Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/12948/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12948/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «СКС ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «СКС ГРУП» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІК «СКС ГРУП» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» (далі - Третя особа - 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД» (далі - Третя особа 2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2013 року №0001712250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код з ЄДР 37817014), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код з ЄДР 37889322) за період з 01.04.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2013 року №375/26-53-22-03-21/35012161.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до завищення податку на додану вартістьв сумі 16 208,00 грн.

02.08.2013 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001712250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 20 260,00 грн, в тому числі за основним платежем - 16 208,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 052,00 грн.

Відповідно договорів на технічне обслуговування №СКС-01/12/11 від 01.12.2011 року та №СКС-02/12/11 від 16.12.2011 року Третя особа 2 (Виконавець), та договору №СКС-01/04/12 від 02.04.2012 року Третя особа 1 (Виконавець) зобов'язуються виконати роботи щодо технічного обслуговування продукції та її налаштування.

Третьою особою 2 виписано податкові накладні від 03.01.2012 року, 27.01.2012 року, 01.02.2012 року, 24.02.2012 року, 01.03.2012 року на загальну суму 71 250,00 грн з ПДВ.

Третьою особою 1 виписано податкові накладні від 05.04.2012 року, 03.05.2012 року, 05.06.2012 року на загальну суму 17 900,00 грн з ПДВ.

Відповідно висновків акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013 року відносно Третьої особи 2 про неможливість проведення зустрічної звірки за періоди листопад-грудень 2011 року та січень березень 2012 року податковим органом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Звіркою не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, не підтверджується задекларований податковий кредит за відносинами із постачальниками, не підтверджуються податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг). Інформація щодо наявності основних фондів відсутня.

Відповідно висновків акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 04.03.2013 року №438/22.7-37889322 про неможливість проведення зустрічної звірки Третьї особи 1, не підтверджено наявності поставок, відсутні необхідні умови для ведення діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу.

По взаємовідносинам Позивача з Третьою особою 2 судом першої інстанції встановлено підписання 01.12.2011 року договору № СКС-01/12/11 на технічне обслуговування, відповідно якого Виконавець здійснює наступні роботи:

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування IXC SoftSwitch,

- налаштування систем VoIP телефонів в кількості 39 штук,

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування Cisco IVR сервера,

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування білінгових звітів,

- створення, технічне обслуговування точок входу-виходу голосового трафіку,

- тестування обладнання.

Сторонами складено акти здачі-приймання робіт від 03.01.2012 року, 01.02.2012 року, 01.03.2012 року

Також між сторонами укладено договір №СКС 02/12/11 від 16.12.2011 року, за умовами якого Виконавець зобов'язався здійснювати технічне обслуговування Prepaid продукцію, її налаштування, перепрограмування та техобслуговування, установку, настройку та технічну підтримку систем Prepaid, забезпечення резервного копіювання даних замовника, антивірусного захисту.

Сторонами складено акти здачі-приймання робіт від 27.01.2012 року та 24.02.2012 року.

Між Позивачем та Третьою особою 1 підписано договір № СКС-01/04/12 від 02.04.2012 року на технічне обслуговування, за умовами якого Виконавець здійснює такі самі роботи, що і за угодою з Третьою особою 2:

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування IXC SoftSwitch,

- налаштування систем VoIP телефонів в кількості 39 штук,

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування Cisco IVR сервера,

- налаштування, перепрограмування та техобслуговування білінгових звітів,

- створення, технічне обслуговування точок входу-виходу голосового трафіку,

- тестування обладнання.

Сторонами складено акти здачі-приймання робіт від 03.01.2012 року, 27.01.2012 року, 01.02.2012 року, 24.02.2012 року, 01.03.2012 року

За наведеними угодами проведено оплату.

Відповідно визначення пп.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2, п.198.3 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 Кодексу).

Згідно п.201.4, п.201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця

Пунктами 201.7, 201.8 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Приписами ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, податковий кредит формується на підставі належним чином оформлених первинних документів, складених за наслідками реально здійснених господарських операцій.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження наявності у контрагентів Позивача фахівців з надання телекомунікаційних послуг, програмування, технічного персоналу, обладнання, матеріалів, необхідних для забезпечення виконання обумовлених вищевказаними договорами послуг.

Крім того, за даними податкової звітності Третьої особи 2 судом першої інстанції встановлено відсутність у період першого півріччя 2012 року витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та спірних операцій.

Згідно акту від 15.03.2013 року Третьою особою не подавалась звітність з податку на доходи фізичних осіб у 2012 році, відповідно, не декларувалась наявність товариства трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій.

З податкових декларацій з податку на прибуток Третьої особи 1 з І півріччя 2012 року вбачається відсутність витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та спірних операцій.

Відповідно акту від 13.11.2012 року керівник Третьої особи 1 не причетний до діяльності вказаного підприємства.

Отже, суд першої істанції, на думку колегії суддів, дійшов обгрунтованого висновку щодо недоведеності Позивачем фактичного виконання господарських операцій зі своїми контрагентами та, відповідно, відсутності у Позивача правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними операціями.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2013 року №0001712250.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «СКС ГРУП» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 28 січня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.