Рішення

від 30.01.2014 по справі 923/1114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 р. Справа № 923/1114/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" м. Херсон

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "МДН" м. Херсон

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий радник" м. Херсон

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Літвінова Т.В.

від відповідача - 1 - уповноважена особа Долгополов О.В.

від відповідача - 2 - не прибув

Повне товариство "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" (позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МДН" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий радник" (відповідач-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія", оформленого протоколом № 20-12 від 20.12.2011року.

Позивач посилається на те, що рішення загальних зборів учасників від 20.12.2011року не відповідає вимогам ст. 119, 120, 123 ЦК України, прийнято з порушенням п. 3.1, 3.2, 3.16, 4.1, 5.3 засновницького договору, тому порушує права та інтереси позивача, оскільки рішення зборів зобов'язує його до безпідставної виплати грошових коштів щодо розподілу прибутку в сумі 324290грн.00коп., в той час як правові підстави їх виплати відсутні.

Позивач зазначає, що на загальних зборах було прийнято рішення про виплату дивідендів відповідачу-1 та відповідачу-2 на підставі бухгалтерської довідки, підписаної колишнім директором позивача Глущенко Є.Д., в той час як чистий прибуток, виходячи з якого виплачуються дивіденди, відповідно до вимог засновницького договору визначається на підставі річного звіту та бухгалтерського балансу за наслідками роботи календарного року.

Ухвалою від 07.10.2013 року зупинено провадження у справі, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

31.12.2013року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи, тому ухвалою від 10.01.2014року провадженні у справі поновлено.

Ухвалою від 21.01.2014року розгляд справи судом відкладався на 30.01.2014року через неявку в засідання суду представника відповідача - 2 та неподання ним доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин.

В засіданні 30.01.2014року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовільнити, пояснивши, що спірним рішенням на позивача покладається обов'язок виплати дивідендів, в той час як відсутні правові підстави їх виплати, а тому саме шляхом визнання недійсним рішення зборів він зможе відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України поновити свої порушені права, так як у разі задоволення позову відновиться його становище, яке існувало до порушення.

Представник позивача пояснив, що ним оскаржується рішення загальних зборів учасників від 20.12.2011року, як акт індивідуальної дії, який приймався його учасниками, а тому є обов'язковим до виконання позивачем, але цим рішенням йому спричинено збитки, оскільки позивач змушений був частково виконати його, а подальше виконання неправомірного рішення учасників спричинить значні збитки товариству.

Відповідач-1 не заперечує проти позову. Його представник пояснив, що дійсно рішення на загальних зборах учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" від 20.12.2011року про розподіл прибутку в сумі 324290грн.00коп. приймалося не за наслідками роботи за рік на підставі бухгалтерських звітів, а за наслідками розгляду бухгалтерської довідки від 20.12.2011року яка була видана і підписана колишнім директором товариства Глущенко Є.Д., що не відповідає вимогам закону та суперечить засновницькому договору.

Відповідач-2 в надісланому до суду відзиві від 05.09.2013року позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що посилання позивача на те, що рішення на зборах учасників 20.12.2011року про виплату дивідендів приймалося на підставі бухгалтерської довідки не є належним доказом по справі і зазначена довідка взагалі не може бути прийнята судом до уваги, оскільки Глущенко Є.Д. заперечує факт існування цієї довідки та свій підпис на ній, а в протоколі загальних зборів не зазначено на підставі якого документа було визначено прибуток товариства.

Крім того, відповідач-2 вважає, що позивачем не доведено які саме його права порушені спірним рішенням і що саме змусило його звернутися з позовом.

позовом Своїм правом на судовий захист відповідач-2 не скористався. В засідання суду 30.01.2014року його представник в черговий раз не з'явився.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2014року, надіслана відповідачу-2 за зазначеною у позовній заяві адресою м. Херсон вул. Карбишева №28-А кв.99, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.01.2014року, а також за адресою м.Херсон, вул. Київська №54, яка зазначена самим відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 44), що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 22.01.2014року, наданим канцелярією суду.

Таким чином відповідач-2 належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, однак від явки в засідання в черговий раз ухилився.

Неявка в засідання суду представника відповідач-2 спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997року учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача-2, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши

представників позивача та відповідача-1, суд -

в с т а н о в и в:

Повне товариство "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" (позивач по справі) засноване на підставі рішення загальних зборів учасників від 18.06.2009року. Засновницький договір повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія"( в новій редакції) затверджено рішенням загальних зборів учасників 28.03.2011року та зареєстровано державним реєстратором 28.03.2011року за номером 14991050014011022.

Відповідно до ст.82 Господарського Кодексу України установчим документом повного товариства є засновницький договір, який повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікаційна більшість голосів, інші відомості, передбачені ст.57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.119 ЦК України повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

Повне товариство згідно зі статтею 120 ЦК України створюється і діє лише на підставі засновницького договору, який підписується усіма його учасниками.

Відповідно до пункту 1 засновницького договору учасниками повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" є товариство з обмеженою відповідальністю «МДН» (відповідач-1) та товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий радник" (відповідач-2).

Частки складеного капіталу повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" відповідно до пункту 3.6 засновницького договору розподіляються між учасниками наступним чином: товариство з обмеженою відповідальністю «МДН» - 66 % від статутного капіталу; товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий радник" - 34 % від статутного капіталу.

Зазначене також підтверджується і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктами 5.2, 5.3 засновницького договору повного товариства встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, звітів і висновків ревізійної комісії, визначення порядку розподілу прибутків та покриття збитків, а також встановлення розміру, форми, порядку і строків внесення учасниками додаткових внесків та виплати учасникам доходів і внесків (дивідендів).

Прибуток та збитки повного товариства відповідно до ст. 123 ЦК України розподіляється між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачене засновницьким договором або домовленістю учасників.

Відповідно до пункту 4.1 засновницького договору учасники товариства мають право, серед іншого, брати участь у розподілі прибутку товариства і отримувати свою частину прибутку.

Пунктом 5.3 засновницького договору до виключної компетенції загальних зборів учасників віднесено затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів товариства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, визначення порядку розподілу прибутків та покриття збитків.

Статтею 142 Господарського Кодексу України визначено поняття прибутку (доходу) суб'єкта господарювання. Відповідно до цієї норми прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Порядок використання прибутку відповідно до ч. 3 ст. 142 ГК України визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктом 3.15 засновницького договору визначено, що основним узагальненим показником фінансових результатів господарської діяльності позивача є прибуток. Чистий прибуток, отриманий після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, а також розрахунків з кредиторами та бюджетом, залишається у повному розпорядженні товариства та розподіляється відповідно до пункту 3.16 засновницького договору між учасниками за підсумками роботи за рік пропорційно їхнім часткам у складеному капіталі товариства. Фінансовий рік товариства починається 1 січня і закінчується 31 грудня поточного року.

Таким чином дивіденди - це частина чистого прибутку товариства, яка виплачується засновникам (учасникам) пропорційно їх часток в статутному капіталі за підсумками роботи за рік після покриття усіх збитків.

Виходячи із аналізу вищезазначених норм права та умов засновницького договору повного товариства "Ломбард швидкі гроши" ТОВ "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" порядок розподілу прибутку та покриття збитків здійснюється загальними зборами учасників після затвердження загальними зборами підсумків роботи за рік на підставі затверджених товариством річних звітів та бухгалтерських балансів товариства, а також висновків ревізійної комісії .

Матеріалами справи доведено, що рішення загальних зборів учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши "ТОВ кредитно-фінансовий радник" і Компанія", оформлене протоколом №20-12 від 20.12.2011року щодо виплати доходу не відповідає вимогам вищезазначених норм права та суперечить умовам засновницького договору.

Збори учасників повного товариства відбулися до закінчення фінансового року (20.12.2011року), а також до складання і затвердження загальними зборами річного звіту і бухгалтерського балансу товариства, висновків ревізійної комісії, якими б було визначено чистий прибуток товариства.

Рішення на загальних зборах про виплату дивідендів відповідачам по 162145грн. 00коп. шляхом видачі коштів з каси підприємства приймалося на підставі бухгалтерської довідки підписаної Глущенко Є.Д., який був директором товариства станом на 20.12.2011року.

Оригінал зазначеної довідки та оригінал протоколу зборів учасників №20-12 від 20.12.2011року надавався позивачем та були предметом розгляду судовою експертною установою при проведенні судової почеркознавчої експертизи. Висновком №5653/02 судової почеркознавчої експертизи від 19.12.2013року, наданої Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз підтверджено, що підписи в бухгалтерській довідці від 20.12.2011року в графі «директор» та у протоколі №20-12 загальних зборів учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши "ТОВ кредитно-фінансовий радник" і Компанія" від імені Глущенко Є.Д. виконані самим Глущенко Є.Д.

Зазначений факт підтверджено також відповідачем-1, який пояснив, що ніякі інші документи, крім довідки підписаної Глущенко Є.Д., при прийнятті рішення на зборах 20.12.2011року не розглядалися, оскільки річних звітів і балансів на цей час ще не існувало, так як не скінчився фінансовий рік.

Посилання відповідача-2, зазначені у відзиві на позов, а також надані пояснення його представником, присутнім в засіданні суду 19.09.2013року, про те, що в протоколі загальних зборів не зазначено, що рішення приймалось на підставі бухгалтерської довідки від 20.12.2011року, а колишній директор позивача Глущенко Є.Д. заперечує факт існування такої довідки та свій підпис в ній, спростовані висновками судової почеркознавчої експертизи від19.12.2013року.

До того ж будь-яких доказів на підтвердження того, що рішення про розподіл прибутку 20.12.2011року на зборах учасників приймалося на підставі інших документів, та яких саме відповідач-2 суду не надав і вимоги суду про забезпечення явки Глущенко Є.Д. в засідання суду 07.10.2013року для дачі пояснень не забезпечив.

В той же час присутній в засіданні суду 07.10.2013року Самойленко І.О., який на теперішній час є директором позивача, та який був присутній на зборах учасників 20.12.2011року як засновник відповідача-1, надав пояснення, що він був присутній на загальних зборах учасників товариства 20.12.2011 року та був обраний головою зборів. Секретарем зборів був Глущенко Є.Д. Він зазначає, що єдиним документом, який розглядався на зборах засновників була бухгалтерська довідка від 20.12.2011року, підписана Глущенко Є.Д. Ніякі інші документи при розподілу прибутку на зборах не розглядалися.

Жодних належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України на підтвердження того, що чистий прибуток товариства було визначено на підставі річного звіту і бухгалтерського балансу товариства, а також висновків ревізійної комісії, суду відповідачами, як учасниками товариства, якими приймалося спірне рішення, не надано. До того ж станом на день проведення загальних зборів учасників календарний рік ще не скінчився, що свідчить про те що і бухгалтерські звіти ще не було складено.

Крім того, із наданих позивачем балансів та звітів про фінансові результати за підсумками роботи позивача за 2011рік вбачається відсутність у позивача чистого прибутку, який підлягав би розподілу між учасниками товариства.

Довідка від 20.12.2011року не містить даних про прибуток товариства, а лише зазначає кількість та вартість золота яке обліковується в товаристві та середню вартість золота за офіційним курсом Української біржі дорогоцінних металів яка склалася станом на дату видачі довідки з зазначенням позитивної різниці у виді прибутку в сумі 324289грн.61коп.

Суд зазначає, що ні законом, ні засновницьким договором не передбачена виплата дивідендів за рахунок різниці вартості золота, як і виплата дивідендів золотом, яке не є грошовими коштами.

Золото є товаром, ціна на який постійно змінюється, а тому встановити остаточний прибуток можливо лише після його продажу та відображення цих даних у річному звіті про фінансовий результат та бухгалтерському балансі, які підтверджені податковою декларацією за відповідний календарний рік.

Таким чином, надана до матеріалів справи бухгалтерська довідка, на підставі якої було прийнято рішення на зборах учасників товариства 20.12.2011року, не є документом, який визначає чистий прибуток підприємства та не може бути підставою для виплати дивідендів. До того ж зазначена довідка підписана лише директором Глущенко Є.Д., без підпису головного бухгалтера, яким вона видана.

Слід також зазначити, що розподіл дивідендів між учасниками товариства в рівних частках не відповідає пункту 3.16 засновницького договору, відповідно до якого розподіл чистого прибутку між учасниками здійснюється за підсумками роботи за рік пропорційно часткам у статутному капіталі товариства, тобто 66% - частка відповідача-1 та 34% - частка відповідача-2.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачами не надано доказів які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34 ГПК України та підтверджували б законність прийняття рішення на зборах 20.12.2011року.

Посилання відповідача-2 у відзиві на позов на те, що позивачем не доведено які саме його права порушені спірним рішенням і що саме змусило його звернутися з позовом, а також на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту є безпідставним з огляду на наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України .

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушення, що встановлено ч.1 ст. 1 ГПК України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна та з інших підстав.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, носять господарський характер.

Підставою про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі є позовна заява, що надійшла до господарського суду за правилами ГПК України. Господарський суд не вправі відмовляти у прийнятті позовної заяви та зобов'язаний прийняти заяву до розгляду, якщо її оформлено і подано до господарського суду з дотриманням вимог статей 54-58 ГПК України, оскільки відмова суду у прийняті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, не може бути обмежене (принцип доступності правосуддя).

В засіданні суду встановлено, що позивачем оскаржується рішення загальних зборів учасників від 20.12.2011року, як акт індивідуальної дії, який приймався його учасниками, а тому є обов'язковим до виконання позивачем, але цим рішенням йому спричинено збитки, оскільки позивач змушений був частково виконати його, а подальше виконання неправомірного рішення учасників спричинить значні збитки товариству.

Спірним рішенням на позивача покладається обов'язок виплати дивідендів, в той час як відсутні правові підстави їх виплати, а тому саме шляхом визнання недійсним рішення зборів він зможе відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України поновити свої порушені права, так як у разі задоволення позову та визнання недійсним акту індивідуальної дії, який є обов'язковим до виконання, відновиться його становище, яке існувало до порушення.

Таким чином, виходячи із суб'єктного складу учасників даного спору та характеру спірних правовідносин, позивач має право на звернення до господарського суду з цим позовом і його позовні вимоги підлягають розгляду по суті.

На підставі вищезазначеного, рішення загальних зборів учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія", оформлене протоколом № 20-12 від 20 грудня 2011 року не відповідає вимогам закону, протирічить засновницькому договору товариства, а тому воно визнається недійсним як акт індивідуальної дії.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частках.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія", оформлене протоколом № 20-12 від 20 грудня 2011 року.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МДН" м. Херсон, вул. Лісова, 2, кв. 32, р/рахунок 2600301300845 ВАТ «БМБ Банк» м. Київ, МФО 380913, ідентифікаційний код 36505217 на користь повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" м. Херсон, вул. К.Маркса, 42-А, р/рахунок 26507013000831, МФО 380913, ідентифікаційний код 36579671 - 573грн. 50 коп. судового збору.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-фінансовий радник" м. Херсон, вул. Карбишева №28-А кв.99 ідентифікаційний код 35788076, інші реквізити невідомі, на користь повного товариства "Ломбард швидкі гроши" товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно фінансовий радник " і Компанія" м. Херсон, вул. К.Маркса, 42-А, р/рахунок 26507013000831, МФО 380913, ідентифікаційний код 36579671 і - 573грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31 січня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова