Рішення

від 29.01.2014 по справі 352/1677/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1677/13-ц

Провадження № 22-ц/779/89/2014

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М. І. М.

Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.

секретаря: Петрів Д.Б.

з участю сторін: представника апелянта ТзОВ"Друг голубів"-Мандрука Я.О.,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друг голубів" про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Друг голубів" на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_1-громадянин Франції звернувся в суд з позовом про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст.625, 1048 ЦК України. Позов мотивував тим, що навесні 2011 року він звернувся до ТзОВ "Друг голубів", зокрема до одного із його співзасновників - ОСОБА_2 - громадянина Німеччини з питанням виготовлення комплекту будівельних матеріалів для дерев'яного будинку з каліброваного бруса за кресленням замовника. Між ним та відповідачем було досягнуто домовленості про те, що такі роботи будуть виконані за умови оплати 16000 євро(160000 грн.), яка буде здійснюватись у два етапи: перший етап - оплата 80000 грн., після якої відповідач виготовляє зазначений комплект будівельних матеріалів, складає будинок, представляє його позивачу, потім розбирає будинок, другий етап - сплата решти 80000 грн., завантаження комплекту будматеріалів та відвантаження замовнику у Францію. Він перерахував відповідачу у травні 2011 року 80000 грн., однак замовлення відповідач не виконав, надав йому відповідь про те, що проведеної передоплати недостатньо, а згодом йому стало відомо про те, що дерев'яний будиночок був відправлений відповідачем у Францію іншому замовнику, однак грошей йому не повернув. У жовтні 2012 року позивач звернувся до Тисменецького РВ УМВС через свого представника - ОСОБА_3 щодо незаконного привласнення коштів посадовими особами ТОВ "Друг голубів". Була проведена перевірка фактів, викладених в заяві та винесена постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Оскільки кошти в сумі 80000 грн. відповідач отримав від позивача та користується ними, останній вважав, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються договором позики та просив стягнути з відповідача борг в сумі 80000 грн., 3% річних за користування грошима в розмірі 4193,42 грн., відсотки за позикою - 10650,43 грн., а також 10000 грн. моральної шкоди, яка йому була завдана неправомірними діями відповідача, що спричинили душевні страждання. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Друг голубів" на користь ОСОБА_1 80000 грн. боргу, 3% річних за користування грошима в розмірі 4193,42 грн., відсотки за позикою - 10650,43 грн., 10000 грн. моральної шкоди, 3000 грн. витрат на правову допомогу, 250 грн. за висновок спеціаліста, 1062 грн. 70 коп. судового збору, а всього стягнуто 109156 грн. 55 коп.

На зазначене рішення ТОВ "Друг голубів" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення є немотивоване, необґрунтоване, при постановленні його суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не з'ясував обставин, що мають значення для справи, а тому зробив висновки, що не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не довів, що між ним та відповідачем виникли договірні зобов'язання, що випливають з договору позики, оскільки жодного доказу про укладення договору позики чи іншого договору суду не надав. Апелянт зазначив, що в ході розгляду звернення позивача органами міліції встановлено, що кошти, які перерахував позивач відповідачу особисто йому не належали, а належали замовнику, що той виступав посередником між замовником та виконавцем робіт, також підтвердив, що замовлення було виконано та будиночок був відвантажений у Францію замовнику ОСОБА_9, з яким перед відвантаженням будиночка у Францію і був укладений договір в особі директора ТОВ "Друг голубів"- Мадеї О.Ф. і ТОВ "Ле рульот де карпат" в особі директора Воронової Т., співвласником якого є ОСОБА_9. З цих підстав просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта та представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_2, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції знаходить таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦПК України мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення сторін, бере до уваги або відхиляє докази, наводіть норми матеріального права, які слід застосувати до спірних правовідносин, з'ясовує чи були порушені права сторін, не визнані або оспорені права, за захистом яких особа звернулася до суду та наводить норми процесуального права, які суд застосував.

У порушення зазначених процесуальних норм права та роз'яснень, викладених у п. п. 8, 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення суду першої інстанції не містить мотивувальної частини, а з резолютивної частини рішення вбачається, що суд задовольнив позов, стягнувши з відповідача в користь позивача борг за договором позики в сумі 94843 грн. 85 грн., яка складається із 80000 грн. боргу, 3% річних за користування грошима в розмірі 4193,42 грн., відсотків за позикою - 10650,43 грн., а також 10000 грн. моральної шкоди, з посиланням на ст.ст.625,1048 ЦК України, хоча зі змісту позовної заяви та додатків до неї вбачається, що жодного договору позики сторони не укладали, суд не з'ясував які правовідносини виникли між сторонами, яку норму права слід застосувати до таких правовідносин, які факти слід встановити та якими доказами такі підтверджено, не дано жодної правової оцінки доказам, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

З пояснень представників сторін, пояснень свідка ОСОБА_2, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ТзОВ "Друг голубів" від 12.10.2012 року зокрема та письмових доказів справи в цілому, колегією встановлено, що мало місце укладення усного договору на виконання робіт по виготовленню дерев'яного будиночка відповідачем в особі ОСОБА_2(один із співзасновників ТзОВ "Друг голубів" та позивачем, який діяв як посередник замовника. Сторони погодили ціну виконання робіт 160000 грн., умови виконання робіт, строк виконання(три місяці) та їх оплату. Згідно умов договору на першому етапі замовник оплачує 80000 грн., підрядник виконує роботи з комплекту будівельних матеріалів для дерев'яного будинку з каліброваного бруса за кресленням замовника, збирає його та представляє замовнику; на другому етапі підрядник розбирає будиночок, завантажує його у трейлери та відвантажує замовнику у Францію, за що той оплачує ще 80000 грн. Підтвердженням вчинення усного договору підряду є дві квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 17 травня 2011 року, згідно яких позивач перерахував ТОВ "Друг голубів" 50000 грн. (а.с.29) та по квитанції до прибуткового касового ордеру №8 від 31 травня 2011 року із зазначенням підстави: згідно договору.

Однак, свої зобов'язання по договору відповідач виконав, а позивач не виконав, відмовившись безпричинно після виконання робіт відповідачем внести другу частину оплати та забирати замовлення, про що сам зазначив у позовній заяві, а тому будиночок був розібраний та знаходився на складі відповідача. Такі дії позивача, на думку колегії, засвідчують про те, що позивач діяв не як замовник безпосередньо, укладаючи угоду та вносячи передоплату відповідачу, а як посередник замовника, оскільки уклавши договір, після виконаних робіт, безпричинно відмовився забрати будиночок та внести другу частину оплати - 80000 грн. З обставин, викладених у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТзОВ "Друг голубів" від 12.10.2012 року (а.с.5,6), якої позивач не оскаржував, колегією встановлено, що у вересні 2011 року до відповідача заявив претензії щодо невиконання замовлення сам замовник, яким виявився ОСОБА_9(співзасновник ТОВ "Ле рульот де карпат"), вимагаючи або повернення коштів, які він віддав позивачу або виконання замовлення.

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, який працює на Україні та вільно володіє українською мовою, пояснив, що після з'ясування ним причин заявлення претензій замовником ОСОБА_9, він звернувся до позивача з вимогою вирішити питання повернення коштів у трьохсторонніх переговорах, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився та сказав, що жодного будиночка для себе не замовляв і платити за нього не буде, після чого ОСОБА_2 повернув ОСОБА_9 попередньо внесену позивачем оплату як посередником замовника, а ОСОБА_9 вніс повну оплату за замовлення та дерев»яний будиночок був відвантажений йому у Францію з оформленням договору для митних органів- ЕХ 1-2011 від 17.11.2011 року .

Оцінюючи дії позивача, який, уклавши усний договір підряду з відповідачем та погодившись з умовами договору, вніс передоплату за виконання робіт, а потім відмовився безпричинно в односторонньому порядку виконувати умови договору, не ставив вимог про розірвання договору підряду та повернення коштів, а поставив вимогу про повернення коштів за договором позики, який не був укладений, та враховуючи правову позицію представника позивача, який не зважаючи на встановлені апеляційною інстанцією обставини справи та правовідносини між сторонами, які випливають з договору підряду, не змінив підстав позову, а наполягав на застосуванні до спірних правовідносин ст.ст.625, 1048 та ст.23 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що в позові слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.

За змістом ст.625 та 1048 ЦК України, на які зіслався позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи заявлені ним вимоги, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Зазначеними правовими нормами не передбачено стягнення моральної шкоди, а тому ст.23 ЦК України застосована судом першої інстанції без правових підстав та незаконно стягнута в користь позивача моральна шкода в розмірі 10000 грн.

Стаття 60 ЦПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

За змістом ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

На підставі ст.ст.23, 625, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317-319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друг голубів" задовольнити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друг голубів" про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Я.Ю.Ковалюк

В.А.Девляшевський