Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/13033/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13033/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ростимир» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ростимир» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2013 року №0004342270 та №0004352270.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Бі енд Бі Соларс» (ідентифікаційний код 36677236) за весь період взаємовідносин, за результатами якої 10.04.2013 року складений акт №207/1-22-70-36556790.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 111 825,00 грн. а саме: за 3 квартали 2012 року в сумі 43 225,00 грн, за 2012 рік в сумі 111 825,00 грн; п.198.3, п.198.6 ст.198 Кодексу, в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період в розмірі 106 500,00 грн, а саме: в серпні 2012 року на суму 26 000,00грн, в вересні 2012 року на суму 15 167,00 грн, в жовтні на суму 65 333,00 грн.

29.04.2013 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення: №0004342270, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 139 781,00 грн, в тому числі за основним платежем - 111 825,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27 956,00 грн;

№0004352270, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість на суму 133 125,00 грн, в тому числі за основним платежем - 106 500,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26 625,00 грн.

За наслідками оскарження вказаних рішень Відповідача, рішеннями Головного управління у м.Києві від 01.07.2013 року №1576/10/12-1-03 та Міністерства доходів і зборів України від 30.07.2013 року №7883/6/9999-10-01-15 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

01.08.2012 року між Позивачем (Експедитор 1) та ТОВ «Бі енд Бі Соларс» (Експедитор 2) укладено договір транспортного експедирування за №259, за умовами якого Експедитор 2 зобов'язаний за плату та за рахунок іншої сторони (Експедитора 1) здійснити або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Для виконання зобов'язань за цим Договором Сторони мають право укладати договори з третіми особами.

Як вбачається з пояснень Позивача, ТОВ «Бі енд Бі Соларс» за вказаним договором виступало Експедитором-2 , тобто організовувало виконання транспортно-експедиторських послуг по пошуку транспортних засобів для перевезення вантажів на замовлення Клієнтів юридичних осіб резидентів та нерезидентів, які виступали Замовниками послуг ПП «Ростимир» за рядом договорів транспортного експедирування, заявками на перевезення, актами надання послуг, міжнародними товарно-транспортними накладними та товарно-транспортними накладними.

ТОВ «Бі енд Бі Соларс» здійснювало пошук транспортного засобу та Перевізника (юридичну або фізичну особу, яка взяла б на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу).

По кожному із перевезень Позивачем та ТОВ «Бі енд Бі Соларс» обумовлювались конкретні умови шляхом спілкування по телефону, а в кінці календарного місяця підписувався Додаток до Договору (всього 13 Доповнень), в яких відображались всі перевезення за поточний місяць із обов'язковим зазначенням маршрутів, вартості організації транспортно-експедиторських послуг по кожному маршруту та перевізників, які виконували безпосередню доставку вантажу по визначеному маршруту, та були знайдені ТОВ «Бі енд Бі Соларс» для ПП «Ростимир» на виконання основного замовлення Клієнтів і зазначені в тринадцяти Доповненнях до Договору № 259 від 01 серпня 2012 року.

Відповідно визначення пп.14.1.27, 14.1.36, п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.1 статті 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно абз.1 п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2, п.198.3 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 Кодексу).

Згідно п.201.4, п.201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця

Пунктами 201.7, 201.8 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071 (далі- Порядок), встановлено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.1).

Згідно п.6.3 Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, податковий кредит формується на підставі належним чином оформлених первинних документів, складених за наслідками реально здійснених господарських операцій.

На підтвердження факту виконання транспортних перевезень, організованих за участі контрагента Позивача, в матеріалах справи містяться міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) та товарно-транспортна накладна (ТТН).

Крім того, в матеріалах справи містяться: договір транспортного експедирування від 01.08.2012 року за № 259;

акти наданих послуг від 31.08.2012 року, 28.09.2012 року та 31.10.2012 року на загальну суму 639 000, 00 грн (з ПДВ) щодо надання ТОВ «Бі енд Бі Соларс» транспортно-експедиційних послуг на користь ПП «Ростимир»;

доповнення №01, №02, №03 від 01.08.2012 року до Договору від 01.08.2012 року за №259 - перелік виконаних робіт по організації транспортно-експедиторського обслуговування (пошуку машини) по вантажним перевезенням автомобільним транспортом у розрізі по замовленням (перевізник, дата виконання робіт, маршрут, вартість транспортно-експедиторських послуг) за серпень 2012 року на суми 50 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн), 56 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 9 333, 33 грн), 50 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн);

доповнення №01, №02 від 01.09.2012 року до Договору від 01.08.2012 року за №259 - перелік виконаних робіт по організації транспортно-експедиторського обслуговування (пошуку машини) по вантажним перевезенням автомобільним транспортом у розрізі по замовленням (перевізник, дата виконання робіт, маршрут, вартість транспортно-експедиторських послуг) за вересень 2012 року на суми 43 780, 00 грн (в т.ч. 7 296, 67 грн), 47 220, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 7 870, 00 грн);

доповнення №01, №02, №04, №05, №06, №07, №08 від 01.09.2012 року до Договору від 01.08.2012 року за №259 - перелік виконаних робіт по організації транспортно-експедиторського обслуговування (пошуку машини) по вантажним перевезенням автомобільним транспортом у розрізі по замовленням (перевізник, дата виконання робіт, маршрут, вартість транспортно-експедиторських послуг) за жовтень 2012 року на суми 57 800, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 9 633, 33 грн), 58 200, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 9 700, 00 грн), 50 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн), 58 700, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 9 783, 33 грн), 36 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 6 000, 00 грн), 37 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 6 166, 67 грн), 33 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 5 500, 00 грн), 52 000, 00 грн (в т.ч. ПДВ - 8 666, 67 грн);

міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), товарно-транспортні накладні, виписані в серпні-жовтні 2012 року по факту здійснених перевезень за межами та в межах України;

рахунки-фактури на загальну суму 639 000, 00 грн;

податкові накладні від 31.08.2012 року, 28.09.2012 року, 31.10.2012 року;

копії виписок ПАТ «Банк Форум» (МФО 322948) з розрахункового рахунку Позивача за вересень-листопад 2012 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані документи оформлені відповідно вимог чинного законодавства, виписані ТОВ «Бі енд Бі Соларс» Позивачу за результатами виконаних робіт та є первинним в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, Позивачем податковий кредит за серпень -жовтень 2012 року сформовано правомірно.

Крім того, як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2012 року за №К-24491/10, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 серпня 2012 року у справі №К/9991/14668/11, вказано, що витребування у контрагента документів про державну реєстрацію і реєстрацію платником податків на додану вартість є достатнім доказом розумності дій та обачності підприємства при обранні того чи іншого контрагента.

Відповідачем не надано доказів у підтвердження нікчемності правочину, укладеного між Позивачем та ТОВ «Бі енд Бі Соларс» або його підписання неуповноваженими особами.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2013 року №№0004342270 та 0004352270.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 28 січня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.