Ухвала

від 23.01.2014 по справі 823/2888/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2888/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Золотоніської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» до Золотоніської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Іркліївський маслосирзавод» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000013501 від 26.07.2011 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.02.1996 року Відкрите акціонерне товариство «Іркліївський маслосирзавод» зареєстроване як юридична особа Чорнобаївською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 00447801) та перебуває на обліку як платник податків.

19.05.2011 року Позивача перереєстровано на Публічне акціонерне товариство «Іркліївський маслосирзавод».

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої 13.07.2011 року складено акт №363/2301/00447801.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» з урахуванням ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році», в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток в частині несплати до бюджету авансового внеску за перше півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених законом для виплати в сумі 245 601,00 грн, про що складено акт №363/2301/00447801 від 13.07.2011 року; пп.7.4.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 121,02 грн, в тому числі за червень 2010 року на суму 19 248,47 грн, за жовтень 2010 року на суму 33 872,55 грн; п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено сплату податку з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 958,70 грн, в т.ч. за квітень 2010 року - 3 733,36 грн, за травень 2010 року - 1 225,34 грн.

26.07.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000013501, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 307 001,00 грн, в тому числі за основним платежем 245 601,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 400,00 грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрма, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п.54.5 ст.54 Кодексу якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами п.123.1 ст.123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Пунктом 10.1 статті вказаного Закону визначено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток, який є частиною податку на прибуток підприємств і авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Положенням ст.32 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Відповідно ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства» товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

21.04.2009 року черговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» прийнято рішення щодо затвердження результатів фінансово-господарської діяльності товариства за 2008 рік у складі балансу та звіту про фінансові результати, затверджено балансовий збиток товариства в розмірі 4 979 700,00 грн, встановлено, що покриття збитків за результатами фінансово-господарської діяльності в 2008 році здійснюватиметься за рахунок доходів майбутніх періодів. Дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності в 2008 році вирішено не виплачувати.

Рішенням чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» від 18.05.2010 року затверджено балансовий (чистий) прибуток ВАТ «Іркліївський маслосирзавод» за 2009 рік у розмірі 3 274 683,53 грн, який направлено на покриття збитків товариства за результатами фінансово-господарської діяльності у 2008 році.

Вказані рішення не оскаржувалися та, відповідно, є чинними.

Пунктом 1 рішення Конституційного суду України від 30.11.2010 року по справі №1-47/2010 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 14, 24, 64, пунктів 7 - 13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 30.11.2010 року № 22-рп/2010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статей 14, 24, 64, пунктів 7 - 13 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI.

Згідно п.2 вказаного рішення Конституційного суду України Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення - 30.11.2010 року.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що на момент проведення перевірки Відповідачем не враховано висновки Конституційного суду України, внаслідок чого в порушення вимог законодавства прийнято податкове повідомлення - рішення №0000013501 від 26.07.2011 року.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Золотоніської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.