Постанова

від 29.01.2014 по справі 919/1242/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 919/1242/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед")

відповідача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд")

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 21 грудня 2013 року у справі № 919/1242/13

за позовом іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (51 км Санкт-Петербурзького шосе, смт. Велика Димерка, Броварський район, Київська область,07442)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" (вул. Авдеєва, 83, кв.2, м. Севастополь, 99003)

про стягнення 289367,04 грн.

ВСТАНОВИВ :

25 жовтня 2013 року іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" про стягнення 289367,04 грн. (а.с. 3-5).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" умов договору поставки № 2210020467 від 13 грудня 2012 року щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі 289367,04 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 грудня 2013 року у справі № 919/1242/13 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі (а.с. 134-140).

Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки вони є правомірними та підтвердженні належними доказами.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору поставки з порушенням вимог статі 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Так, в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, товару від позивача.

Крім того, дані, які надані Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі, виходячи із їх змісту, не можуть вважатися підтвердженням виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем саме по договору поставки № 2210020467 від 13 грудня 2012 року.

28 січня 2014 року від іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Також, від позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з участю його представника в судовому засіданні Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 711/8476/13-ц, яке призначено на 29 січня 2014 року.

Судова колегія розглянувши зазначене клопотання вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки по-перше воно не підтверджене належними доказами (ухвала суду про призначення), по-друге Господарський процесуальний кодекс України не обмежує сторін по справі колом представників. Крім того, явка сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою, а матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини, які склалися між сторонами по справі.

29 січня 2014 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі їх представника, вимоги останньої просить задовольнити.

В судове засідання, яке призначено на 29 січня 2014 року, сторони не з'явилися.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду спору.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2012 року між іноземним підприємством "Кока-Кола Беверджіз Україна Лімітед" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" (далі - Покупець) був укладений договір поставки №2210020467 (далі - Договір) (а.с. 15-16).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із пунктом 3.1 Договору, асортимент товару, що постачається зазначається у відповідній специфікації до Договору та може бути змінений Постачальником в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення, після чого сторони підписують нову специфікацію. Покупець немає права вимагати поставки товару за старим асортиментом після направлення Постачальником повідомлення, вказаного у даному пункті.

Пунктами 3.2, 3.3 Договору встановлено, що товар за даним Договором поставляється окремими партіями, партією товару вважається його кількість, вказана в одній товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна на товар вказується у специфікації. Загальна сума даного Договору складає сумарну вартість партій товару, поставлених Постачальником за цим Договором, зазначену у товарно-транспортних накладних на кожну партію товару.

Згідно із пунктом 4.2 Договору, усі розрахунки за цим Договором здійснюються винятково у національній валюті України. Оплата партії поставленого товару провадиться на підставі товарно-транспортної накладної, підписаної сторонами (або рахунку, якщо в розділі 12 обрана "Передплата") в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника чи готівкою у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Пунктом 4.8 Договору встановлено, що у випадку, якщо товарно-транспортна накладна чи інші супровідні документи на товар не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, Покупець зобов'язаний негайно (впродовж одного календарного дня) після виявлення недоліків в супровідних документах попередити про це Постачальника електронною поштою та/або факсом, та/або за телефоном, які Постачальник повідомляє покупцеві. Постачальник зобов'язується надати коректні супровідні документи протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання повідомлення від Покупця.

Згідно із пунктом 5.4 Договору, представники покупця, що здійснюють приймання товару, що поставляється по Договору, до виконання відповідної операції зобов'язані надати своєму контрагенту оригінал довіреності, що надає даній особі право робити дану операцію. У випадку, якщо Покупець не вніс особу, що здійснює приймання товару, достатнім доказом виступає печатка Покупця. У зазначеній довіреності також повинно бути передбачено право даної особи на представлення інтересів Покупця при виявленні розбіжностей по кількості і якості товару, що поставляється, складання і підписання відповідного акту.

Відповідно до пункту 7.1 Договору, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії Договору, договір вважається пролонгованим кожного разу на один рік і на тих самих умовах.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 289367,04 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на поставку товару від 19 грудня 2012 року №2201357574 на суму 35271,84 грн., від 19 грудня 2012 року №2201357575 на суму 36036,00 грн., від 19 грудня 2012 року №2201357538 на суму 66576,24 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362676 на суму 26433,36 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362677 на суму 24058,80 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362678 на суму 17228,16 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366436 на суму 6246,24 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366438 на суму 36890,88 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366442 на суму 1125,00 грн., від 26 грудня 2012 року №2201382829 на суму 39500,52 грн. (а.с. 17-26).

Проте, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар.

24 вересня 2013 року іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" направило на адресу товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" претензію, в якій позивач вимагав погасити заборгованість у розмірі 289367,04 грн., яка виникла у з'язку з неналежним виконанням умов договору поставки №2210020467 від 13 грудня 2012 року.

Однак відповідач існуючу заборгованість не сплатив у добровільному порядку, що стало підставою для звернення іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" до господарського суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір поставки, який в силу вимог статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним, оскільки у встановленому порядку не визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із нормами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (постачальник) належним чином виконав умови договору щодо поставки відповідачу (покупцю) товару, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін та скріплено печатками. Загальна сума поставленого позивачем відповідачу товару складає 289367,04 грн.

Згідно із нормами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів оплати заборгованості за отриманий від позивача товар.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано обґрунтованих та допустимих доказів оплати заборгованості у розмірі 289367,04 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, а також у апеляційній скарзі відповідач вказує на відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а у вказаних товарно-транспортних накладних, які надані позивачем, відсутні відомості про посадове положення та підписи представників відповідача, через що вони не можуть бути визнані як належні та допустимі докази проведення господарської операції з поставки товару.

Вказані доводи є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з товарно-транспортних накладних від 19 грудня 2012 року №2201357574 на суму 35271,84 грн., від 19 грудня 2012 року №2201357575 на суму 36036,00 грн., від 19 грудня 2012 року №2201357538 на суму 66576,24 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362676 на суму 26433,36 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362677 на суму 24058,80 грн., від 20 грудня 2012 року №2201362678 на суму 17228,16 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366436 на суму 6246,24 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366438 на суму 36890,88 грн., від 21 грудня 2012 року №2201366442 на суму 1125,00 грн., від 26 грудня 2012 року №2201382829 на суму 39500,52 грн., які надані позивачем, дійсно відсутні дані щодо номеру та дати довіреностей, відповідно до яких, особи мали право здійснювати вказані господарські операції.

Проте, пунктом 5.4 Договору визначено, що представники покупця, що здійснюють приймання товару, що поставляється по Договору, до виконання відповідної операції зобов'язані надати своєму контрагенту оригінал довіреності, що надає даній особі право робити дану операцію. У випадку, якщо покупець не вніс особу, що здійснює приймання товару, достатнім доказом виступає печатка покупця.

Зазначені спірні товарно-транспортні накладні засвідчені печаткою відповідача, що є достатнім доказом отримання товару від позивача.

Кріс того, пунктом 4.8 Договору встановлено, що у випадку, якщо товарно-транспортна накладна чи інші супровідні документи на товар не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, Покупець зобов'язаний негайно (впродовж одного календарного дня) після виявлення недоліків в супровідних документах попередити про це постачальника електронною поштою та/або факсом, та/або за телефоном, які постачальник повідомляє покупцеві. Постачальник зобов'язується надати коректні супровідні документи протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання повідомлення від покупця.

Доказів звернення до позивача з повідомленням про відсутність відомостей про посадове положення та підписів представників відповідача у спірних товарно-транспортних відповідачем не надано.

Крім того, в матеріалах справи містяться засвідчені копії податкової звітності з ПДВ відповідача разом з додатками № 5 до них за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року, які надані Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі (а.с. 92-125).

Так, згідно з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідача за січень 2013 року відповідачем у розділі 2 "Податковий кредит" в графі "Постачальник" під номером 16 зазначений позивач, а саме його індивідуальний податковий номер 216513210068, вказаний у Договорі, а також період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податкових кредит грудень 2012 року, обсяг постачання (без податку на додану вартість) у розмірі 40548,50 грн. та сума податку на додану вартість у розмірі 8109,70 грн. (а.с. 124).

Відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідача за лютий 2013 року відповідачем у розділі 2 "Податковий кредит" в графі "Постачальник" під номером 2 зазначений позивач, а саме його індивідуальний податковий номер 216513210068, вказаний у Договорі, а також період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податкових кредит грудень 2012 року, обсяг постачання (без податку на додану вартість) у розмірі 200590,70 грн. та сума податку на додану вартість у розмірі 40118,14 грн. (а.с. 121).

Таким чином, відповідачем у вказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість був підтверджений факт отримання ним товару від позивача на суму 289367,04 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що дані, які надані Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі, виходячи із їх змісту, не можуть вважатися підтвердженням виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем саме по договору поставки № 2210020467 від 13 грудня 2012 року, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про наявність інших правовідносин між сторонами по справі.

Інших доводів щодо скасування оскаржуваного рішення товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" не наведено.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Севастополя від 23 грудня 2013 року у справі № 919/1242/13 не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 42, 43, 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 грудня 2013 року у справі № 919/1242/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (51 км Санкт-Петербурзького шосе,Велика Димерка,Броварський район, Київська область,07442)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Маркет Трейд" (вул. Авдеєва, 83, кв.2,Севастополь,99003)

3. господарський суд міста Севастополя

4.