Ухвала

від 21.01.2014 по справі 826/13538/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13538/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ганза» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ганза» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МАРМУР ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» про скасування податкового повідомлення-рішення №0006562201 від 15.05.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ганза» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2013 № 0006562201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 7689,04 грн. за основним платежем та 1922,26 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ТД «Ганза» (код з ЄДР 33349897) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код з ЄДР 37889288; адреса: 03138, м. Київ, Солом'янський район, вул. Охтирська, 6-А, кімната 6) за липень 2012 р. та з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код з ЄДР 37889322; адреса: 03186, м. Київ, Солом'янський район, вул. Авіаконструктора Антонова, 15-А) за період травень, червень, липень 2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2013 р. № 1203/22-01/33349897.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 р. №0006562201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 7689,04 грн. за основним платежем та 1922,26 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (виконавець в особі Давидова О.О.) укладено договір № 0204/12 від 02.04.2012 р., відповідно до якого виконавець здійснює пошук потенційних покупців та продавців витратних матеріалів виробничого обладнання.

Виконавець зобов'язаний при виконанні робіт використовувати власні засоби виробництва: комп'ютери, принтери, скануючи та записуюче обладнання, ін. цифрову техніку, за свій рахунок оплатити видаткові матеріали.

Окрім того, встановлено укладання із зазначеним товариством договору від 02.07.2012 р. № 0207/12 про надання послуг: на поставку обладнання, комплектуючих, запчастин, матеріалу, ремонт, виготовлення комплектуючі, комплектація обладнання, монтаж і пусконалагоджувальні роботи, що, відповідно, потребує наявності виробничих площ, площ для зберігання, наявності технічного персоналу та, при цьому, супроводжується придбанням відповідних матеріалів та продукції.

За зазначеними договорами видано акти виконаних робіт та податкові накладні:

- від 24.05.2012 р. на суму 6 000 грн. з ПДВ, номенклатура поставки - послуги в сфері маркетингових досліджень за квітень 2012 р.,

- від 31.05.2012 р. на суму 6 000 грн. про надання тих самих послуг за травень 2012 р.,

- від 27.06.2012 р. на суму 6 000 грн. з ПДВ про надання тих самих послуг за червень 2012 р.

- від 17.07.2012 р. на суму 6500,20 грн. з ПДВ, номенклатура поставки - посилення країв стрічок Farbik EF/C 6/2 00+00 (PU) та Flexam EM 8/2 0+04 Green AS FG,

- від 31.07.2012 р. на суму 6000 грн. з ПДВ, номенклатура поставки - послуги в сфері маркетингових досліджень за липень 2012 р.

Розрахунки проведені 11.09.2012 р., 27.11.2012., 21.12.2012 р., 21.12.2012 р., відповідно на суми: 10 000 грн., 10 000 грн., 4 000 грн., 6 500,20 грн.

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» було здійснено господарські операції, на підставі рахунків контрагентом виписано позивачу акти виконаних робіт та податкову накладну від 17.07.2012 р. на суму 15 634 грн. з ПДВ щодо поставки позивачу: стрічка конв. EF/F 8/2 0+0 Whste 6450*90 неск.перф. 860 отв. діам. 10 мм та аналогічну продукції в асортименті.

Податковим органом отримано акт від 01.03.2013 р. № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р., який складений ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

У цьому акті зазначено, що в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність відповідно до даних ф. 1-ДФ складає 1 особу.

За результатами перевірки встановлено, що постачальники, від яких цей контрагент декларує податковий кредит, не декларували податкові зобов'язання. Документів, які б підтверджували податковий кредит, контрагентом не надано.

Також, зазначено, що контрагент здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та витрат, у цього підприємства відсутні об'єкти оподаткування по операціям з продажу.

В акті перевірки позивача, зазначено, що від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва до відповідача надійшов акт від 13.11.2012 р. № 7593/22-7/37889322 про результати перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.

У вказаному акті зазначено про отримання протоколу від 28.08.2012 р. допиту свідка - гр. Давидова О.О. - засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», який є директором товариства. Згідно цього протоколу зазначена особа вказала, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, документи звітності не підписував, зареєстрував підприємство за грошову винагороду у 200 доларів США у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Зміст паперів, які підписував у зв'язку із реєстрацією, йому не відомий.

В контексті наведеного також зазначається про відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), про не підтвердження реальності операцій.

Відтак, виходячи з того, що контрагентів були відсутні ресурси та можливості для здійснення діяльності та спірних операцій, виходячи з того, що спірні операції не виконувались, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.3., 198.6., п. 200.1.ПК України та заниження позивачем ПДВ до сплати у розмірі 7 689,04 грн.

Згідно з до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, операції з надання послуг та отримання товару не мали реального характеру, з наданих первинних документів не вбачається реальної зміни майнового стану платника податків. Тобто, такі обов'язкові причини мають бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічні ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключено чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, позивачем не підтверджено наявність отримання послуг/товарів від контрагентів, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ганза» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.