розрахунки за поста продукцію, з наданням засвідчених копій даних договорів;

• засвідчені копії актів виконаних робіт (наданих послуг);

• банківських виписок з оплати;

• інші первинні бухгалтерські документи, що свідчать про вказані взаємовідносини.

На вказаний запит ФОП ОСОБА_4 надано відповідь Чернігівській ОДПІ листом від 23.08.2013 № 05, в якому надано пояснення та їх документальне підтвердження (а.с. 44 т. 1).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пп. 1.2.1 п. 1.2 наказу ДПС України № 948 від 31.10.2012 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу ДПС відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Судом встановлено, що платник податків ФОП ОСОБА_4 не надав пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У зв'язку з вищевикладеним, Чернігівська ОДПІ реалізувала свої повноваження та прийняла рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4, яке оформлено наказом від 28.08.2013 № 165, а також оформлено повідомлення від 28.08.2013 № 81 (а.с. 38,39 т. 1).

Суд вважає, що оскаржуваний наказ від 28.08.2013 № 165 прийнято Чернігівською ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без порушення використаного повноваження, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо, дії Чернігівської ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 є правомірними, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

По-друге, з приводу позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013 № 0004831700, від 20.09.2013 № 0004841700 та від 20.09.2013 № 0004851700, то в цій частині позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення від 28.08.2013 № 81, наказу від 28.08.2013 № 165 Чернігівською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань правильності, повноти нарахувань податку на доходи фізичних осіб згідно поданої декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, липень, грудень 2012 року та лютий, березень, травень, червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2013 № 83/17-НОМЕР_1 (а.с. 18-36 т. 1).

В акті перевірки від 06.09.2013 № 83/17-НОМЕР_1 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, ст. 164, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_4 занижено оподатковуваний дохід за 2012 рік на загальну суму 77774,22 грн. Донараховано податку на доходи фізичних осіб на суму 77774,22 грн.;

- п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 301534,00 грн., в т.ч. в 2012 році на 93851,00 грн. та в 2013 році на 207683,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 301534,00 грн. Донараховано податку на додану вартість на суму 301534,00 грн.

За висновками акта перевірки Чернігівською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 20.09.2013 № 0004831700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 77774,22 грн. за основним платежем та 19443,56 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10 т. 1);

- від 20.09.2013 № 0004841700, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 301534,00 грн. за основним платежем та 75384,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 11 т. 1);

- від 20.09.2013 № 0004851700, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн. (а.с. 12 т. 1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В рамках здійснення господарської діяльності позивач орендує нежилі приміщення у ТОВ «Реал Девелопмент» відповідно до договору оренди від 01.10.2011 № О-1110 та додаткових угод від 01.10.2012 № 1, від 01.11.2012 № 2, які знаходяться в будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Шевчека, 46, поверх 2 (а.с. 194-206 т. 1, а.с. 117,118,137 т. 2).

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_4 є неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього тощо, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.10.2013 (а.с. 57-58 т. 1).

Представник відповідача посилається на те, що про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 проінформовано письмовим повідомленням від 28.08.2013 № 81, яке направлено поштою 28.08.2013 (відмітка про вручення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення «вручено 29.08.2013р.») (а.с. 142 т. 1, а.с. 88,89 т. 2).

Копію наказу № 165 від 28.08.2013р. направлено поштою 28.08.2013 разом з повідомленням від 28.08.2013 № 81 (відмітка про вручення на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення «вручено 29.08.2013р.»).

Вказаний факт заперечувався позивачем та його представником, посилаючись на те, що підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 1400023442215 виконано не ФОП ОСОБА_4, а іншою особою, тому ФОП ОСОБА_4 не міг надати до контролюючого органу витребувані ним документи для перевірки (а.с. 45 т. 1).

Згідно із ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

У зв'язку з клопотанням позивача ухвалою суду від 30.10.2013 у справі призначено почеркознавчу експертизу (а.с.148-149 т. 2).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи. Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи від 15.01.2014 № 3182-3184/13-24 встановлено наступне (а.с. 175-180 т. 2).

1. Підписи від імені ОСОБА_4 на рекомендованному повідомленні про вручення поштового відправлення №1400023442215 (форма №119) від 29.08.2013р. та у графі «розписка в одержанні (прізвище одержувача)» книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень щодо вручення поштового відправлення №1400023442215 (форма №119) 29.08.2013 року виконано рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

2. Підпис від імені ОСОБА_4 на рекомендованному повідомленні про вручення поштового відправлення №1400023442215 (форма №119) від 29.08.2013р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою

3. Підпис від імені ОСОБА_4 у графі «розписка в одержанні (прізвище одержувача)» книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень щодо вручення поштового відправлення №1400023442215 (форма №119) 29.08.2013 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Відповідно до п. 1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, суд, повністю погодившись з висновком експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 15.01.2014 № 3182-3184/13-24, приходить до висновку, що позивач не знав та не міг знати про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому не мав змоги підготувати та надати необхідні для перевірки документи.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушення ст. 121 Податкового кодексу України.

Таким чином, надані представником позивача в судовому засіданні належним чином оформлені первинні документи приймають судом як докази реальності здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 в перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентами ПП «Лон і Компані», ТОВ «Владол», ПП «Северукрагро», ТОВ «Сан Таун» з приводу придбання товарів.

За даними податкових декларацій за перевіряємий період сума задекларованих податкових зобов'язань по податку на додану вартість становить 314085,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту становить 301534,00 грн., сума податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, становить 12551,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що 30.04.2012 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Лон і Компані» товар згідно видаткової накладної № РН-0000441 від 30.04.2012 на суму 39827,30 грн., в т.ч. ПДВ - 6637,88 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 59 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 123 від 30.04.2012 на суму 39827,30 грн., в т.ч. ПДВ - 6637,88 грн. (а.с. 61 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар було проведено готівкою згідно рахунку на оплату від 15.05.2012 № 620 шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 23 від 03.05.2012 на суму 10000,00 грн., № 26 від 04.05.2012 на суму 10000,00 грн., № 27 від 05.05.2012 на суму 10000,00 грн. та № 29 від 06.05.2012 на суму 9827,30 грн. (а.с. 60,62 т. 1).

Товар було реалізовано ПАТ «Пересувна механізована колона-508» згідно видаткових накладних № РН-0000248 від 08.05.2012 на суму 21917,15 грн., в т.ч. ПДВ - 3652,86 грн. та № РН-0556245 від 25.05.2012 на суму 20122,99 грн., в т.ч. ПДВ - 3353.83 грн. Покупцю виписано податкові накладні № 2 від 08.05.2012 на суму 21917,15 грн., в т.ч. ПДВ - 3652,86 грн. та № 15 від 25.05.2012 на суму 20122,99 грн., в т.ч. ПДВ - 3353,83 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 08.05.2013 та 25.05.2013 (а.с. 213-216 т. 1).

18.07.2012 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Лон і Компані» товар згідно видаткової накладної № РН-0000880 від 18.07.2012 на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 63 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 22 від 18.07.2012 на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. (а.с. 65 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар було проведено готівкою згідно рахунку на оплату від 18.07.2012 № СФ-48 шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 46 від 19.07.2012 на суму 10000,00 грн., № 53 від 23.07.2012 на суму 10000,00 грн. та № 54 від 24.07.2012 на суму 10000,00 грн. (а.с. 64,66 т. 1).

Товар було реалізовано ТОВ «ЧернігівБудПроект» згідно видаткової накладної № РН- 0000245 від 24.07.2012 на суму 40684,43 грн., в т.ч. ПДВ - 6780,74 грн. Покупцю виписано податкову накладну № 19 від 24.07.2012 на суму 40684,43 грн., в т.ч. ПДВ - 6780,74 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 24.07.2013, 25.07.2013 та 30.07.2013 (а.с. 55-56 т. 1).

18.12.2012 ФОП ОСОБА_4 отримано від ТОВ «ВладОл» товар згідно видаткової накладної № РН-0001299 від 18.12.2012 на суму 49500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8250,00 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 51 т. 2).

Від постачальника отримано податкову накладну № 103 від 18.12.2012 на суму 49500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8250,00 грн. (а.с. 52 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар було проведено готівкою шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 145 від 18.12.2012 на суму 10000,00 грн., № 156 від 19.12.2012 на суму 10000,00 грн., № 162 від 20.12.2012 на суму 10000,00 грн., № 175 від 24.12.2012 на суму 10000,00 грн. та № 181 від 25.12.2012 на суму 9500,00 грн. (а.с. 53-54 т. 2).

Товар реалізовано ТОВ «Люмакс», згідно видаткової накладної № РН-0000248 від 28.12.2012 на суму 49796,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8299,33 грн.. Покупцю виписано податкову накладну № 22 від 28.12.2012 на суму 49796,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8299,33 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 11.09.2013 та 15.10.2013 (а.с. 60-61 т. 2).

28.02.2013 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Северукрагро» товар згідно видаткової накладної № 4 від 28.02.2013 на суму 49998,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,00 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 67 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 2 від 28.02.2013 на суму 49998,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,00 грн. (а.с. 68-69 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар було проведено готівкою шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 1 від 28.02.2013 на суму 10000,00 грн., № 2 від 01.03.2013 на суму 10000,00 грн., № 3 від 04.03.2013 на суму 10000,00 грн., № 7 від 15.03.2013 на суму 10000,00 грн. та № 8 від 18.03.2013 на суму 9988,00 грн. (а.с. 70-71 т. 1).

Товар було реалізовано:

1) ПП «Спринт-С» згідно видаткової накладної № РН-0000269 від 15.03.2013 на суму 17962,02 грн., в т.ч. ПДВ - 2993,67 грн.. Покупцю виписано податкову накладну № 6 від 15.03.2013 на суму 17962,02 грн., в т.ч. ПДВ - 2993,67 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 05.04.2013, 15.04.2013 та 29.04.2013 (а.с. 111-112 т. 2);

2) ТОВ «МЖК-Сервіс» згідно видаткової накладної № РН-0000270 від 26.03.2013 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. Покупцю виписано податкову накладну № 17 від 26.03.2013 на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. Оплату за реалізований товар отримано на розрахунковий рахунок 26.03.2013 (а.с. 113-114 т. 2);

3) ТОВ «ЧернігівБудПроект» згідно видаткової накладної № РН-0000271 від 29.03.2013 на суму 12456,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2076,04 грн. Покупцю виписано податкову накладну № 18 від 29.03.2013 на суму 12456,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2076,04 грн. Оплату за реалізований товар отримано на розрахунковий рахунок 09.08.2013 (а.с. 115-116 т. 2).

22.03.2013 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Северукрагро» товар згідно видаткової накладної № 5 від 22.03.2013 на суму 51479,40 грн., в т.ч. ПДВ - 8579,90 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 77 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 1 від 22.03.2013 на суму 51479,40 грн., в т.ч. ПДВ - 8579,90 грн. (а.с. 78 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар проведено готівкою шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 9 від 22.03.2013 на суму 10000,00 грн., № 10 від 25.03.2013 на суму 10000,00 грн., № 11 від 26.03.2013 на суму 10000,00 грн., № 15 від 24.05.2013 на суму 10000,00 грн., № 16 від 27.05.2013 на суму 10000,00 грн. та № 17 від 28.05.2013 на суму 1479,40 грн. (а.с. 79-80 т. 1).

Товар було реалізовано:

1) ФОП ОСОБА_5 згідно видаткової накладної № РН-0000249 від 25.03.2013 на суму 13171,68 грн., в т.ч. ПДВ - 2195,28 грн. Покупцю виписано податкову накладну № 16 від 25.03.2013 на суму 13171,68 грн., в т.ч. ПДВ - 2195,28 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 25.03.2013 (а.с. 220-221 т. 1);

2) ПП «Спринт-С» згідно видаткової накладної № РН-0000250 від 29.03.2013 на суму 23400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3900,00 грн. Покупцю виписано податкову накладну № 19 від 29.03.2013 на суму 23400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3900,00 грн. Оплату за реалізований товар було отримано на розрахунковий рахунок 29.04.2013, 30.04.2013, 15.05.2013, 18.05.2013, 20.05.2013 та 10.07.2013 (а.с. 223-224 т. 1);

3) ПП «Спринт-С» згідно видаткової накладної № РН-0000251 від 30.04.2013 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн. Покупцю виписано і видано податкову накладну № 18 від 30.04.2013 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн. Оплату за реалізований товар отримано на розрахунковий рахунок 10.07.2013 (а.с. 227-228 т. 1).

01.05.2013 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Северукрагро» товар згідно видаткової накладної № 26 від 01.05.2013 на суму 180,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30,00 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 72 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 1 від 01.05.2013 на суму 180,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30,00 грн. (а.с. 73 т. 1).

21.05.2013 ФОП ОСОБА_4 отримано від ПП «Северукрагро» товар згідно видаткової накладної № 32 від 21.05.2013 на суму 21001,50 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,25 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 74 т. 1).

Від постачальника отримано податкову накладну № 9 від 21.05.2013 на суму 21001,50 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,25 грн. (а.с. 75 т. 1).

Оплату за вищевказаний товар було проведено готівкою шляхом внесення в касу підприємства-постачальника згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів № 12 від 21.05.2013 на суму 10000,00 грн., № 13 від 22.05.2013 на суму 10000,00 грн. та № 14 від 23.05.2013 на суму 1181,50 грн. (а.с. 76 т. 1).

Товар реалізовано ПП «Спринт-С» згідно видаткової накладної № РН-0000252 від 31.05.2013 на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,00 грн. Покупцю було виписано і видано податкову накладну № 17 від 31.05.2013 на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3500,00 грн. Оплату за реалізований товар отримано 10.07.2013 та 15.07.2013 (а.с. 231-232 т. 1).

14.06.2013 ФОП ОСОБА_4 отримано від ТОВ «Сан Таун» товар згідно видаткової накладної № 686 від 14.06.2013 на суму 2637,36 грн., в т.ч. ПДВ - 439,56 грн. та оприбутковано на склад (а.с. 95 т. 2).

Від постачальника отримано податкову накладну № 27 від 14.06.2013 на суму 2637,36 грн., в т.ч. ПДВ - 439,56 грн. Оплату за вищевказаний товар проведено з розрахункового рахунку 27.06.2013 (а.с. 96 т. 2).

Товар реалізовано ПП «Спринт-С» згідно видаткової накладної № РН-0000272 від 26.06.2013 на суму 3753,00 грн., в т.ч. ПДВ - 625,50 грн. Покупцю виписано і видано податкову накладну № 25 від 26.06.2013 на суму 3753,00 грн., в т.ч. ПДВ - 625,50 грн. Оплату за реалізований товар отримано 27.06.2013 (а.с. 99,100 т. 2).

В бухгалтерському обліку всі вищевказані господарські операції з контрагентами відображені в оборотно-сальдових відомостях за травень, липень, грудень 2012 року, лютий, березень, квітень, січень 2013 року (а.с. 209-212,217-219,222,225-226,229-230,233 т. 1, а.с. 57-59,62-65 т. 2).

Рух коштів відображений у виписках по рахунку, наявних в матеріалах справи (а.с. 97-98,101-110 т. 2).

Податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 240-252 т.1, а.с. 1-50 т. 2).

Товар, отриманий в червні 2013 року від ПП «Северукрагро» згідно видаткових накладних № 38 від 30.06.2013 на суму 58500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9750,00 грн., № 39 від 30.06.2013 на суму 57462,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9577,00 грн., № 40 від 30.06.2013 на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9000,00 грн., № 41 від 30.06.2013 на суму 59280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9880,00 грн., № 42 від 30.06.2013 на суму 57600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9600,00 грн., № 43 від 30.06.2013 на суму 59280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9880,00 грн., № 44 від 30.06.2013 на суму 59445,96 грн., в т.ч. ПДВ - 9907,66 грн. та № 45 від 30.06.2013 на суму 41836,60 грн., в т.ч. ПДВ - 6972,77 грн., було повернуто постачальнику в липні 2013 року (зворотні накладні від покупця № 1 від 10.07.2013 на суму 54900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9150,00 грн., № 2 від 11.07.2013 на суму 41862,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6977,00 грн., № 3 від 12.07.2013 на суму 46200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7700,00 грн., № 4 від 13.07.2013 на суму 56160,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9360,00 грн., № 5 від 18.07.2013 на суму 52320,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8720,00 грн., № 6 від 31.07.2013 на суму 3600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 600,00 грн., № 7 від 31.07.2013 на суму 15600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2600,00 грн., № 8 від 31.07.2013 на суму 7800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1300,00 грн., № 9 від 31.07.2013 на суму 3120,00 грн., в т.ч. ПДВ - 520,00 грн., № 10 від 31.07.2013 на суму 6960,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1160,00 грн., № 11 від 31.07.2013 на суму 57600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9600,00 грн., № 12 від 31.07.2013 на суму 59445,96 грн., в т.ч. ПДВ - 9907,66 грн. та № 13 від 31.07.2013 на суму 41836,60 грн., в т.ч. ПДВ - 6972,77 грн.) з відповідним відображенням коригування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість (розрахунок № 1 від 10.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 7 на суму 45750,00 грн., ПДВ - 9150,00 грн., розрахунок № 2 від 11.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 8 на суму 34885,00 грн., ПДВ -6977,00 грн., розрахунок № 3 від 12.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 9 на суму 38500,00 грн., ПДВ - 7700,00 грн., розрахунок № 4 від 13.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 10 на суму 46800,00 грн., ПДВ - 9360,00 грн., розрахунок № 5 від 18.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 11 на суму 43600,00 грн., ПДВ - 8720,00 грн., розрахунок № 7 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 7 на суму 3000,00 грн., ПДВ - 600,00 грн., розрахунок № 8 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 8 на суму 13000,00 грн., ПДВ - 2600,00 грн., Розрахунок № 9 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 9 на суму 6500,00 грн., ПДВ -1300,00 грн., розрахунок № 10 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 10 на суму 2600,00 грн., ПДВ - 520,00 грн., розрахунок № 11 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 11 на суму 5800,00 грн., ПДВ -1160,00 грн., розрахунок № 12 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 12 на суму 48000,00 грн., ПДВ - 9600,00 грн., розрахунок № 13 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 13 на суму 49538,30 грн., ПДВ - 9907,66 грн., розрахунок № 14 від 31.07.2013 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2013 № 14 на суму 34863,83 грн., ПДВ - 6972,77 грн.) (а.с. 97-122 т. 1).

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що укладені з контрагентами правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами податковий орган посилається на інформацію, що міститься в системі автоматизованого співставлення на рівні ДПА України про наявність розбіжностей з контрагентами позивача, а також на акт ДПІ у м. Чернігові від 28.08.2013 № 73/20/36339462 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Северукрагро» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за червень 2013 року, яким встановлено відсутність ПП «Северукрагро» за юридичною адресою, відсутність умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (а.с. 125-131 т. 1).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд вважає за доцільне зазначити, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Тому судом критично оцінюється акт ДПІ у м. Чернігові від 28.08.2013 № 73/20/36339462.

Водночас податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, такі посилання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів позивача з контрагентами.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, та податкового кредиту.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагента позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних Міністерства доходів і зборів України, яка міститься на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/) та наявними в матеріалах справи довідками та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 133-141 т. 1):

- ПП «Северукрагро», код ЄДРПОУ - 36339462, індивідуальний податковий номер - 363394625260, дата анулювання свідоцтва - 16.08.2013;

- ПП «Лон і Компані», код ЄДРПОУ - 34698139, індивідуальний податковий номер - 346981316036, дата анулювання свідоцтва - 12.09.2012;

- ТОВ «Владол», код ЄДРПОУ - 32946173, індивідуальний податковий номер - 329461716037, дата анулювання свідоцтва - 24.05.2013;

- ТОВ «Сан Таун», код ЄДРПОУ - 30472328, індивідуальний податковий номер - 304723226014, дата реєстрації платником ПДВ - 05.07.1999, свідоцтво не анульовано.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів чи відсутності у них статусу платника ПДВ.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що правочини ФОП ОСОБА_4 з контрагентами укладені позивачем з метою отримання товару, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаними правочинами включено позивачем до податкового кредиту в тих звітних періодах, в яких отримані податкові накладні.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат та податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких підстав суд вважає, що в діях позивача відсутнє порушення п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

З приводу податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, врегульовано статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 177.1 та п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.3 та 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані подавати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також зазначають в ній авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб на поточний рік.

Відповідно до пп. 49.18.5 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 164.3 ст. 164 Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Пунктом 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 44.3 ст. 44 цього Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Судом встановлено та не заперечується податковим органом, що ФОП ОСОБА_4 подано до ДПІ у м. Чернігові декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік та уточнену декларацію за 2012 рік без порушення встановленого терміну. Форма декларації про майновий стан та доходи відповідає затвердженій формі (а.с. 73-78 т. 2).

Податковий орган в акті перевірки від 06.09.2013 № 83/17-НОМЕР_1 вказує на те, що ФОП ОСОБА_4 на перевірку не було надано Книгу обліку доходів та витрат, у зв'язку з чим складено акт від 03.09.2013 № 9/17 (а.с. 132 т. 1).

Проте, позивач у відповідності до вимог законодавства вів Книгу обліку доходів та витрат, копія якої була надана до суду (а.с. 160-193 т. 1).

Книга обліку доходів та витрат не була надана податковому органу у зв'язку з тим, що позивач не знав про проведення перевірки та необхідності надання документів.

Враховуючи наявність у позивача Книги обліку доходів та витрат, а також належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення ст. 164 та ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 № 0004831700, від 20.09.2013 № 0004841700 та від 20.09.2013 № 0004851700 прийнято Чернігівською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2328,41 грн. (2294,00 грн. за вимоги майнового характеру та 34,41 грн. за вимоги немайнового характеру).

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2328,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2013 № 517 та квитанцією від 17.10.2013 (а.с. 3,154,155 т. 1).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2294,00 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 20.09.2013 № 0004831700, від 20.09.2013 № 0004841700 та від 20.09.2013 № 0004851700.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова