Ухвала

від 03.12.2014 по справі 826/18537/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2014 р. м. Київ К/800/39361/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Руденко А.М.,

за участю:

представника позивача - Ярошенка Р.В.,

представника відповідача - Панджикідзе Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року

у справі №826/18537/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів України у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001972205 від 27 серпня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Оствесттур», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Оствесттур» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків» за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складений акт № 466/26-53-22-05-21/35646390 від 08 серпня 2013 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 298038,00 грн., у тому числі: за квітень 2012 року - 153038,00 грн., за травень 2012 року - 145000,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що на адресу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві надійшли акти: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 18 грудня 2012 року № 2184/22-90/36689676 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Преміум Телеком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, квітень, травень, серпень, вересень 2012 року», Основ'янської МДПІ м. Харкова ДПС у Харківській області ДПС від 09 серпня 2012 року № 572/222/30137712 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Праксет-Харків» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2011-2012 рік», ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 10 грудня 2012 року № 803/22-225/37104463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТРК Альянс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків - контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період травень 2012 року», в яких встановлено відсутність у зазначених суб'єктів господарювання господарської діяльності та необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про наявність ознак фіктивності зазначених товариств та відсутність настання правових наслідків по угодах, укладених з контрагентами. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що ТОВ «Оствесттур» сформувало податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі формально складених первинних бухгалтерських документів.

27 серпня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001972205, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Оствесттур» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 372547,50 грн., у тому числі: 298038,00 грн. - за основним платежем, 74509,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту реальності господарських операцій з ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків».

Однак з такими висновками судів колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За визначенням, наведеним у підпункту 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції відзначає, що наявність у покупця (замовника) належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) необхідні для віднесення витрат на оплату вартості товарів (робіт, послуг) до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, а сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податкового кредиту за такими операціями, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Преміум Телеком», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «Праксет-Харків» позивач, крім наявності у нього необхідних первинних бухгалтерських документів (податкових накладних, актів прийому-передачі наданих послуг) посилався на те, що: такі операції були зумовлені необхідністю належного виконання ним як орендарем зобов'язань по договору оренди № 02-04/11 від 22 квітня 2011 року, укладеному з ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» (орендодавцем), який був укладений строком на 35 місяців (т.1 арк. справи 175-178); зважаючи на відпускний період та звільнення деяких працівників, що підтверджується відповідними наказами ТОВ «Оствесттур» (т.1 арк. справи 179-185), а також великою площею орендованого у ВАТ «Готельний комплекс «Либідь» майна (12797,6 м 2 ) у позивача не вистачало обслуговуючого та технічного персоналу; у зв'язку з підготовкою готелю до проведення ЄВРО-2012 та суворим контролем з боку державних органів, а також з рейдерським захопленням Готелю «Славутич», який перебував у володіння та користуванні позивача, у ТОВ «Оствесттур» виникла необхідність отримання консультацій та юридичних послуг (з яких деякі надавались усно, а деякі - надсилались електронною поштою) (т.1 арк. справи 189-240).

Разом з цим, вказані обставини судами попередніх інстанцій перевірені не були, тоді як зазначені обставини стосуються предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Крім іншого, згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

З наведеного слідує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки вказаним правовим нормам.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суди повинні також врахувати, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствесттур» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна