Ухвала

від 28.01.2014 по справі 805/15334/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року справа №805/15334/13-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представників позивача Ніконовича С.В. за довіреністю №3 від 10.01.2014 року, Ткачевої І.В. за довіреністю №183 від 20.11.2013р., представників відповідача Лобати О.В. за довіреністю №638/10/10 від 13.01.2014р., Горлової А.В. за довіреністю №2773/10/10 від 27.01.2014 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. у справі № 805/15334/13-а (головуючий І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходівпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 14.10.2013 р. № 0000494020/7834/10/40-20,-

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «В4» від 14.10.2013 року № 0000494020/7834/10/40-20.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В4» від 14.10. 2013 року №0000494020/7834/10/40-20 про зменшення ПАТ «Концерн Стирол» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2013 року у розмірі 89 533 998,00 грн., стягнув з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, надали письмові заперечення, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважають апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримали, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважають апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 10.10.1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 66443 (а.с. 120).

Посадовою особою Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством «Концерн Стирол» у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол» (далі - Акт) від 19.09.2013р. № 178/40-20-05761614(а.с.8-18).

Відповідно до висновків вказаного акту камеральної перевірки встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п.20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за липень 2013 року на суму 25 897,00 грн. та на порушення абз. 2 п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу ПАТ «Концерн Стирол» завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 89 508 101,0 грн.

14.10.2013 року на підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000494020/7834/10/40-20, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9051725149 від 20.08.2013 року за липень 2013 року на суму 89 533 998 грн. (а.с. 31).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав належні правові підстави для включення до залишку від'ємного значення суми 89 508 101,00 та відображення цих коштів у складі суми у рядку 24 декларації з ПДВ за липень 2013 року, а позиція податкового органу стосовно порушень позивачем вимог п. абз. 2 п. 187.8 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, які призвели до завищення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 89 533 998,00 грн. є необґрунтованою, з чим погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що спірним питанням даного спору є встановлення правомірності (неправомірності) включення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за липень 2013 року податкових накладних, отриманих від TOB «Союз печать» №40 від 25.06.2013 р., ПП «НВК Укрметалпродукт» №33 від 08.08.2012 р., TOB «Науково-виробниче підприємство «Балтех-Україна» №5 від 26.06.2013, а також включення до складу від'ємного значення сум з попередніх податкових періодів, які були зменшені відповідачем податковим повідомленням - рішенням № 0000204020/2699/10/40- 20 від 09.08.2013 року та податковим повідомленням - рішенням № 0000344020/4912/10/40-20 від 09.09.2013 року.

Щодо включення до складу кредиту податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2013 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 року (а.с. 33-34).

До податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року позивач додав Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому зазначені податкові накладні з описом порушень, допущених постачальником, а саме: податкова накладна TOB «Союз печать» №40 від 25.06.2013 р. - «відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі», податкова накладна від ПП «НВК Укрметалпродукт» №33 від 08.08.2012 р. - «зареєстрована в Єдиному реєстрі з помилками», податкова накладна TOB «Науково-виробниче підприємство «Балтех-Україна» від №5 від 26.06.2013 - «відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі» (а.с. 45).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно- правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо наявності у платника податку - покупця права у разі порушення платником податку-продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних додати заяву із скаргою на постачальника до податкових декларацій з ПДВ тільки у звітному податковому періоді, в якому складено таку податкову накладну, оскільки вказаними нормами не визначено термін, впродовж якого за покупцем зберігається право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, у разі його відмови надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг. Разом з цим законодавець чітко визначив термін в період якого за платником податків зберігається право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних - 365 календарні дні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано передбачений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок дій та надано відповідачу разом з додатком 8 у визначений законом строк завірені копії документів, на підставі яких позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг), а саме: податкова накладна № 40 від 25.06.2013 року продавець TOB «Союз печать» (ІПН 382925426558) на загальну суму 4 962,64 грн., в т.ч ПДВ 827,12 грн.; податкова накладна № 33 від 08.08.2012 року продавець ПП «НВК Укрметалпродукт» (ІПН 354465604654) на загальну суму 149 062,81 грн. в т.ч. 24 843,80 грн.;податкова накладна № 5 від 26.06.2013 року продавець TOB «НВП «Балтех-Україна» (ІПН 368187420355) на загальну суму 1 355,76 грн., в т.ч. ПДВ 225,96 грн.; видаткова накладна № 161 від 25.06.2013 року, постачальник TOB «Союз печать» (ЄДРПОУ 38292547) на загальну суму 9 925,19 грн., в т.ч. ПДВ 1 654,20 грн.; видаткова накладна № 337 від 08.08.2012, постачальник ПП «НВК Укрметалпродукт» (ЄДРПОУ 35446560) на загальну суму 149 062,81 грн., в т.ч. 24 843,80 грн.; видаткова накладна № 42 від 26.06.2013 року, постачальник TOB «НВП «Балтех-Україна» (ЄДРПОУ 36818745) на загальну суму 1 355,76 грн., в т.е. ПДВ 225,96 грн.(а.с. 55-60)

Таким чином, оскільки в порушення вимог Податкового кодексу України контрагенти позивача не зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних: ТОВ «Союз печать» - податкову накладну №40 від 25 червня 2013 року, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Балтех-України» - податкову накладну №5 від 26 червня 2013 року, а податкову накладну ПП «НВК Укрметалпродукт» №33 від 08.08.2013р. було зареєстрована із помилками, то відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивач після їх отримання мав право разом з декларацією з податку на додану вартість за травень 2013 року подати додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)» та включені суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними до складу податкового кредиту в податковому звітному періоді, коли податкова накладна була фактично отримана.

Наявність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість за спірними податковими накладними до складу податкового кредиту з урахуванням виконання платником податків вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та встановленого п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України права платника на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної обумовлює безпідставність висновку акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства, відповідно, є безпідставним зменшення позивачу розміру від'ємного значення спірним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того відповідно до висновків відповідача за результатом перевірки значення рядка 24 декларації з ПДВ за липень 2013 року «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» щодо завищення позивачем сум від'ємного значення на загальну суму 89 508 101,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та не спростовується сторонами, що сума 89 508 101,00 грн. була задекларована позивачем у попередніх податкових періодах.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) в бюджет або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до пункту 200.7 наведеної статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абз.4 п. 56.18. Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року від 19.07.2013 року № 46/40-20/05761614, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) та п.20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за травень 2013 року на суму 89 399 970,46 грн.(а.с. 81-92), відповідачем прийнято податкове-повідомлення-рішення № 0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року про зменшення позивачу суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 89 399 970,00 грн. (а.с. 93). Вказане податкове повідомлення-рішення на час прийняття спірного повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку, про що було відомо відповідачу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі № 805/12400/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, позовні вимоги ПАТ «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по обслуговуванню великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволені, скасоване податкове повідомлення - рішення від 09.08.2013 року № 0000204020/2699/10/40-20 про зменшення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 89 399 970,46 грн. (а.с. 107-109)

Крім того, на підставі Акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року від 20.08.2013 року № 98/40- 20/05761614 встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, п.200.4 ст. 200, абз. 11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) та п.20 Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за червень 2013 року на суму 108 131,00 грн.(а.с. 62-73) відповідачем складено податкове-повідомлення рішення від 09.09.2013 року № 0000344020/4912/10/40-20 на загальну суму 100 853 296,00 грн. (а.с. 75) Вказане податкове-повідомлення-рішення також було оскаржено позивачем у судовому порядку(а.с. 78-80).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені рішення податкового органу (податкове повідомлення-рішення № 0000204020/2699/10/40-20 від 09.08.2013 року та податкове повідомлення - рішення № 0000344020/4912/10/40-20 від 09.09.2013 року не є узгодженими, оскільки були оскаржені в судовому порядку та до моменту їх узгодження не породжують для позивача правових наслідків у вигляді зменшення залишку від'ємного значення на суму, що зазначена в цих рішеннях. Тобто позивач мав право відобразити залишок від'ємного значення суми 89 508 101,00 грн. у складі суми рядку 24 декларації з ПДВ за липень 2013року.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. у справі № 805/15334/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. у справі № 805/15334/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 30 січня 2014 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва