Постанова

від 28.01.2014 по справі 813/9099/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року № 813/9099/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Козьміна А.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013 р. № 0001331720, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013 р. підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 р. № 0001331720, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 36 720,00 грн. (24480 грн. - основний платіж, 12240 грн. - штрафні санкції).

ОСОБА_3 позовні вимоги мотивує тим, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту, внаслідок вчинення господарських операцій з постачальником товару (вапно) від ТзОВ "ПФГ 2005" не відповідають дійсності. Підстав для визнання операцій з поставок вапна такими, що фактично не відбулись не має, оскільки ПП ОСОБА_3 має всі первинні документи, оформлені належним чином, які це підтверджують. Доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій та про неможливість контрагента ТзОВ "ПФГ 2005" реально виконати роботи та надати послуги, з підстав, які стосуються відомостей про нього (відсутність за місцезнаходженням, відсутність необхідних ресурсів для здійснення діяльності) є лише припущенням. Також, на думку позивача, ДПІ не має права надавати висновки про нікчемність правочинів, вчинених юридичними особами, оскільки визнавати недійсними господарські зобов'язання може лише суд. З цих підстав просить позов задовольнити. З цих підстав просив позов задовольнити.

ДПІ вважає вимоги ОСОБА_3 необгрунтованими та незаконними. Вважає операції по купівлі-продажу вапна між ПП ОСОБА_3 та ТзОВ "ПФГ 2005" безтоварними, оскільки необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності передумов не було, встановлено розбіжності в задекларованих сумах податків. Покликається на недоліки первинних документів, які не дають можливості встановити хто і яким чином при відсутності ТзОВ "ПФГ 2005" за місцезнаходженням, при відсутності умов для здійснення підприємницької діяльності здійснював продаж, поставку товару. З цих підстав просить в позові відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.10.2013 р. ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області провела позапланову перевірку ПП ОСОБА_3 з питань нарахування і сплати ПДВ за взаєморозрахунками з ТзОВ "ПФГ 2005", про що складено акт № 193/17-1002/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок завищено податковий кредит на загальну суму 24480,00 грн. за травень-вересень 2012 р.

В основу висновків про завищення податкового кредиту покладено доводи про неможливість здійснення операцій купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ТзОВ "ПФГ 2005", в якого відсутні необхідні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Використано матеріали акту перевірки ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області від 14.03.2013 р. № 125/220/37684584. Підставою висновків про безтоварність господарських операцій стало також і те, що на думку ДПІ, ці операції не підтверджуються первинними документами, зокрема відсутні ТТН.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення 30.10.2013 р. № 0001331720, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 36 720,00 грн. (24480 грн. - основний платіж, 12240 грн. - штрафні санкції).

Проведеній перевірці передували наступні правовідносини між ОСОБА_3 та ТзОВ "ПФГ 2005".

02.04.2012 р. на підставі укладеного з ТзОВ "ПФГ 2005" (Продавець) договору № 3 поставки, ПП ОСОБА_3 (Покупець) купував товар (вапно гашене).

На виконання договору ТзОВ "ПФГ 2005" поставило ОСОБА_3 товар (вапно гашене), про що виписано накладні видаткові (№ 2 від 27.04.12 р. на суму 980 грн., 1,96 тн.; № 5 від 03.05.12 р. на суму 25000 грн., 50 тн.; № 7 від 10.05.12 р. на суму 11900 грн., 23,8 тн.; № 10 від 04.06.12 р. на суму 40000 грн., 80 тн.; № 11 від 05.06.12 р. на суму 26600 грн., 53,2 тн.; № 14 від 02.07.12 р. на суму 4200 грн.; № 19 від 26.07.12 р. на суму 13200 грн., 26,400 тн.) та відповідні їм податкові накладні ( № 5 від 03.05.12 р., № 7 від 10.05.12 р., № 10 від 04.06.12 р., № 11 від 05.06.12 р., № 14 від 27.06.12 р., № 19 від 26.07.12 р.).

Оплата за товар проведена, що підтверджується виписками з банку.

Як вбачається з наданих документів, такі від імені ТзОВ "ПФГ 2005" підписував директор ОСОБА_4

ОСОБА_3 надав наявні в нього копії товарно-транспортних накладних № 03051 від 03.05.12 р., № 10052 від 10.05.12 р., № 04062 від 04.06.12 р., № 05062 від 05.06.12 р., № 02071 від 02.07.12 р., № 02071 від 02.07.12 р., № 260715 від 16.07.12 р. згідно з якими перевезення відбувалось з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2. В ТТН вказано особу водія (ОСОБА_5), авто перевізник ПП ОСОБА_6 (місцезнаходження АДРЕСА_3), автомобіль яким перевозився товар (МАН НОМЕР_3), відомості про вантаж, що відповідає накладним.

Всього ОСОБА_3 за результатами придбання товару в ТзОВ "ПФГ 2005" включив до валових витрат суми витрат на його придбання та відніс суми ПДВ до податкового кредиту, а саме обсяги поставки становили: в травні 10480 грн. ПДВ; в червні ПДВ 11700 грн.; в липні ПДВ 700 грн., в вересні ПДВ 2200 грн.

Заборгованості по взаєморозрахунках не встановлено.

ОСОБА_3 пояснив суду, що поставку вапна організовував продавець. Протягом тривало часу ОСОБА_3 займається торгівлею будматеріалів, штукатурними, малярними, будівельно-монтажнми роботами.

При проведенні перевірки та під час розгляду справи ДПІ висловлювала сумніви в достовірності підтвердження господарських операцій, оскільки, вважає, немає доказів переміщення товару, доказів за чий рахунок відбувалось перевезення, як здійснювалось навантаження та розвантаження. Види діяльності, які здійснює ТзОВ "ПФГ 2005" не відповідають предмету реалізації товару за договором, який було укладено з ОСОБА_3

Таким чином, спір виник у зв'язку з тим, що ДПІ заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 та ТзОВ "ПФГ 2005".

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи підстави позову та заперечень, в частині заниження ПДВ та податку на прибуток, спір виник щодо реальності господарської операцій з виконання операцій поставки дошок.

Податковий орган доводить безтоварність цих господарських операцій, і як наслідок завищення податкового кредиту по ПДВ, лише з підстав покликання на обставини, які стосуються фінансово-господарської та внутрішньої діяльності ТзОВ "ПФГ 2005".

ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області провела перевірку ТзОВ "ПФГ 2005" про що складено акт від 14.03.2013 р. № 125/220/37684584. Встановлено відсутність підприємства за податковою адресою (м. Рогатин, вул. Галицька, 125/2) і перевірку проведено без відома та у відсутності директора ТзОВ "ПФГ 2005" ОСОБА_4 Цією перевіркою встановлено відсутність в майна, трудових ресурсів, приміщень, персоналу, основних фондів, активів, транспорту тощо, тому визнано всі операції з придбання та реалізації товарів за жовтень-грудень 2012 р. безтоварними.

Як вбачається з наданих доказів, перевірку ТзОВ "ПФГ 2005" не вдалось провести, таку проведено на основі поданої звітності, наявної інформаційної бази даних. Відсутність контрагента за податковою адресою не є безумовною підставою для оцінювання операцій з купівлі-продажу товару на предмет її безтоварності. Також Суд звертає увагу податкового органу на те, що інша, ніж податкова адреса ТзОВ "ПФГ 2005", вказана в товарно-транспортних накладних. Податковий орган в межах розгляду справи не з'ясовував чи є така фактичним місцезнаходженням платника.

Як вбачається, перевірку ТзОВ "ПФГ 2005" не вдалось провести, таку проведено на основі поданої звітності, наявної інформаційної бази даних. Щодо фактів порушення податкового законодавства, то Суд відзначає, що один платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Висновки про відсутність будь-яких умов для здійснення фінансово-господарської діяльності отримані з аналізу податкової звітності, які податковим органом і не перевірялись і однозначно не доведені навіть актами. Крім того, само по собі ці обставини не можуть впливати на зміст господарської операції. Отже, причини за яких складено акт перевірки ТзОВ "ПФГ 2005", жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникли між ними.

Крім того, Суд вважає неприпустимим визнання господарських операцій між юридичними особами безтоварними виходячи лише з фактів, встановлених актами перевірок платників податків. Податковий орган в даному випадку не перевіряв на предмет достовірності жодних обставин, за яких відбулась купівля-продаж вапна продавцем ТзОВ "ПФГ 2005" покупцю ПП ОСОБА_3

Податковий орган покликається на відсутність документів, які свідчать про перевезення товару від продавця до покупця. Однак такі ТТН ОСОБА_3 надав в судовому засіданні. Окрім того, Суд відзначає, що відсутність товаро-транспортних накладних, сама по собі, не свідчить про нікчемність господарських операцій. З твердженням ДПІ про обов'язкову наявність товаро-транспортних накладних, як безумовного доказу факту поставки товару, погодитись не можна, зважаючи на основні принципи формування податкового кредиту, підтвердженням яких є відповідні розрахункові, платіжні та інші документи; серед обов'язкових таких документів ТТН немає. Відсутність у суб'єкта господарювання, що купує чи перевозить товар ТТН, не може вплинути на податковий кредит з ПДВ підприємства, за умови доведення реальності господарської операції іншими, належним чином оформленими документами. Право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товаро-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Відтак, відсутність товаро-транспортних накладних в жодному разі не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу податкового кредиту.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, Суд дійшов висновку, що надані позивачем для перевірки первинні документи підтверджують витрати, пов'язані із провадження господарської діяльності, а отже і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Наведені відповідачем аргументи є безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях. Відтак, презумпції правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності документів у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Як наслідок безпідставності висновків про безтоварність господарських операцій та порушення податкового законодавства, не відповідає закону і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 р. № 0001331720, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 36720,00 грн.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Головного управління Міндоходів у Львівській області від 30 жовтня 2013р. № 0001331720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 172,06 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.