Рішення

від 27.01.2014 по справі 910/22076/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22076/13 27.01.14

За позовом приватного підприємства "Нікадент"

До приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА"

Про стягнення 10 300, 59 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Баклан І.М. - директор (наказ №1 від 31.03.2010р.)

від відповідача Бориславський В.А. - представник (дов. № 436 від 30.12.2013 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Нікадент» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Арма» про стягнення заборгованості по договору С-244.11 про надання стоматологічних послуг від 09.03.2011 р. в розмірі 10 300, 59 грн. (7 828, 40 грн. - основний борг, 2 051, 86 грн. - пеня, 3% річних у розмірі 420, 33 грн.)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги застрахованим у відповідача особам, що мають страховий поліс останнього, згідно з умовами договору С-244.11 про надання стоматологічних послуг від 09.03.2011 р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7 828, 40 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 051, 86 грн. пені та 3% річних у розмірі 420, 33 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/22076/13 та призначено справу до розгляду на 02.12.2013 р.

Представник позивача в судове засідання 02.12.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 16.12.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 16.12.2013 р. представник відповідача подав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав, зазначених у доповненнях.

У даному судовому засіданні представники сторін усно заявили клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою ознайомлення представником позивача з відзивом на позов з доповненням до нього та надання часу для мирного врегулювання спору.

Дане клопотання судом задоволено, у зв'язку з чим у судовому засіданні 16.12.2013 р. оголошено перерву до 23.12.2013 р.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. оголошено перерву до 27.01.2014р.

У судовому засіданні 27.01.2014 р. представник позивача подав суду заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 7 828,40 грн. заборгованості., 2 051, 86 грн. пені та 3% річних у розмірі 420, 33 грн.

В судовому засіданні 27.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2011 р. між приватним підприємством «Нікадент» (виконавець, позивач) та приватним акціонерним товариством Страхова компанія «АРМА» (замовник, відповідач) укладено договір про надання стоматологічних послуг № С-244.11 від 09.03.2011 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п.п. 1.1., 1.2. виконавець надає стоматологічну допомогу застрахованим особам, які мають страхові поліси замовника (пацієнти). Замовник на умовах Договору сплачує виконавцеві вартість наданих пацієнтам стоматологічних послуг.

За змістом п. 2.6. Договору, виконавець не має права надавати стоматологічні послуги пацієнтам без попереднього узгодження з замовником. При цьому, без узгодження виконавцем вартості медичних послуг із замовником останній не гарантує оплату таких послуг виконавцеві.

Згідно з п. 2.9. Договору замовником не сплачуються послуги виконавця з підготовки до протезування та протезування, реставрації зубної поверхні в обсягах протезування, профілактичні та косметичні роботи, якщо ці роботи заздалегідь не були узгоджені з замовником.

Відповідно до п. 3.2. Договору, стоматологічні послуги, надані пацієнтам, оплачуються у формі перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця протягом 15 банківських днів після подання виконавцем:

- Рахунку-фактури;

- Акту виконаних робіт, що є Додатком № 2 до Договору.

За змістом п. 3.3. Договору, при затримці платежів з вини замовника він сплачує виконавцю відповідно до чинного законодавства пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.

Позивач вважає, що відповідачем не виконано обов'язку по сплаті вартості наданих послуг особам, застрахованим у відповідача, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача вказану вартість у розмірі 7 828, 40 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2 051, 86 грн. пені та 3% річних у розмірі 420, 33 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на п. 3.2. Договору, відповідно до якого стоматологічні послуги, надані пацієнтам, оплачуються у формі перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківських днів після подання виконавцем рахунку-фактури та акту виконаних робіт. Відповідно, право вимоги позивача та обов'язок по сплаті наданих позивачем послуг виникає по спливу 15 банківських днів з дня отримання відповідачем вказаного пакету документів.

Натомість матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем актів виконаних робіт, які підтверджують факт надання послуг застрахованим у відповідача особам. За таких обставин, у позивача відсутнє право на стягнення грошових коштів, а у відповідача не настав обов'язок по оплаті за Договором.

Більше того, відповідач зазначає, що з наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт вбачається, що позивачем надано пацієнтам стоматологічні послуги з порушенням умов Договору, зокрема стосовно порядку надання послуг - без попереднього узгодження з відповідачем, а також стосовно характеру наданих послуг.

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Внаслідок укладення договору про надання стоматологічних послуг між сторонами згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

З наявних у матеріалах справи документів, а саме Актів виконаних робіт (стоматологічне лікування) № 9 від 01.12.2011 р., № 1 від 03.01.2012 р., № 1 від 01.02.2012 р., № 3 від 01.03.2012 р., на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вбачається, що позивачем було надано послуги певним особам на підставі Договору № С-244.11 від 09.03.2011 р. При цьому вказані Акти виконаних робіт не підписані замовником (відповідачем).

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що вказані Акти виконаних робіт (стоматологічне лікування) № 9 від 01.12.2011 р., № 1 від 03.01.2012 р., № 1 від 01.02.2012 р., № 3 від 01.03.2012 р., всупереч вимогам п.3.2. Договору, фактично надані відповідачу не були, так як відсутні докази відправлення останньому саме Актів виконаних робіт (стоматологічне лікування) № 9 від 01.12.2011 р., № 1 від 03.01.2012 р., № 1 від 01.02.2012 р., № 3 від 01.03.2012 р. як документів, що підтверджують, на думку позивача, факт надання послуг за Договором. Така позиція суду ґрунтується на тому, що надані позивачем документи про відправлення, а саме «Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» з зазначенням юридичної адреси відповідача як одержувача, дати відправлення та найменування відправника, жодним чином не вказують на конкретно існуючий документ, що був відправлений.

Враховуючи, що відповідачем заперечується факт отримання даних документів, а доказів іншого надано не було, у суду відсутні підстави вважати, що саме Акти виконаних робіт (стоматологічне лікування) № 9 від 01.12.2011 р., № 1 від 03.01.2012 р., № 1 від 01.02.2012 р., № 3 від 01.03.2012 р. були отримані відповідачем.

Матеріали справи також містять рахунки-фактури № СК-31 від 01.12.2011 р. на суму 3429, 45 грн., № СК-3 від 03.01.2012 р. на суму 3 394, 55 грн., № СК-5 від 01.02.2012 р. на суму 678, 90 грн., № СК-9 від 01.03.2012 р. на суму 325, 50 грн., що підписані директором ПП «Нікадент» та скріплені печаткою підприємства.

Хоча у матеріалах судової справи № 910/22076/13 відсутні будь-які докази на підтвердження направлення саме цих документів відповідачу, факт отримання останніх відповідачем не заперечувався.

Водночас оскільки обов'язок зі сплати вартості наданих послуг за змістом п. 3.2. Договору у відповідача виникає з моменту подання виконавцем (позивачем) як рахунку-фактури, так і акту виконаних робіт, враховуючи, що останні не були надіслані відповідачу, момент оплати за Договором станом на час подання позову (14.11.2013 р., про що свідчить штамп відділу діловодства Господарського суду м. Києва на першій сторінці позовної заяви), так само, як і станом на час розгляду справи, у відповідача не виник.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на час подання позовної заяви момент оплати відповідачем вартості наданих послуг не настав, а тому, відповідно, права позивача порушені не були.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За відсутності належних доказів надсилання відповідачу Актів виконаних робіт (стоматологічне лікування) № 9 від 01.12.2011 р., № 1 від 03.01.2012 р., № 1 від 01.02.2012 р., № 3 від 01.03.2012 р. до моменту подання позову до суду, то несплата відповідачем вартості наданих послуг не вважається судом невиконанням умов Договору.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 7 828, 40 грн. є необґрунтованими, не доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено, що момент оплати відповідачем вартості наданих послуг не настав фактично, то позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів мають похідний характер, а тому, відповідно, також не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 31.01.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева