Ухвала

від 23.01.2014 по справі 532/1959/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/1959/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/352/14 Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І.І.

Доповідач Бондаревська С. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Омельченко Л.М., Триголова В.М.

при секретарі Порохні А.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із незаконного користування.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 3,72 га, яка розташована на території Підгорянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. 01 березня 2007 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Оскільки на даний час орендар ОСОБА_4 помер, а його спадкоємець - відповідач у справі - ОСОБА_2 продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, просив витребувати із незаконного користування відповідача вказану земельну ділянку та передати йому, стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

З рішенням суду не погодився позивач та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Посилався на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 своє заперечення надав відповідач, в якому, не погоджуючись з доводами позивача, просив скаргу останнього відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 219393, власником земельної ділянки площею 3,72 га, кадастровий номер № 5321885800:00:004:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підгорянської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області є ОСОБА_3.

01 березня 2007 року між ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4, був укладений договір оренди землі № 121, площею 3,72 га, який 20 травня 2008 року був зареєстрований у Кобеляцькому відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» за № 040855700205.

За умовами договору, узгодженими сторонами в п.35, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря - не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи Орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За нормами ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі: смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в з»язку зі смертю ОСОБА_4 13.12.2011 року діяльність фізичної особи-підприємця припинено.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем на спадкове майно після ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його син ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Встановивши вищенаведені обставини та відповідно до цитованих вимог Закону, суд першої інстанціїї дійшов правильного висновку щодо правомірного використання відповідачем на умовах оренди спірної земельної ділянки та з цих підстав обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3

При цьому вірним є також висновок суду, що посилання позивача на те, що орендар ОСОБА_4 був юридичною особою, спростовується тим, що договір з ним укладений як з фізичною особою-підприємцем, про що свідчить і печатка на договорі. Крім того, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Після смерті орендаря ОСОБА_4 договір не припинив свою дію, права та обов'язки орендаря згідно договору оренди перейшли до його спадкоємця - відповідача у справі - ОСОБА_2 в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

В свою чергу, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому правові підстави для його скасування чи зміни - відсутні.

Керуючись ст. ст. 303 , 307 , 308 , 314 , 315 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: