Постанова

від 13.01.2014 по справі 804/16177/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 р. Справа № 804/16177/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0006071720, №0006031720 від 08.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати незаконними дії Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720 від 08.08.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, на суму 330227,04 грн., в т.ч. 276093,87 грн. за основним платежем та 54133,17 грн. за штрафною санкцією, та податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006031720 від 08.08.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720 від 08.08.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, на суму 330227,04 грн., в т.ч. 276093,87 грн. за основним платежем та 54133,17 грн. за штрафною санкцією;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006031720 від 08.08.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань додержання податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт від 16.05.2013 року за №23/17-211/НОМЕР_3, на підставі якого були прийняті вищевказані оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Просив розглянути справу без його участі.

У судовому засіданні 13 січня 2014 року у зв'язку із неявкою до суду представників сторін, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що на підставі ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 81, ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу від 13.05.2013р. №538, направлень від 22.05.2013р. №253/172, №254/172, виданих Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією та плану-графіка документальних перевірок суб'єктів господарювання начальником відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Демою Тетяною Олександрівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Брек Анжелою Миколаївною була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За результатами перевірки складено акт від 17.06.2013 року №23/17-211/НОМЕР_3, в якому зафіксовані наступні порушення:

- п. 44.3. ст. 44 Податкового Кодексу - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів - книги обліку доходів і витрат за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р.;

- п.177.5. ст. 177 Податкового Кодексу - несвоєчасне надання до податкової інспекції декларацій про майновий стан і доходи за 2011р., 2012р.

- ст. 13 Декрету №13-92, п. 177.2., 177.4., 177.10. ст. 177 Податкового Кодексу, в результаті чого нараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за перевіряємий період у сумі 276093,87 грн., в тому числі по періодах:

- в 2010р. (ІV кв.) у сумі 60921,23 грн.;

- в 2011р. у сумі 181188,46 грн.;

- в 2012р. у сумі 33984,18 грн.;

- п.177.5.1., п.177.5.3. п. 177.5 ст.177 Податкового Кодексу - несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, авансових платежів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.;

- пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону №168/97, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу, в результаті чого донараховано податку на додану вартість всього у сумі 39953,40 грн., в тому числі по періодах:

- за жовтень 2010р. у сумі ПДВ 168,33 грн.,

- за грудень 2010р. у сумі ПДВ 22497,22 грн.,

- за лютий 2011р. у сумі ПДВ 709,46 грн.,

- за березень 2011р. у сумі ПДВ 112,05 грн.,

- за квітень 2011р. у сумі ПДВ 553,42 грн.,

- за червень 2011р. у сумі ПДВ 6855,00 грн.,

- за липень 2011р. у сумі ПДВ 210,00 грн.,

- за листопад 2011р. у сумі ПДВ 755,25 грн.,

- за січень 2012р. у сумі ПДВ 425 грн.,

- за квітень 2012р. у сумі ПДВ 600 грн.,

- за червень 2012р. у сумі ПДВ 2861,82 грн.,

- за липень 2012р. у сумі ПДВ 3331,85 грн.,

- за жовтень 2012р. у сумі ПДВ 64,83 грн.,

- за листопад 2012р. у сумі ПДВ 309,17 грн.,

- за грудень 2012р. у сумі ПДВ 500,00 грн.;

- п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу - несвоєчасне перерахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р.;

- п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу - несвоєчасне подання до податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010р., червень 2011р.;

- ст.19 Закону №889, п. 51.1. ст. 51, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу - неподання до податкової інспекції податкових розрахунків форми № 1 ДФ за 2010р. (IV кв.), 2011р. (І-IV кв.), 2012р. (І-IV кв.) про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків;

- п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95 - не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 50000,00 грн.;

- пп.267.1.1. п.267.1. ст.267 Податкового Кодексу - здійснення діяльності у сфері торгівлі без придбання торгового патенту за 17.07.2012 року.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 був проінформований письмовим повідомленням від 13.05.2013р. №76 та копією наказу від 13.05.2013р. №538, які вручені під підпис ФОП ОСОБА_1 13.05.2013р.

Направлення про проведення перевірки від 22.05.2013р. №253/172, №254/172 ФОП ОСОБА_1 пред'явлено 22.05.2013р.

Копію наказу Криворізької північної МДПІ від 01.06.2013р. №625 „Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки" вручено під підпис ФОП ОСОБА_1 04.06.2013р.

Перевірка проведена з відома ФОП ОСОБА_1 в приміщенні Криворізької північної МДПІ, яке обрано місцем проведення виїзної планової перевірки.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 отримав свідоцтво про державну реєстрацію в Виконавчому Комітеті Криворізької міської ради Дніпропетровської області, дата проведення державної реєстрації 15.08.1994р. На податковому обліку в податковій службі перебуває з 15.08.1994р., на дату складання акту знаходиться на обліку в Криворізькій північній МДПІ.

Під час перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. до перевірки виписки по розрахунковим рахункам банків надані не в повному обсязі.

В порушення вимог п. 44.1., 44.6., п.85.2. Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи та пояснення на запити від 22.05.2013р., 31.05.2013р. щодо надання виписок банків по розрахунковим рахункам за перевіряємий період.

Згідно декларації про доходи за 2010р. (IVкв.) ФОП ОСОБА_1 задекларовано отриманий доход у сумі 1526001,00 грн. Так як, ФОП ОСОБА_1 для перевірки не в повному обсязі надані первинні документи, які підтверджують дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності, валовий дохід по результатам перевірки за 2010р. (IVкв.) контролюючим органом було враховано у сумі 1526001,00 грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи за 2011р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано отриманий доход у сумі 10092211,00 грн. Так як, ФОП ОСОБА_1 для перевірки не в повному обсязі надані первинні документи, які підтверджують дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, валовий дохід по результатам перевірки за 2011р. контролюючим органом було враховано у сумі 10092211,00 грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи за 2012р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано отриманий дохід у сумі 5266204,10 грн. Відповідно до даних для перевірки виписок банку на розрахункові рахунки НОМЕР_6 ПАТ «Креді Агріколь Банк», НОМЕР_7 ПАТ «ПУМБ», НОМЕР_8 АТ «Райффайзен банк Аваль», НОМЕР_9 КФ ПАТКБ «Приватбанк», НОМЕР_10 АТ «Укрсиббанк» від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. надійшли кошти у розмірі 5433848,43 грн. (без ПДВ) (додаток № 2 до першого примірнику акту).

В порушення вимог ст.177 Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 занижено валовий доход за 2012р. у сумі 167644,33 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених в декларації про доходи за 2010р. (ІV кв.), в деклараціях про майновий стан і доходи за 2011р., 2012р., безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, виявлено розбіжності.

В порушення ст. 13 Декрету №13-92 ФОП ОСОБА_1 в 2010р. (ІV кв.) завищено валові витрати у сумі 406141,54 грн., а саме: до валових витрат включено витрати, які документально не підтверджені.

Згідно акту перевірки Криворізької північної МДПІ від 01.10.2012р. №91/17-211/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, щодо взаємовідносин з ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» (ЄДРПОУ 00190928) в грудні 2010р.; в травні-червні 2010р. з ТОВ «Євросвіт» (ЄДРПОУ 31703622); в червні 2011р. з Криворізьким відділом ДСОУ ДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 14317806); в червні-серпні вересні 2011р. з ПП «Белвас» (ЄДРПОУ 32222453); в червні 2011р. з ПП «Гімалая» (ЄДРПОУ 37384055); в серпні 2011р. з ТОВ «Дніпробудпостач» (ЄДРПОУ 32640349); в серпні 2011р. з ТОВ «Час» (ЄДРПОУ 31487217); у вересні 2011р. з ТОВ «Так - Ю» (ЄДРПОУ 38882929)» встановлені порушення суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

Враховуючи вище зазначене, витрати документально підтверджені ФОП ОСОБА_1 по ПП «Белвас» у сумі 237542,47 грн. (без ПДВ) (платіжні документи 15.07.2011р. №237 на загальну суму 98041,75 грн. - р/р НОМЕР_10 АТ «Укрсиббанк»; від 18.10.2011р. №122 на загальну суму 16334,15 грн. - р/р НОМЕР_6 ПАТ «Креді Агріколь Банк»; 18.10.2011р. №24 на загальну суму 40334,03 грн. - р/р НОМЕР_7 ПАТ «ПУМБ»; 18.10.2011р. №212 на загальну суму 66869,96 грн.; 18.10.2011р. №211 на загальну суму 18000 грн., 19.10.2011р. №213 на загальну суму 20000 грн., 21.10.2011р. №214 на загальну суму 25471,07 грн. - р/р НОМЕР_9 КФ ПАТКБ «Приватбанк») не були враховані контролюючим органом при визначенні валових витрат за 2011р.

До перевірки не надані документально підтверджені витрати по ПП «Гімалая».

В порушення п.177.2., 177.4., 177.10. ст.177 Податкового Кодексу, ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Кодексу №435 ФОП ОСОБА_1 в 2011р. валові витрати завищено у сумі 1071636,52 грн., а саме:

- до валових витрат включено витрати, які документально не підтверджені у сумі 834094,05 грн.;

- до валових витрат включено витрати у сумі 237542,47 грн., які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Белвас», як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача» суб'єкта господарювання ОСОБА_1, про що зазначено в акті перевірки Криворізької північної МДПІ від 01.10.2012р. №91/17-211/НОМЕР_3.

Валові витрати за 2010р. (IV кв.), 2011р. за результатами перевірки сформовані за даними виписок банків наданих для перевірки - додаток № 3 до першого примірнику акту.

В порушення вимог п. 44.1., 44.6, 85.2. Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи та пояснення на запит від 27.05.2013р. щодо підтверджуючих документів по витратам, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про майновий стан і доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, виявлено розбіжності.

В порушення п.177.2, 177.4, 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 занижено оподатковуваний доход за 2010р. (ІV кв.) у сумі 406141,54 грн., за 2011р. у сумі 1071636,52 грн., за 2012р. у сумі 167644,33 грн.

За результатами перевірки з урахуванням вимог ст.7 Декрету №13-92, п.167.1. ст.167, п.177.1. ст. 177 Податкового Кодексу за перевіряємий період донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 268957,89 грн., в тому числі по періодах:

- 2010р., у сумі 60921,23 грн. (421141,54*15%=63171,23; 63171,23-2250=60921,23);

- 2011р., у сумі 181188,46 грн. (1135067,52/12=94588,96; (94588,96-9410)*17%*12=173765,08; 9410*15%*12=16938; 173765,08+16938=190703,08; 190703,08-9514,62=181188,46);

- 2012р. у сумі 26848,20 грн. (213837,53/12=17819,79; (17819,79-10730)*17%*12=14463,17; 10730*15%*12=19314; 14463,17+19314=33777,17; 33777,17-6928,97=26848,20).

За період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 3432688 грн. (ПДВ).

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено їх заниження всього у сумі 23630,12 грн., в тому числі за грудень 2010р. в сумі 22295,89 грн., за лютий 2011р. в сумі 38,15 грн., за квітень 2011р. в сумі 553,42 грн., за липень 2011р. в сумі 210,00 грн., за листопад 2011р. в сумі 135,00 грн., за липень 2012р. в сумі 23,66 грн., за жовтень 2012р. в сумі 64,83 грн., за листопад 2012р. в сумі 309,17 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено їх заниження всього у сумі 23630,12 грн., в тому числі за грудень 2010р. в сумі 22295,89 грн., за лютий 2011р. в сумі 38,15 грн., за квітень 2011р. в сумі 553,42 грн., за липень 2011р. в сумі 210,00 грн., за листопад 2011р. в сумі 135,00 грн., за липень 2012р. в сумі 23,66 грн., за жовтень 2012р. в сумі 64,83 грн., за листопад 2012р. в сумі 309,17 грн.

За період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2990305,00 грн. (ПДВ).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено його завищення всього у сумі 16323,28 грн., в тому числі за жовтень 2010р. у сумі ПДВ 168,33 грн., за грудень 2010р. у сумі ПДВ 201,33 грн., за лютий 2011р. у сумі ПДВ 671,31 грн., за березень 2011р. у сумі ПДВ 112,05 грн., за червень 2011р. у сумі ПДВ 6855,00 грн., за листопад 2011р. у сумі ПДВ 620,25 грн., за січень 2012р. у сумі ПДВ 425,00 грн., за квітень 2012р. у сумі ПДВ 600 грн., за червень 2012р. у сумі ПДВ 2861,82 грн., за липень 2012р. у сумі ПДВ 3308,19 грн., за грудень 2012р. у сумі ПДВ 500 грн.

За період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 439172 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено його заниження всього у сумі 39953,40 грн., в тому числі за жовтень 2010р. у сумі ПДВ 168,33 грн., за грудень 2010р. у сумі ПДВ 22497,22 грн., за лютий 2011р. у сумі ПДВ 709,46 грн., за березень 2011р. у сумі ПДВ 112,05 грн., за квітень 2011р. у сумі ПДВ 553,42 грн., за червень 2011р. у сумі ПДВ 6855,00 грн., за липень 2011р. у сумі ПДВ 210,00 грн., за листопад 2011р. у сумі ПДВ 755,25 грн., за січень 2012р. у сумі ПДВ 425 грн., за квітень 2012р. у сумі ПДВ 600 грн., за червень 2012р. у сумі ПДВ 2861,82 грн., за липень 2012р. у сумі ПДВ 3331,85 грн., за жовтень 2012р. у сумі ПДВ 64,83 грн., за листопад 2012р. у сумі ПДВ 309,17 грн., за грудень 2012р. у сумі ПДВ 500,00 грн.

Перевіркою дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено несвоєчасне перерахування ФОП ОСОБА_1 податку, чим порушено п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу.

В ході перевірки за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012р. встановлено, що з ФОП ОСОБА_1 покупці розраховувалися за товар готівковими коштами. Згідно виписок банку на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_9 КФ ПАТКБ «Приватбанк» 17.07.2012р. за номером документу @2PL194148 надійшла торгова виручка від продажу товару в сумі 50000 грн., чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону №265/, пп.267.1.1. п.267.1. ст. 267 Податкового Кодексу.

В порушення вимог п. 44.1., 44.6., п. 85.2. Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 не надано первинні документи та пояснення на запит від 06.06.2013р. щодо розрахунків з покупцями за готівкові кошти.

На підставі акту перевірки від 16.05.2013 року за №23/17-211/НОМЕР_3 Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720 від 08.08.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, на суму 330227,04 грн., в т.ч. 276093,87 грн. за основним платежем та 54133,17 грн. за штрафною санкцією, та податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006031720 від 08.08.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Процедура адміністративного оскарження платником не застосовувалась.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності підприємця з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , а тому суд вважає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, неправомірними виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що віднесення до податкового кредиту послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» сум ПДВ по фінансовим консультаціям підтверджується податковою накладною № 33417 від 02.02.2011р., подання аналітичних даних - податковою накладною № 7509/009 від 20.12.2011 р., оплата за участь у відкритих торгах - податковою накладною № 7603/009 від 20.12.2011р.). Отже, суд вважає, що зазначені послуги надавались, а грошові кошти сплачувались виключно в межах фінансово-господарської діяльності та пов'язані з нею виходячи з того, що торги проводились з визначення поставщика продукції, реалізацію якої здійснює ФОП ОСОБА_1

Стосовно віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по рекламним послугам (податкова накладна № 134 від 11.02.2011р. ТОВ «РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ «ЗІРКА-4»), суд вважає за необхідне зазначити, що для просування продукції до споживача, збільшення товарообороту, в засобах масової інформації було розміщено реклама, вартість якої пов'язана з витратами поточного періоду по здійсненню фінансово-господарської діяльності.

Зі змісту податкової накладної № 2022059824 від 04.02.2011р. (ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ») вбачається, що підприємець, в першу чергу, придбавав канцелярські товари, які є необхідними в господарській діяльності.

Щодо придбання шин у ТОВ «ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД» (податкова накладна № 7551 від 12.04.2012р.), то з матеріалів справи вбачається, що в господарській діяльності підприємця ОСОБА_1 для перевезення товару (продукції) використовуються автомобілі марки MAN NUTZFAHRZEUGE, 2001 р.в., двиг. - НОМЕР_11 та автомобіль марки FORD TRANSIT 240TDE, 2006 р.в., двиг. - НОМЕР_12, таким чином, суд вважає, що витрати, понесені на заміну шин на автомобілі, які використовуються в господарській діяльності підприємця, прямо пов'язані з господарською діяльністю підприємця.

Стосовно податкових накладних та розрахунків коригування ТОВ «КОЛОР ЮНІВЕРСАЛ», ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА ІНОВАЩЙНА ФІРМА «ІНАГРОПРОМ», ТОВ «ПРІОРИТЕТ МАРКЕТ», ТОВ «ВІСТ ГРУП ЛІМІТЕД», ПМП «Відзев», з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 до податкової інспекції були подані уточнюючі декларації, в яких були проведені відповідні коригування податкових зобов'язань та податкового кредигу підприємця.

Щодо посилання податкового органу на акт перевірки Криворізької північної МДПІ від 01.10.2012р. №91/17-211/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо взаємовідносин з ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» в грудні 2010р., в травні - червні 2010р. з ТОВ «Свросвіт», в червні 2011р. з Криворізьким відділом ДСОУ ДСО при ГУМВС України в Дніпропетровській області, в червні - вересні 2011р. з ПП «Белвас», в червні 2011р. з ПП «Гімалая», в серпні 2011р. з ТОВ «Дніпробудпостач», в серпні 2011р. з ТОВ «Час», у вересні 2011р. з ТОВ «Так-Ю»», в якому контролюючий орган зазначив про нібито нікчемні правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та неврахування валових витрат по деяким з перелічених вище контрагентів, то суд не враховує як належний доказ на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Белвас», ПП «Гімалая» зазначений акт, оскільки чинне податкове законодавство не ставить податковий облік платника податків в залежність від правомірності господарської діяльності його контрагентів.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13930/12 встановлено, що висновки вищезазначеного акта зроблені з порушенням застосування діючого в Україні законодавства та визнано протиправними дії контролюючого органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень на підставі цього акта.

Тому, припущення відповідача про нереальність здійснення господарських операцій позивача з такими контрагентами як ПП «Белвас» та ПП «Гімалая» з посиланням на висновки, зроблені у вказаному акті, судом вважаються необґрунтованими.

Задовольняючи адміністративний позов, суд також виходить із того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій позивачем до суду були надані: видаткові та податкові, расходні накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання робіт та оплати її вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

З аналізу вказаних норм права та наданих суду первинних документів, суд приходить до висновоку, що вказані господарські операції були направлені на отримання позивачем прибутку, пов'язані з його безпосередньою діяльністю та сформований за вказаними операціями податковий кредит підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог закону, як то передбачено Податковим кодексом України .

Водночас суд зазначає, що чинне законодавство України не містить у собі норми, які б покладали на платника податку обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника та не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Враховуючи те, що вказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, та статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок суду враховувати зазначену позицію, суд вважає висновки податкового органу помилковими та необґрунтованими.

Отже, надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів, послуг, суд зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами - подальший продаж придбаних товарів.

Крім того, в порушення норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, відповідачем не наведено об'єктивно та в повній мірі порушень норм ПК України з посиланням на первинні документи та докази, що підтверджують наявність факту виявлених порушень, не зазначив, за результатами якої саме господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 були завищені показники валових витрат та занижено оподатковуваний доход за 2010- 2012 роки., які саме документи, що були підставою для вчинення запису у податковому та бухгалтерському обліку, не містять обов'язкових реквізитів первинного документу.

Пунктом 5.2. розділу III вказаного Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні, пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що порушення, зазначені в акті перевірки щодо завищення ФОП ОСОБА_1 показників валових витрат, а відповідно і висновки про заниження оподатковуваного доходу не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а отже є необгрунтованими.

Стосовно не проведення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 50000,00 грн. та здійснення діяльності без придбання торгового патенту за 17.07.2012р., суд зазначає наступне.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 2 цього Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі - продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Розрахункова операція , згідно визначення, викладеного Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З матеріалів справи вбачається, що 50000,00 грн. було покладено на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 з метою оплати товару Покупцем.

Суд зазначає, що такий спосіб розрахунків не передбачає формулювання визначення розрахункової операції, яка повинна бути проведена через РРО. Крім того, в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР перераховані не всі форми безготівкових розрахунків, а лише ті з них, які можуть бути здійснені безпосередньо на місці проведення розрахунків - із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Тому «звичайне» перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок не дає підстав для застосування до відвантажень та продажу норми вищезазначеного Закону. Це підтверджується також п. 2 ст. 9 даного закону, який звільняє від застосування РРО та розрахункових книжок виконання усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).

Щодо відсутності торгового патенту, суд вважає за необхідне зазначити, що як визначено Податковим кодексом України торговий патент придбають суб'єкти господарювання: юридичні особи їх відокремлені підрозділи та фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

Торговельна діяльність - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно- виробничій сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» визначено, що у цих Порядку та правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять».

Так, відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 08 червня 2004 року № 130 «Про затвердження національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України № К-4114/08 від 21.09.2010р. патент необхідно придбавати лише такому суб'єкту підприємницької діяльності, який здійснює оптову, або роздрібну торгівлю чи діяльність в сфері громадського харчування за готівкові кошти у пункті продажу товарів, спеціально відведених для цієї мети, та надає відповідні торговельні послуги, а при відсутності однієї з цих умов, підстав для придання патенту немає.

Отже, при здійсненні торгівельної діяльності у разі проведення розрахунків у безготівковій формі через установу банку суб'єкти господарювання торгові патенти не придбавають, і розрахункові операції через РРО не проводять, а тому посилання в акті перевірки контролюючого органу на порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1,2 ст.3 Закону №265/95 та п.267.1.1 п.267.1 ст. 267 Податкового кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720, №0006031720 від 08.08.2013 року на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині визнання незаконними дій Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720 від 08.08.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, на суму 330227,04 грн., в т.ч. 276093,87 грн. за основним платежем та 54133,17 грн. за штрафною санкцією, та податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0006031720 від 08.08.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зважаючи на те, що, на думку суду, скасування відповідних податкових повідомлень-рішень є достатнім заходом щодо захисту та відновлення порушених прав позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0006071720, № 0006021720, №0006031720 від 08.08.2013 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006071720 від 08.08.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, на суму 330227,04 грн., в т.ч. 276093,87 грн. за основним платежем та 54133,17 грн. за штрафною санкцією.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0006031720 від 08.08.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн. за порушення п. 1, 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник