Ухвала

від 31.01.2014 по справі 826/12378/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12378/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Власова А.В.

пр-к позивача Назарець Д.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іком-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004412280 від 29.03.2013 року -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Іком-Сервіс» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004412280 від 29.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.02.2013 року по 05.03.2013 року ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Столична торговельна агенція» (код за ЄДРПОУ 37568634) за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 13.03.2013 № 698/22.8-15/30167181, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача з ТОВ «Столична торговельна агенція» актів ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС від 27.09.2012 № 3982/22-4/37568634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Столична торговельна агенція» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Арігама» (код за ЄДРПОУ 38061159) за квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, та від 01.11.2012 № 4577/22-4/37568634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Столична торговельна агенція» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інтербудлогістика» (код за ЄДРПОУ 35529635) за серпень 2012 року, відповідно до яких встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям ТОВ «Столична торговельна агенція», не підтверджено задекларований ТОВ «Столична торговельна агенція» податковий кредит з податку на додану вартість.

За результатами перевірки позивача відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0004412280 від 29.03.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 343 184,00 грн. (за основним платежем - 274 547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68 637,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним спірних рішень.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Цей висновок узгоджується з тим, що п.п. 44.1. ст. 44 ПКУ встановлений обов'язок ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тим самим підпунктом передбачена заборона платникам податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Столична торговельна агенція» укладено ряд договорів.

Як встановлено судом першої інстанції, факт надання послуг та виконання робіт позивачу за зазначеним договором та оплата їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними про виконання робіт та надання послуг.

Доказами реальності господарських операцій є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), виписки з банку, ліцензії, бухгалтерські довідки, акти приймання-передачі матеріалів і устаткування до монтажу.

Крім того, позивачем надано докази використання отриманих послуг у подальшій господарській діяльності: довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати), акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, договори.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Столична торговельна агенція» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

За податковими накладними, отриманими від контрагента, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.