Постанова

від 29.01.2014 по справі 905/7121/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2014 справа №905/7121/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Черноти Л.Ф. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:Пашко С.Г. - довіреність від 02.01.2014 року від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця», м.Одеса на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі№ 905/7121/13 (суддя: Макарова Ю.В.) за позовною заявою Державного підприємства «Одеська залізниця», м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техресурси», м.Кіровське простягнення штрафу в розмірі 44895 грн. 00 коп. В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техресурси» 44895 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №49302060 масу вантажу у вагоні № 65089369.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року по справі №905/7121/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техресурси» на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» 8979 грн. 00 коп. штрафу та 1720 грн. 50коп. витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року у справі №905/7121/13, позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині зменшення суми штрафу на 35916 грн. 00 коп. та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що:

- суд не повністю з'ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі;

- висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині зменшення суми штрафу на 35916 грн. 00 коп. - скасувати.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2014 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техресурси» (вантажовідправник) 16.07.2013 року зі станції Бункерна Донецької залізниці на адресу Відкритого акціонерного товариства «Подольський цемент» (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 49302060 на станцію призначення - Гуменці Південно-Західної залізниці у вагоні №65089369, відвантажило вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий.

При прибутті вантажу на попутну станцію Знам'янка Одеської залізниці, залізницею було здійснено перевірку вантажу у вагоні № 65089369.

За результатами даної перевірки встановлено, що у вагоні №65089369 тара - 20700кг., нетто - 6900 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 2000 кг.

За даним фактом залізницею складено Комерційний акт АА №023389/277/7 від 20.07.2013 року, в розділі «Д» якого зазначено, що каток не застосовувався. Поверхня вантажу маркована вапном. Слідів втрати та крадіжки не виявлено. В вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Зважування вагона здійснене 20.07.2013 року на тензометричних вагонних вагах СВ-150000В2 ст. Знам'янка (держповірка вагів 22.03.2013 року) працівником станції ОСОБА_7 в присутності в.о. Зам. Д.С. Кузіної. При зважуванні виявилось - брутто 87700кг., тара з документа - 20700 кг., нетто - 6700 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2000кг. (а.с. 16).

Відповідно до ст. 908 Цивільного Кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. (далі -Правила №567/6855).

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата - 8979 грн. 00 коп. - вагон № 65089369, сума штрафних санкцій - 8979 грн. 00 коп. х 5 = 44895 грн. 00 коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст.26 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобовґязана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, зазначених у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, а тому, позовні вимоги є доведеними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зменшення з власної ініціативи розміру стягуваємого штрафу до однієї провізної плати, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального Кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

Наведені норми права застосовуються судом за наявності певних умов та не є імперативними.

Позивачем не надано доказів понесення ним збитків у зв'язку з неправильно зазначеною, у даному випадку, відповідачем маси вантажу у залізничних документах.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому, оскаржуване рішення судовою колегією залишається в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року по справі №905/7121/13 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2013 року по справі №905/7121/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота