Постанова

від 28.01.2014 по справі 925/1215/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа№ 925/1215/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Кондес Л.О.

при секретарі: Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Святченко Н.А. - дов. №753 від 23.12.2013р.

від відповідача Гвоздь А.В. - дов. б/н від 10.09.2013р.

Овчаренко О.Ф. - дов. б/н від 10.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Черкаситара»

Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за

рівні можливості»

на рішення

господарського суду Черкаської області

від 15.10.2013р. (суддя Курченко Н.М.)

у справі №925/1215/13

за позовом Підприємства об'єднання громадян «Черкаситара»

Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за

рівні можливості» (далі - Підприємство)

до Приватного підприємства «Спецзахист-АСПС»

(далі - ПП «Спецзахист-АСПС»)

про розірвання договору та стягнення 311 252,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі №925/1215/13 позов задоволено частково: розірвано договір №13-04-10 М на проведення робіт по монтажу системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (далі - Договір), укладений 26.04.2010р. в м. Черкаси між Виробничо-комерційним підприємством «Фаворит-2014» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» (замовник), правонаступником якого стало Підприємство, та ПП «Спецзахист-АСПС» (виконавець), з дня набрання рішенням господарського суду законної сили; відмовлено в позові про стягнення збитків та пені; стягнуто з ПП «Спецзахист-АСПС» в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити на підставі ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). В обґрунтування своїх вимог зазначив, що висновки місцевого суду повністю суперечать фактичним обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. На думку позивача, суд першої інстанції допустився головної помилки, коли визнав, що умови Договору порушив не відповідач, а позивач. За твердженнями апелянта, попередньої оплати робіт за Договором основними документами щодо його умов та виконання не передбачалося, відтак висновок місцевого суду про прострочення виконання умов Договору позивачем є неправильним. Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково прийняв рішення про розірвання Договору на підставі ч.4 ст.849 ЦК України, оскільки позивачем ставилася вимога про розірвання Договору згідно ч.3 ст.849 ЦК України, яка передбачає право позивача вимагати відшкодування збитків, якими в цьому спорі є витрати на не встановлену відповідачем систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. апеляційну скаргу Підприємства прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.; та призначено до розгляду на 10.12.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р., в зв'язку з участю судді Коршун Н.М. на засіданні секції Вищої ради юстиції України, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Кондес Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. розгляд справи №925/1215/13 за неявки представника відповідача відкладено на 24.12.2013р.

В судовому засіданні 24.12.2013р. представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржене рішення скасувати в частині відмови у стягненні збитків і пені, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім цього зазначив, що акти приймання виконаних підрядних робіт №1 за травень 2010 року та №2 за липень 2010 року позивачем підписано, у червні роботи не проводились, ці роботи увійшли до акту №2 приймання виконаних робіт за липень 2010 року, який позивачем підписано без перевірки.

В судовому засіданні 24.12.2013р. на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 28.01.2014 року.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення в частині розірвання Договору не заперечує, просив скасувати рішення лише щодо відмови у стягненні збитків в розмірі 191 286,00 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване просили залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, Підприємство звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ПП «Спецзахист-АСПС» про стягнення 311 252,67 грн., з яких: 191 286,00 грн. збитків, завданих невиконанням Договору, та 119 966,67 грн. договірної пені за прострочення виконання зобов'язань з виконання робіт.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання Договору позивачем сплачено відповідачу 191 286,00 грн., відповідачем не здійснено жодних направлених на виконання зобов'язань за Договором дій, хоча строк їх виконання закінчився 20.11.2010р., відповідачем проігноровано вимоги позивача виконати договірні зобов'язання, в зв'язку з чим виконання робіт втратило для позивача інтерес, що відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України дає позивачу право відмовитись від виконання боржником зобов'язань та вимагати відшкодування збитків тощо.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подано додаткові позовні вимоги, згідно яких останній просив розірвати Договір через істотне порушення відповідачем його умов в частині строків виконання підрядних робіт, відтак на підставі ч.2 ст.651 ЦК України такі обставини є підставою для його розірвання тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог та прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Так, задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд вважав, що за умовами Договору, на підставі положень ст.ст.629, 851, 854, 856 ЦК України відповідач правомірно вимагав сплати авансу згідно графіку, а за відсутністю оплати правомірно зупинив розпочату роботу і не зміг виконати монтаж «системи» у встановлений Договором строк. Таким чином, на підставі ч.4 ст.612 ЦК України прострочення виконання з боку відповідача не настало - зобов'язання не виконано внаслідок прострочення позивачем оплати за Договором згідно графіку. Разом з тим, місцевий суд дійшов висновку, що з огляду на правову природу Договору, позивач вправі вимагати розірвання договору, але з інших підстав, зокрема, за наявного у нього передбаченого ч.4 ст.849 ЦК України права, як замовника, у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, зазначивши, що така відмова відбулась в процесі вирішення спору. Відмовляючи в позові про стягнення позовних вимог про стягнення збитків та пені, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зобов'язання не виконано внаслідок прострочення позивачем оплати за Договором згідно графіку, то прострочення виконання відповідачем на підставі ч.4 ст.612 ЦК України не настало, а відтак відсутні підстави для відповідальності відповідача тощо.

Як встановлено матеріалами справи, 26.04.2010р. між ПП «Спецзахист-АСПС» (виконавцем) та Виробничо-комерційним підприємством «Фаворит-2014» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» (замовником), правонаступником якого є Підприємство, укладено Договір, за умовами п.п.1.1., 1.2. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання обов'язків по монтажу комплексу системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, в подальшому «системи», на об'єкті за адресою: вул.Смілянська, 159/3 в м. Черкаси. Виконавець виконує за Договором наступні роботи: постачання обладнання та матеріалів «системи»; електромонтаж «системи».

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється господарським договором підряду. Договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності, спору щодо його дійсності немає, тому на підставі ст.204 ЦК України він є правомірним.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до п.2.2.1. Договору замовник зобов'язаний провести оплату вартості робіт по монтажу «системи» відповідно до розділу 3 Договору.

Положеннями п.п.3.1., 3.3. Договору встановлено, що загальна вартість обладнання та матеріалів, електромонтажних робіт визначається Договором та договірною ціною (кошторисом) «системи», яка є невід'ємною частиною Договору, складає: 765 141,60 грн. Оплата визначених п.1.2. Договору робіт проводиться замовником поетапно, згідно графіку виконання монтажних робіт та договірної ціни (кошторису) до Договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно графіку виконання монтажних робіт і здачі в експлуатацію системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей на об'єкті за адресою: вул. Смілянська, 159/3 в м. Черкаси, який підписано позивачем та завірено його печаткою, замовник повинен сплачувати щомісячно в період з травня по грудень включно по 95 643,00 грн.

Цивільним законодавством (ст.ст. 525, 526 ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи встановлено й ч. 1 ст. 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями №6564 від 25.05.2010р. та №6641 від 01.07.2010р. позивачем сплачено на рахунок відповідача кошти в сумі по 95 643,00 грн. кожний платіж, а всього 191 286,00грн., з призначенням платежу «За проведення робіт по монтажу системи виявлення надзвичайних ситуацій згідно рахунку №…». Доказів інших оплат позивача на рахунок відповідача в матеріалах справи немає.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач, сплативши лише двічі (платіжні доручення №6564 від 25.05.2010р. та №6641 від 01.07.2010р.), сам належним чином не виконав умов Договору.

Відповідно до ч.1 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме: №1 за травень 2010 року на суму 95 647,20 грн. та №2 за липень 2010 року на суму 95 642,40 грн., всього на суму 191 289,60 грн.

Наведене свідчить про те, що ПП «Спецзахист-АСПС» виконало підрядні роботи на сплачену суму, ці роботи прийнято позивачем, оскільки акти приймання виконаних підрядних робіт підписано без будь-яких заперечень чи зауважень. Окрім цього, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем підрядних робіт.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4 ст.612 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач правомірно зупинив розпочату роботу і не зміг виконати монтаж «системи» у встановлений Договором строк, а відтак законно і обґрунтовано відхилив доводи позивача.

З огляду на правову природу договору, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, суд правомірно вважав, що на підставі ч.4 ст.849 ЦК України позивач має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому завдані розірванням Договору збитки.

За приписами ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, позовна вимога про розірвання Договору відповідає встановленому законом праву позивача та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки в сумі 191 286,00 грн. позивачем визначено в розмірі сплачених ним на виконання Договору грошових коштів.

Сторони на підставі ч.4 ст.653 ЦК України не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки перераховані позивачем відповідачу кошти в сумі 191 286,00грн. є платою за виконану частину роботи, апеляційний господарський суд вважає правильними висновки місцевого суду про те, що заявлені позивачем до стягнення кошти не є збитками в розумінні ст.224 ГК України, ст.22 та ч.5 ст.653 ЦК України, адже Договір розірвано за рішенням суду в зв'язку з правом позивача, як підрядника, на відмову від договору в будь-який час, а не в зв'язку з порушенням умов Договору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Черкаситара» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Рух за рівні можливості» залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 15.10.2013р. у справі №925/1215/13 - без змін.

Матеріали справи №925/1215/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Л.О. Кондес