Постанова

від 10.10.2013 по справі 801/1350/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м.Сімферополь

10 жовтня 2013 р. 10:19 Справа №801/1350/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представник позивача - Сергеєвої Лусіне Грантовни, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Будівельна Фірма "Таір"

до Державної податкової інспекції у м. Алушта Головного управління Міндоходів в АРК

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватного підприємства "Будівельна Фірма "Таір" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби від 23.01.2013 року № 0000232301 яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 109115 грн. та від 23.01.2013 року № 0000222301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 91483 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 14.01.2013 року № 50/22/20681097, на підставі якого прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 21.02.2013 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 09.09.2013 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.10.13 було замінено відповідача Державну податкову інспекцію в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Алушта ГУ Міндоходів в АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПП Будівельна Фірма "Таір" (далі-Позивач) зареєстроване Виконавчим комітетом Алуштинської міської Ради АР Крим 11.06.1993р.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 33-Т від 18.06.1993р.

Станом на 24.02.2009р перебуває на обліку в ДПІ у м. Алушта.

ПП "Будівельна Фірма "Таір" зареєстроване, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 00245312 від 05.05.2005р., індивідуальний податковий № 206810901029.

ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Будівельна Фірма "Таір" ЄДРПОУ 20681097 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строитель плюс", фірмою «Капітель плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки складений акт від 14.01.2013 року № 50/22/20681097, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

ч.1 ст.203, 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах ПП БФ «Таір» від постачальників - БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» та порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V із змінами та доповненнями, внаслідок чого донарахований податок на прибуток на загальну суму 109 115,00грн.

ч. 1 ст.203, 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах ПП БФ «Таір» від постачальників - БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» та порушення пп. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755Л/І із змінами та доповненнями, внаслідок чого донарахований податок на додану вартість на загальну суму 91 483,00грн.

За результатами акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232301 від 23.01.2013 про збільшена грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 121329,74 грн., у т.ч. 109115 грн. за основним платежем та 12214,74 грн. штрафні санкції;

- № 0000222301 від 23.01.2013 про збільшена грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109459,25 грн., у т.ч. 91483 грн. за основним платежем та 17976,25 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеним висновком та податковими повідомленнями - рішенням, ПП Будівельна Фірма "Таір" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати як такі, що суперечить діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення № 0000232301 від 23.01.2013 та № 0000222301 від 23.01.2013.

Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0000882206 від 24.10.2012 р., № 0000892206 від 24.10.2012р., суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість". Починаючи з 01.01.2011 року з набранням чинності розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. питання стосовно оподаткування податком на додану вартість врегульовані нормами цього розділу ПКУ.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону №334).

До складу валових витрат платника податків включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334):

• або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

• або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334).

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст.11 Закону №334. Однак у вказаній статті не встановлений перелік документів, необхідних для включення витрат підприємства до складу валових.

Згідно п.1 ст.9 Закону №1251 платники податків зобов'язані вести бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.З Закону №996).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону №996).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (абз.11 ст.1 Закону №996).

Первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (п.1 ст.9 Закону №996).

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» «підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують

факти здійснення господарських операцій». Всі бухгалтерські первинні документи оформлені згідно з чинним законодавством і дають право на валові витрати.

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2. ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської" операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки від 14.01.2013 року № 50/22/20681097, заниження податку на прибуток у сумі 109115 грн., визначені , на думку ДПІ, внаслідок порушення позивачем внаслідок порушення ПП БФ «Таір» п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755Л/І із змінами та доповненнями у зв'язку з завищенням витрат по взаємовідносинам із БВП «Строитель плюс», фірмою «Капітель плюс», як нікчемні правочини.

Однак з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за спірні періоди.

Так, розбіжність з актом перевірки склала 457 416 грн. за рахунок невизнання ДПІ витрат по взаємовідносинам із БВП «Строитель плюс», фірмою «Капітель плюс».

При проведенні дослідження, судом встановлено, що між ПП БФ «Таір» (Замовник) та БВП «Строитель плюс» (Підрядник) укладені наступні договори:

- Договір підряду №271 від 01.03.2010 на облаштування люксів в спальному корпусі оздоровчо-навчального центру "Алушта" МАІ,

- Договір підряду №474 від 01.04.2010 на посилення адміністративного корпусу оздоровчо-навчального центру "Алушта" МАІ,

- Договір підряду №1361 від 03.05.2010 на посилення адміністративного корпусу оздоровчо-навчального центру "Алушта" МАІ.

На виконання умов вказаних договорів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 234 523,20грн., вартість без ПДВ 195 436,00грн., ПДВ 39 087,20грн.

Між ПП БФ «Таір» (Замовник) та фірмою «Капітель плюс» (Підрядник) укладені наступні договори:

- Договір підряду №261 від 01.04.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег» - нижньої їдальні,

- Договір підряду №262 від 01.04.2011 на влаштування огорожі території на об'єкті оздоровчий комплекс «Гранд Круїз Готель»,

- Договір підряду №263 від 01.04.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег» - корпус №1 (бювет),

- Договір підряду №264 від 01.04.2011 на розібрання на об'єкті оздоровчий комплекс «Гранд Круїз Готель»,

- Договір підряду №2,96 від 01.04.2011 на влаштування цементних стяжок у венткамерах, сходових клітках та на ліфтових майданчиках на покрівлі блоку "А" незавершеного будівництва оздоровчого комплексу "Гранд Круїз Готель",

- Договір підряду №281 від 01.04.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег»: літ. «У» спальний корпус (корпус №3), корпус №15 (нижня палуба), БПК літ. «Ж», нижня їдальня літ.»Д», корпус №18 (піонерська),

- Договір підряду №658 від 01.06.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег» - корпус №1 (бювет),

- Договір підряду №659 від 01.06.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег» - склад для продуктів,

- Договір підряду №660 від 01.06.2011 на ремонт приміщень ТОВ ДОЛ «Берег» - корпус №4,

- Договір підряду №108 від 01.07.2011 на виконання робіт на садибі по вул.Підлесна, 1 у с.Новоульянівка Бахчисарайського району та по реконструкції оздоровчого комплексу "Гранд Круїз Готель".

На виконання умов вказаних договорів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 314 376,79грн., вартість без ПДВ 261 980,66грн., ПДВ 52 396,13грн.

Відомість дослідження первинної документації, щодо надання послуг ПП БФ «Таір» від зазначених контрагентів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 підтверджується наданими податковими накладними, а саме від БВП «Строитель плюс» №1226 від 30.03.2010, №1538 від 27.04.2010, №1539 від 28.04.2010, №1733 від 05.05.2010, від фірми «Капітель плюс» №51 від 12.04.2011, №78 від 19.04.2011, №106 від 26.04.11, №89 від 10.06.2011, №195 від 29.07.2011, №196 від 29.07.2011;

Також, судом встановлено, що досліджені акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт ПП БФ «Таір» від БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» щодо оформлення, відповідають чинному законодавству, мають відповідні реквізити та підписи сторін.

Первинними документами (платіжними дорученнями та виписками банку) підтверджено проведення розрахунків через розрахунковий рахунок за отримані послуги ПП БФ «Таір» від БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» за отримані послуги відповідно договорів.

Документами первинного та податкового обліку ПП БФ «Таір», а саме: головної книги по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, обігово-сальдової відомості, банківськими виписками, підтверджено оплату за угодами на суму 548 900,79грн. Відповідно до даних бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість на 01.01.2012 (картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками") складає 16 493,25грн.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ПГ1 БФ «Таір» у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП БФ «Таір», придбаних у контрагентів БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс».

Отже, послуги загальною вартістю 548 899,99грн., вартість без ПДВ 457 416,66грн., ПДВ 91 483,33грн., придбані у БВП «Строитель плюс» та фірми «Капітель плюс», використані в господарській діяльності ПП БФ «Таір» згідно зі ст.134 ПКУ.

Вищезазначені операції на підставі журналу-ордеру по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 відображено ПП БФ «Таір» у бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 23 «Вирбництво», 6415 ПДВ та кредитом рахунку. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Акти приймання виконаних будівельних робіт по об'єктам будівництва - складені за формою КБ-2в, затвердженою Наказом №554, та мають наступні обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996: назву документа; дату та номер документа; назву постачальника (генпідрядника, субпідрядника); назву покупця (замовника); відомості про виконані роботи (найменування об'єкта будівництва, перелік виконаних робіт, одиницю виміру, кількість та вартість робіт); підписи сторін, завірені печатками.

Довідки про вартість виконаних будівельних робіт складені за формою №КБ- 3, затвердженою Наказом №554, та мають необхідні обов'язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону №996.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ПП БФ «Таір» (актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт) у повному обсязі підтверджується використання (утримання з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП БФ «Таір», придбаних у контрагентів БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс».

Будівельно-монтажні роботи, надані БВП «Строитель плюс», фірмою «Капітель плюс», пов'язані із основним видом діяльності - будівництвом житлових і нежитлових будівель, а отже можуть бути включені до складу витрат.

Придбання будівельних робіт вартістю 548 899,99грн. з ПДВ. у БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс», щодо яких нараховані витрати в сумі 457 416,66грн., використане в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП БФ «Таір» відповідно ПКУ та ЗУ № 334.

Таким чином, витрати у сумі 457 416,66грн., що нараховані ПП БФ «Таір» на придбання будівельних робіт у БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» та невизнані ДПІ у м.Алушті у повному обсязі, відповідають вимогам законодавства та сформовані на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Розбіжність з актом перевірки склала 109 115грн. за рахунок невизнання ДПІ у м.Алушті витрат у розмірі 457 416грн., сформованих за рахунок постачальників БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс».

Законом України № 334 п. 16.1. ст. 16 передбачено що платники податку самостійно визначають суми податку, які підлягають сплаті.

Згідно п. 16.2. ст. 16 ЗУ № 334 податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону (25 %), від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п. 149.1. ст. 149 ПКУ податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Пунктом 152.1. статі 152 ПКУ передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Оскільки витрати пов'язані із придбанням будівельно-монтажних послуг у БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» повністю підтверджені первинними документами, то заниження об'єкту оподаткування та податку на прибуток не підтверджено.

Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим Державної податкової служби №50/22/20681097 від 14.01.2013 щодо заниження податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 у сумі 109 115,00грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами Приватного підприємства будівельної фірми «Таір» не підтверджено.

Крім того, з акта перевірки від 05.10.2012 року № 6881/22-6/30271289, вбачається, що перевіркою також виявлено порушення: ч.1 ст.203, 215, 216, 655, 656, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах від постачальників - БВП «Строитель плюс», фірми «Капітель плюс» та порушення пп. 7.2.1, п.п. 7.2.2 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755А/І із змінами та доповненнями, внаслідок чого донарахований податок на додану вартість на загальну суму 91 483,00грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту з ПДВ у розмірі 91 483,00грн., сформованого при здійсненні взаємовідносин із БВП «Строитель плюс» та фірмою «Капітель плюс».

За результатами Акту перевірки від 14.01.2013 року № 50/22/20681097 відповідачем було прийнято до ПП БФ «Таір» податкове повідомлення-рішення: № 0000222301 від 23.01.2013 про збільшена грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109462,25 грн., у т.ч. 91483 грн. за основним платежем та 17976, 25 грн. штрафні санкції .

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4. статті 201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженг митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних.

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №969 від 21.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом, який під час проведення його перевірки органами державної податкової служби не знаходиться по місцезнаходженню.

Так, відповідно до висновків ДПІ у м. Алушті АРК рим ДПС стосовно заниження податкового кредиту ПП БФ «Таір» та донарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. у розмірі 91483 грн., суд вказує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від зазначених контрагентів, що також підтверджується податковими накладними.

Таким чином, за наслідками взаємовідносин ПП БФ «Таір» із БВП «Строитель плюс» та фірмою «Капітель плюс», постачальники послуг виписали податкові накладні у сумі ПДВ 91 483грн., які відповідають вимогам діючого законодавства.

Вищезазначені операції на підставі журналу-ордеру по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 відображено ПП БФ «Таір» у бухгалтерському обліку за дебетом рахунків 23 «Вирбництво», 6415 ПДВ та кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Документами первинного та податкового обліку ПП БФ «Таір», а саме: головної книги по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, обігово-сальдової відомості, банківськими виписками, підтверджено оплату за угодами на суму 548 900,79грн. Відповідно до даних бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість на 01.01.2012 (картки рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками") складає 16 493,25грн.

Різниця з актом перевірки у сумі 91 483грн. нарахованого податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 6 626грн., виникли за рахунок виключення ДПІ зі складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від БВП «Строитель плюс» та фірми «Капітель плюс», які, як зазначено вище, відповідають вимогам діючого законодавства.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду . (пункт 200.1. статті 200 ПКУ).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, (пункт 200.2. статті 200 ПКУ)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (пункт 200.3. статті 200 ПКУ)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або дсг Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, (пункт 200.4. статті 200 ПКУ)

Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим Державної податкової служби №50/22/20681097 від 14.01.13

щодо заниження податку на додану вартість у сумі 91 483грн. за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 первинними бухгалтерськими та податковими документами не підтверджуються.

Крім того, судом встановлено, що товари, роботи (послуги), визначені за актом перевірки ПП ПП БФ «Таір», використовувались у його господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отримані товари (роботи послуги) використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Це підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, та інше).

Товари, роботи та послуги, отримані ПП БФ «Таір» з господарських операцій у сумі 548 899,99грн., вартість без ПДВ 457 416,66грн., ПДВ 91 483,33грн. використовувались у подальшій господарський діяльності, а саме - для надання послуг з будівництва, на вартість реалізації робіт нараховане дохід та податкові зобов'язання. Загальна сума реалізації складає 1 144 102,37грн. із ПДВ. Це підтверджується накладними на реалізацію товару та довіреностями на його отримання.

Формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно діючого законодавства на загальну суму 225920 грн. (з урахуванням розбіжності) Отримання товарів, робіт послуг підтверджується актами, видатковими накладними, платіжними дорученнями на загальну суму 1346165,10 грн., у т.ч. ПДВ 224360,85 грн.

Крім того, розрахунки між ТОВ «Армада» з контрагентами, зазначеними у акті перевірки за вказані товари, роботи послуги здійснені у загальній сумі 1035723,12грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується первинними документами: платіжними дорученнями, виписками банку, чеками.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1 р.2 Положення №88). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст. 9 Закону №996).

Документи надані до експертизи повністю мають необхідні реквізити, а отже відповідають діючому законодавству.

Так, позивачем товари, придбані у контрагентів були реалізовані позивачем підприємствам-покупцям в загальній сумі 1 144 102,37 грн. із ПДВ, це підтверджується наданими позивачем документи на реалізацію придбаних послуг із:

Оздоровчо-навчальним центром «Алушта» Московського авіаційного інституту: договорами підряду №1, №3 від 05.01.2010, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за 01.06.2010-30.06.2010;

ТОВ «Кримська юридична група»: Договір підряду №84П від 27.09.2006, додатковими угодами до договору підряду №84П від 27.09.2006 - №188 від 08.08.2008, №209 від 27.09.2008, №216 від 22.01.2009, №222 від 22.01.2009, №226 від 22.01.2009, №241 від 24.02.2011, №242 від 24.02.11., №245 від 14.04.2011, №246 від 14.04.2011, №247 від 14.04.2011, №249 від 18.04.2011, №250 від 19.04.2011, №253 від 21.04.2011, №254 від 21.04.2011, №257 від 26.04.2011, актами приймання виконаних будівельних робіт за січень, березень, квітень, липень, листопад 2012 року;

ТОВ «Кордон С» договіром підряду №1К від 24.05.2011, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року;

ТОВ «ДОЛ Берег»: договіром підряду №1 від 22.02.2010, договіром підряду №2 від 28.03.2011, актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень, червень 2011 року;

Банківськими виписки за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, журналом-ордеру по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» у розрізі контрагентів, 6415 ПДВ за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, головною книгою за період з 01.01.2009 по 31.03.2012., звітом доходної та витратної частини за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375 (із змінами і поповненнями) економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюється з використанням первинних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів і т.д. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Таким чином, використання товарів робіт послуг отриманих ПП БФ «Таір» від контрагентів підтверджується договорами, накладними прийому-передачі проектної документації, актами здачі приймання робіт, видатковими накладними.

Отже, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Крім того, з висновку експерта № 83/13 від 05.09.2013 року вбачається, що висновки ДПІ у м. Алушті АРК ДПС, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентами викладені в акті позапланової документальної виїзної перевірки № 50/22/20681097 від 14.01.2013 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 109115грн., заниження податку на додану вартість всього у сумі 91483 грн. та визнання взаємовідносин між позивачем із зазначеними контрагентами, як нікчемні, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, з урахуванням належного обґрунтування позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС стосовно заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 109115 грн. та заниження податку на додану вартість всього у сумі 91483 грн. не підтверджуються.

Оприбуткування та використання у господарський діяльності товарів, робіт (послуг), що отримані від зазначених контрагентів по операціях за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 на суму 548899,99 грн., вартість без ПДВ 457416,66грн. ПДВ 91483,33 грн., підтверджені актами виконаних робіт, видатковими накладними, чеками на загальну суму у розмірі 548899,99грн., у т.ч. ПДВ 91483,33 грн. визначені за актом перевірки № 50/22/20681097 від 14.01.2013р. підтверджуються документами ПП БФ «Таір», а саме видатковими накладними, актами виконаних робіт, договорами, платіжними дорученнями, виписками банку, податковими накладними, чеками.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки № 50/22/20681097 від 14.01.2013р, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ПП БФ «Таір» до відповідальності у вигляді збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування як таких, що суперечить діючому законодавству податкових повідомлень - рішень № 00002223016 від 23.01.2013, № 000232301 від 23.01.2013 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 2700 від 17.04.2013 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 801/1350/13-а позивачем сплачено 19584,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 19584,00 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2294,00 грн. та 19584,00 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Алушта ГУ Міндоходів в АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 15.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби № 0000232301 від 23.01.2013року.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби № 0000222301 від 23.01.2013року

Стягнути з Державного бюджету України 21878,00 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2294 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 19584,00 грн., шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Алушта ГУ Міндоходів в АР Крим на користь Приватного підприємства "Будівельна Фірма "Таір" (ЄДРПОУ 20681097).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.