Постанова

від 28.01.2014 по справі 910/16801/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа№ 910/16801/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Созінова Ю.В. ( довір. б/н від 27.01.14);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013р.

у справі № 910/16801/13 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Караван»

про стягнення 319 149,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.13р. у справі №910/16801/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Караван» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Папір» заборгованість у розмірі 303 360грн. 72коп., пеню в розмірі 13 005грн. 94коп., 3% річних у розмірі 2 783грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 6 383грн.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що з урахуванням часткової оплати заборгованість відповідача за поставлений товар становить 303 360,72грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва в частині стягнення штрафних санкцій - пені в розмірі 13 005грн. та 3% річних у розмірі 2783,19грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що наданий позивачем до суду порядок розрахунку збитків - пені та 3% річних за кількістю днів прострочення між собою різняться, при цьому позивач використовував однакові вихідні дані (дату видаткової накладної, дати відтермінування оплати) та однаковий принцип розрахунку (формула).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. розгляду апеляційної скарги призначено на 28.01.2014р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 28.01.2014р.не з'явився представник відповідача.

Враховуючи те, що представник відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, судова колегія, з урахуванням думки представника позивача ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між ТОВ "Ультра Папір" (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "Караван" (покупець) 02.01.2013р. укладено договір поставки №2/13, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується відповідно до умов цього договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на умовах: відстрочка 21 календарний день з моменту отримання товару покупцем, відповідно до специфікації до цього договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 331625,14 грн., що підтверджується видатковими накладними №01474 від 18.05.2013р., №01475 від 18.05.2013р., №01477 від 19.05.2013р., №01638 від 22.05.2013р., №01639 від 27.05.2013р. та №01790 від 03.06.2013р., а відповідачем частково оплачено поставлений позивачем товар.

Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видатковими накладними №01474 від 18.05.2013 р., №01475 від 18.05.2013 р., №01477 від 19.05.2013 р., №01638 від 22.05.2013 р., №01639 від 27.05.2013р. та №01790 від 03.06.2013р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно договору на загальну суму 331 625,14 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1 договору, відповідач зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Оскільки строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав та з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 303 360,72 грн., тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Торговий дім "Караван" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем наданий позивачем до суду порядок розрахунку збитків - пені та 3% річних за кількістю днів прострочення між собою різняться до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 005,94 грн. та 3% річних у розмірі 2 783,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 09.06.2013 р. по 27.09.2013 р.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.3 договору у випадку прострочення покупцем строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 13 005,94 грн. та 3% річних у розмірі 2 783,19 грн. є обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. у справі №910/16801/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16801/13.

Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай