Постанова

від 23.12.2013 по справі 826/18537/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року 15:13 № 826/18537/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянувши за участі представника позивача Мітіна Т.В., представника відповідача Мильнікова М.М., адміністративну справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур»

до: Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2013 №0001972205.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013 №0001972205.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що віднесення сум до складу податкового кредиту є правомірними, оскільки відбулися на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентами позивача та фіктивність господарських операцій.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПІ (Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Оствесттур» (код за ЄДРПОУ 35646390) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету на додану вартість та податку на прибуток по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Преміум Телеком» (код за ЄДРПОУ 36689676), ТОВ «ТРК Альянс» (код ЄДРПОУ 37104463), ТОВ «Праксет-Харків» (код за ЄДРПОУ 30137712) за період з 01.04.2012 по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт № 466/26-53-22-05-21/35646390 від 08.08.2013р. (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 298 038,00 грн. у тому числі: квітень 2012 року у розмірі - 153 038,00 грн., травень 2012 року у розмірі 145 000,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013р. №0001972205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 372 548,50 грн. в тому числі за основним платежем 298038 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 74509,5 грн.;

Як видно з акту перевірки, ТОВ «Оствесттур» мало взаємовідносини з ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків» на підставі договорів, а саме:

- з ТОВ «ТРК Альянс» були укладені договори про надання консультаційних послуг від 04.05.2012р. №04/05/2012-1, №04/05/2012-2, предметом даних договорів є надання юридичних консультацій з питань здійснення господарської та зовнішньоекономічної діяльності, та податкового законодавства;

- з ТОВ «Преміум Телеком» були укладені договори про надання послуг від 03.05.2012р. №03-05, від 04.05.2012 №04-05, предметом даних договорів є надавання консультаційних послуг з проведенням «Євро 2012» та надання послуг з прибирання в номерному фонді готельного комплексу «Либідь»;

- з ТОВ «Праксет-Харків» були укладені договори про надання послуг від 02.04.2012р. №02-04, №02/04/2012-1, №02/04/2012-2, предметом даних договорів є надання юридичних консультацій з питань здійснення господарської діяльності, податкового законодавства та надання послуг з прибирання в номерному фонді готельного комплексу «Либідь».

На виконання умов даного договору ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків», оформлені первинні документи, а саме податкові накладні акти надання послуг, які зазначені в акті перевірки.

Суми ПДВ у розмірі 298 038,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Також в акті перевірки вчинено запис, що актами про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам позивача ТОВ «Преміум Телеком» (акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 18.12.2012 №2184/22-90/36689676), ТОВ «ТРК Альянс» (акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 10.10.2012 №803/22-225/37104463), ТОВ «Праксет-Харків» (акт Основянської МДПІ м. Харкова ДПС у Харківській області ДПС від 09.08.2012 №572/222/30137712) було встановлено, що у товариств відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з підприємствами покупцями, що свідчить про відсутність настання правових наслідків укладених угод з контрагентами.

З огляду на вищезазначене, відповідач дійшов висновків, що операції здійснені між ТОВ «Оствесттур» та ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків» не призвели до настання правових наслідків, обумовлених ними.

Суд погоджується з даними твердженнями відповідача, викладеними в акті перевірки, з огляду на такі обставини.

Ухвалою про відкриття провадження у справі судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо осіб, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів) засобів комунікації з контрагентами та укладання угод.

Натомість, вказаних пояснень суду надано не було.

Матеріали справи не містять жодного документа, яким би підтверджувалося надання позивачу певних послуг та наявність зв'язку між господарською діяльністю позивача та отриманням таких послуг. Виходячи зі змісту наданих позивачем документів, суд критично ставиться до тверджень позивача про реальне надання послуг (юридичних консультацій та послуг з прибирання).

При цьому суд виходить з того, що надані позивачам результати консультацій є роздруківками інформації з загальнодоступних джерел, а доказів будь - якого використання отриманої інформації в господарській діяльності позивачем не надано.

Також суд виходить з кількості прибирань, які, як зазначає позивач були виконані його контрагентами, та відсутністю будь - якої інформації про осіб, які виконували ці прибирання.

Суд вважає, що надання послуг особами, які залишилися невідомими позивачу, неможливо як об'єктивно, так і з точки зору виконання договору, укладеного позивачем з виконавцем.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 вищезазначеного Закону, згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат, з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян