Ухвала

від 16.01.2014 по справі 825/463/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/463/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Екобуд-XXI» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року позивач Приватне підприємство «Екобуд-ХХІ» звернулися в суд з адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.09.2012 року №0000422210 та №0000432210.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом в період з 30.08.2012 року по 05.09.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Екобуд-ХХІ» з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за грудень 2011 року та січень 2012 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ», на наслідками якої складено акт від 12.09.2012 року №338/22/34286990.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 25 135,00 грн., та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірів 22 700,00 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2012 року №0000422210, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 27 682,25 грн., та №0000432210 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 28 375,00 грн..

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що Приватним підприємством «Екобуд-ХХІ» за перевіряємий період вчинено нікчемні правочини по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ».

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Між Приватним підприємством «Екобуд-ХХІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ» укладено договір поставки від 01.11.2011 року №01.11.11, відповідно до якого позивач придбав товарно-матеріальні цінності.

На виконання умов вищевказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ» виписані на адресу Приватного підприємства «Екобуд-XXI» податкові накладні від 14.12.2011 року № 12, від 18.01.2012 року № 8 на загальну суму 136 200,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 22 700,00 грн..

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за такий період.

На виконання умов договору Приватним підприємством «Екобуд-XXI» здійснено оплату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ», що підтверджується виписками по рахунку та рахунками на оплату.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту згідно з вимога Податкового кодексу України, на підставі належним чином оформлених первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Апелянтом не надано доказів не сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до абзацу «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару (послуг).

Факт отримання позивачем товару за укладеним договором підтверджено відповідними первинними документами, які оформлені належним чином відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Придбаний позивачем товар використано для виробництва віддонів і брусу та реалізовано готовою продукцією.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору в матеріалах справи наявні первинні документи, а саме податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, накладні, рахунки-фактури, виписки по рахунку, рахунки на оплату.

На момент укладання правочинів та їх виконання контрагент позивача був зареєстрований в установленому законом порядку, перебував на обліку як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на висновки акта Броварської ОДПІ від 03.03.2012 року № 21/22-3/37721207 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період липень-грудень 2011 року, січень 2012 року», якими не підтверджено реальність фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАММА БІЛД КОМПАНІ», а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є помилковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень від 19.09.2012 року №0000422210 та №0000432210.

Твердження апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми податкового законодавства України, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23.01.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.