Постанова

від 29.01.2014 по справі 812/9012/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року справа № 812/9012/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника позивача Конкіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року по справі № 812/9012/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протизаконними, скасування податкового повідомлення - рішення № 0000241501 від 25.10.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 30.10.2013 року звернувся до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протизаконними, скасування податкового повідомлення - рішення № 0000241501 від 25.10.2013 року

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протизаконними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 року № 0000241501.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 25.10.2013 року № 0000241501про завищення Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» суми бюджетного відшкодування на суму 60685,00 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанцій встановлено, що у період з 30.09.2013 року по 04.10.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності декларування ПДВ при взаємовідносинах з ПП «Славія Авто» в період з 01.06.2011 року по 21.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 266/15-420/31718995 від 11.10.2013 року (а.с. 9-52).

Згідно акту перевірки, податковим органом встановлено порушення:

- п.198.3, ст.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - ТОВ «ЛАА Транс» завищено від'ємне значення суми ПДВ 77025,00 грн., а саме по періодам: червень 2011 року - 16340,00 грн., липень 2011 року - 5440,00 грн., вересень 2011 року - 6467,00 грн., жовтень 2011 року - 4504,00 грн., листопад 2011 року - 13337,00 грн., грудень 2011 року - 3770,00 грн., січень 2012 року - 11857,00 грн., червень 2012 року - 15310,00 грн..

- п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України - ТОВ «ЛАА Транс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ 77025,00 грн..

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «ЛАА Транс» 16.10.2013 року подало на нього заперечення, за результатом розгляду яких податковим органом залишено без змін висновки документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.53,58).

На підставі акту перевірки податковим органом 25.10.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000241501 про завищення ТОВ «ЛАА Транс» суми бюджетного відшкодування в розмірі 60685,00 грн. (а.с.8).

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «ЛАА Транс» та ПП «Славія Авто» 04.05.2011 року було укладено договір поставки товару № 105044, видані видаткові накладні, податкові накладні, оплата за товар за договором здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями (а.с.85-170).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, згідно підпунктів 137.1, 137.4 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

За приписами п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.11. ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність за місцем реєстрації контрагентів ПП «Славія Авто» - ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТОВ «ВТК «Євробуд», ТОВ «Гарант - Буд - Сервіс», як підставу щодо неможливості провести відповідну перевірку, оскільки актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 18.07.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Славія Авто» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків охоплено період з 01.05.2011 року по 31.01.2012 року, а відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру - зазначені підприємства ліквідовані шляхом банкрутства лише 24.02.2012 року, 29.03.2013 року та 24.12.2012 року відповідно. тТаким чином зазначені вище підприємства були ліквідовані після виникнення господарських відносин та здійснення господарських операцій із ПП «Славія Авто», а тому відсутність контрагентів за місцем реєстрації не є підставою для визнання первинних документів недійсними (а.с. 54-57).

Згідно листа ТОВ «ЛАА Транс» від 10.10.2013 року № 188 доставка запасних частин від ПП «Славія Авто» здійснювалась за допомогою кур'єрської служби ТОВ «Гюнсел» за рахунок постачальника та водіями підприємства (а.с.59). Вказане підтверджує факт доставки товару ПП «Славія Авто».

Враховуючи, що такі перевезення здійснювались не ПП «Славія Авто», а кур'єрською службою ТОВ «Гюнсел», такі товаро - транспортні накладні можуть бути в наявності у ПП «Славія Авто», оскільки саме це підприємство понесло витрати щодо доставки товару.

Обов'язковість складання товарно-транспортних накладних передбачається Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі-Правила).

Зазначеними Правилами передбачається, що вони визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників.

Відповідно до ст.1 Правил, перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Відповідно до ч.1 ст.915 ЦК України, перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів вантажним автомобілем не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за наявності інших належно оформлених первинних документів, що відображають реальність здійснення господарської операції

Аналогічна позиція викладена судовою колегією Вищого адміністративного суду в ухвалі від 02.02.2012 року по справі № 2а/0270/1684/11, в якій зазначено, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи наведене, висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ПП «Славія Авто» спростовуються наданими первинними документами по господарським операціям між позивачем та вказаним підприємством, а саме розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами (а.с.81-170).

Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеним контрагентом, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з акту перевірки, наявність порушень податкового законодавства обґрунтовано тим, що контрагенти ПП «Славія Авто» по ланцюгу постачання відсутні за місцем знаходження, не мають власних приміщень для здійснення господарської діяльності та працівників, необхідних забезпечити процес виробництва, тому неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що існує індивідуальна відповідальність платника податків, з чим погоджується колегія суддів. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом, а тим паче підприємство по ланцюгу постачальника. Якщо контрагент, в нашому випадку підприємство з ланцюгу постачальника, не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені третьою особою у другому ланцюгу постачання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0000241501, оскільки позивачем документально спростовані висновки акту перевірки.

Щодо вимог позивача про визнання протизаконними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 року № 0000241501, колегія суддів зазначає наступне.

Вимогами статті 86 Податкового Кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 ст. 86 ПК України.

Пунктом 14.1.157. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку податковий орган діяв на підставі та в межах повноважень, наданих Податковим кодексом України, позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протизаконними є необґрунтованими, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції належить змінити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року по справі № 812/9012/13-а задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року по справі № 812/9012/13-а змінити.

В абзаці першому резолютивної частини постанови слова «задовольнити повністю» замінити словами «задовольнити частково».

Абзац другий резолютивної частини постанови «Визнати протизаконними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції в м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 25.10.2013 року № 0000241501» виключити.

В решті частини постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін