Постанова

від 23.12.2013 по справі 804/13863/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 р. Справа № 804/13863/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Сарма Л.С., Резниченко Я.В.

відповідача Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Південбудмонтаж» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2013 року Приватне підприємство «Південбудмонтаж» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дій Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у складанні акту від 27 серпня 2013 року №386/225/31905948 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ПП «Південбудмонтаж» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Скло-Трейд» за період лютий, березень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку»;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2013 року №0003992205, складеного Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно ПП «Південбудмонтаж».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що:

- оскаржуване рішення порушує права позивача, суперечить законодавству, виходить за межі повноважень органів державної податкової служби;

- висновки акту перевірки є упередженими, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та посягають на охоронювані законом права та інтереси платника податків;

- позивач при проведенні перевірки надав усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій на виконання договорів підряду, укладених із замовниками; придбані товари у подальшому позивачем було використано у господарській діяльності позивача на виконання умов договорів підряду з генеральним замовником та отримання відповідної оплати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, зазначив, що:

- у ході проведення позапланової перевірки було встановлено, що незаконне формування податкового кредиту ПП «Південбудмонтаж» відбулося за наслідками господарських операцій із підприємством-контрагентом на підставі договору, укладеного без мети реального настання правових наслідків;

- Лівобережна ОДПІ при проведенні перевірки врахувала акт від 15.01.2013 року №165/224/31646266 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лигран» (код ЄДРПОУ 34656476) за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за вересень, жовтень 2012 року, згідно якого встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ПП «Південбудмонтаж»; згідно наданого акту встановлено, що у ПП «Зернопром» відсутні основні фонди, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності;

- господарські операції між ПП «ПІВДЕНБУДМОНТАЖ» та вищезазначеним контрагентом не містять у своїй суті економічної та ділової мети, не спричиняють реального настання правових наслідків;

- висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам, які встановлені в ході перевірки, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівниками Лівобережної ОДПІ у період з 16 по 19 серпня 2013 року на підставі наказу від 15.08.2013 року №175, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) за період лютий, березень 2012 року, щодо встановлених правочинів, проведено перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ПП «Південбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) за період лютий, березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.08.2013 року №386/225/31905948.

Наказ на проведення перевірки від 15.08.2013 року №175 з повідомленням за №20/1 від 16.08.2013 року було вручено посадовим особам ПП «Південбудмонтаж» особисто 16.08.2013 року. Перевірку проведено з відома керівника ПП «Південбудмонтаж» Резниченко Ярослава Вадимовича та головного бухгалтера Сівачек Вікторії Володимирівни.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ПП «Південбудмонтаж», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП «Південбудмонтаж» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) за період лютий, березень, квітень 2012 року;

- порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 247620 грн., у тому числі по періодам: у лютому 2012 року на суму 47120 грн.; у березні 2012 року на суму 192166 грн.; у квітні 2012 року на суму 8333 грн.

На підставі акту перевірки від 27.08.2013 року №386/225/31905948 Лівобережною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 4 жовтня 2013 року №0003992205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 309525 грн., у тому числі за основним платежем 247620 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61905 грн.

Для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) за період лютий, березень 2012 року суб'єктом господарювання були надані такі первинні документи: податкові накладні; видаткові накладні; картки рахунків №631; також у проведенні перевірки були використані матеріали перевірки Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) (акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 15.01.2013 року №165/224/31646266).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Південбудмонтаж» здійснило купівлю товару у ТОВ «Скло-трейд» (код ЄДРПОУ 31646266) згідно договору поставки від 10.06.2011 року №1006/1 згідно з специфікацією №1. Відповідно до умов угоди виписано податкові накладні на загальну суму 448022,10 грн., у тому числі ПДВ 247620,30 грн. та видаткові накладні на загальну суму 1485722 грн., у тому числі ПДВ 247620,30 грн.

Згідно супровідного листа ПП «Південбудмонтаж» від 06.06.2013 року №15 товар, придбаний у ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД», використаний у БМР по об'єкту «ТВК на привокзальній площі та вул. Артемовський в м. Донецьк».

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ в наступних періодах: лютий 2012 року - 47120,46 грн., березень 2012 року - 192166,55 грн., квітень 2012 року - 8333,33 грн., всього на суму 247620,30 грн.

Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31646266) від 15.01.2013 року №165/224/31646266 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Лигран» (код ЄДРПОУ 34656476) за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за вересень, жовтень 2012 року, згідно якого встановлено нереальність здійснення господарських операцій з ПП «ПІВДЕНБУДМОНТАЖ».

Згідно вказаного акту від 15.01.2013 року №165/224/31646266:

- станом на момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «Скло Трейд» відсутні, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська АРМ «Бест-Звіт» Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, TAX Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, АРМ «Аудит» Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»;

- підприємством ТОВ «Скло Трейд» не надані документи, що підтверджують формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств, податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2012 року. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Лигран» (код ЄДРПОУ 34656476) за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за вересень, жовтень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Скло Трейд» та підприємством-постачальником (ТОВ «Лигран» (код ЄДРПОУ 34656476) за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689) за вересень, жовтень 2012 року) не мали мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до частин 1, 2 статті 215, частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- перевіркою встановлено порушення: частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Скло Трейд», при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2012 року, які підпадають під визначення ст. 188, 187, 188 та 198 розд. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із наступними змінами та доповненнями.

З урахуванням викладеного контролюючий орган прийшов до висновку, що операції з поставки по ланцюгу: ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» - ПП «Південбудмонтаж» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ПП «Південбудмонтаж» - по ланцюгу постачання: ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» - ПП «Південбудмонтаж», в розумінні статті 185 Податкового Кодексу України. В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «СКЛО-ТРЕЙД» - ПП «Південбудмонтаж».

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій або недоліки таких документів.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 189.4 статті 189 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів, суд зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19 червня 2013 року №К/9991/63643/12.

Надаючи оцінку доводам позивача про реальність операцій із заявленими контрагентами, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваних операцій позивачем надано належні первинні документи, досліджені у судовому засіданні, та відображені у акті перевірки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 4 жовтня 2013 року №0003992205 прийнято контролюючим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо визнання протиправними дій Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у складанні акту від 27 серпня 2013 року №386/225/31905948 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ПП «Південбудмонтаж» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Скло-Трейд» за період лютий, березень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку», суд виходить із наступного.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Водночас вчинені контролюючим органом дії щодо прийняття та вручення акта невиїзної документальної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права й обов'язки.

Таким чином, оскаржені ТОВ «Південбудмонтаж» дії контролюючого органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки суб'єкта господарювання у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини першої статті 17 КАС України.

Зважаючи на наведене, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту. А відтак позов у цій частині не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Південбудмонтаж» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4 жовтня 2013 року №0003992205, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 грудня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник