Постанова

від 23.01.2014 по справі 827/846/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/846/13-а

23.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверф"- Кудінов Віталій Миколайович, довіреність № б/н від 30.12.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі- Медведєва Ірина Григорівна, довіреність № 683/9/10-0 від 08.07.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Куімов М.В. ) від 30.04.13 у справі № 827/846/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севморверф" (вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь,99001)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 30 квітня 2013 року у справі № 827/846/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби було задоволено. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 25 лютого 2013 року № 0000011500 - визнано протиправним та скасовано. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 30 квітня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції норма матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України та несвоєчасну сплату позивачем сум податкових зобов'язань.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 68708,60 грн. з орендної плати за землю за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 343543 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС від 15.02.2013 року № 10/92/1500/23664754 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Севморверф» ЄДРПОУ - 23664754 з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за жовтень, листопад, грудень 2010р., січень 2011р.», яким було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за вказаний період.

Так у акті перевірки зазначено, що згідно податкової декларації № 1561 від 01.02.2010 року сума податкових зобов'язань позивача за жовтень 2010 року складає 85885,75 грн. строком сплати 30.11.2010 року. Податкові зобов'язання погашені 25.11.2011 року платіжним дорученням № 18517295 у сумі 4349,35 грн., 06.02.2012 року платіжним дорученням № 57 у сумі 66000,00 грн., 27.02.2012 року платіжним дорученням № 8520 у сумі 15536,40 грн., що призвело до утворення недоїмки у сумі 85885,75 грн.

Згідно податкової декларації № 1561 від 01.02.2010 року сума податкових зобов'язань за листопад 2010 року складає 85885,75 грн. строком оплати 30.12.2010 року. Податкові зобов'язання погашені 27.02.2012 року платіжним дорученням № 8521, що призвело до утворення недоїмки у сумі 85885,75 грн.

Згідно податкової декларації № 1561 від 01.02.2010 року сума податкових зобов'язань за грудень 2010 року складає 85885,75 грн. строком оплати 30.01.2011 року. Податкові зобов'язання погашені 27.02.2012 року платіжним дорученням № 8521, що призвело до утворення недоїмки в сумі 85885,75 грн.

Згідно податкової декларації № 738 від 26.01.2011 року сума податкових зобов'язань за січень 2011 року складає 85885,75 грн. строком оплати 02.03.2011 року. Податкові зобов'язання погашені 27.02.2012 року платіжним дорученням № 8521 на суму 20904,05 грн., 28.02.2012 року зменшений податковий борг на суму 64981,72 грн. згідно Рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про розстрочення податкового боргу від 28.02.2012 року № 9, що призвело до утворення недоїмки у сумі 85885,75 грн.

Таким чином, податкова інспекція під час проведення документальної невиїзної перевірки дійшла висновку про порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року.

Спірні правовідносини у справі щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановлених законом граничних строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковим кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Що стосується питання своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за землю за жовтень-листопад 2010 року судова колегія зазначає, що оскільки строки оплати узгоджених податкових зобов'язань за жовтень-листопад 2010 року визначені протягом 2010 року, а саме: 30.11.2010 року та 30.12.2010 року, то питання своєчасності сплати позивачем вказаних податкових зобов'язань повинно бути вирішено на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання за жовтень 2010 року сплачені позивачем своєчасно, про що свідчить платіжне доручення № 8304 від 30.11.2010 року на суму 85885,75 грн. у якому чітко зазначено позивачем призначення платежу - орендна плата за землю за жовтень 2010 року.

Податкові зобов'язання за листопад 2010 року сплачені позивачем також своєчасно, про що свідчить платіжне доручення № 8316 від 28.12.2010 року на суму 85885,75 грн., у якому позивачем чітко зазначено призначення платежу - орендна плата за землю за листопад 2010 року.

За даними особового рахунку позивача з орендної плати за землю за жовтень-листопад 2010 року утворилася недоїмка у зв'язку із самостійним здійсненням податковою інспекцією перерозподілу призначення платежу в рахунок погашення недоїмки, що виникла раніше у позивача з орендної плати за землю. Даний факт був підтверджений представниками відповідача у судовому засіданні.

Такі дії податкової інспекції не можуть бути визнані судом правильними з огляду на таке.

Судова колегія встановила, що податкова інспекція під час здійснення самостійного перерозподілу призначення платежів за жовтень-листопад 2010 року керувалася положеннями підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» яким визначено, що якщо платник податків має податковий борг перед бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу проходить у порядку черговості його виникнення, а у випадку одночасного його виникнення - у рівної пропорції.

Тобто Законом розуміється погашення платником податку саме податкового боргу, а ні сплата платником поточних податкових зобов'язань. Тому зарахування податковою інспекцією вищевказаних сум на погашення податкового боргу позивача, ніж тих податкових зобов'язань, що визначені у платіжних дорученнях не може бути визнано правильним.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ із змінами та доповненнями Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/767, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Що стосується питання своєчасності погашення позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за землю за грудень 2010 року, січень 2011 року, то як вказувалося вище строки сплати вказаних податкових зобов'язань визначені: 30.01.2011 року та 02.03.2011 року, тобто у період дії Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2010 року позивачем сплачені платіжним дорученням за № 28 від 28.01.2011 року у сумі 85885,75 грн., у якому зазначено призначення платежу - орендна плата за землю за грудень 2010 року.

Податкові зобов'язання за січень 2011 року позивачем сплачені платіжним дорученням № 8342 від 02.03.2011 року на суму 85885,75 грн., у якому зазначено призначення платежу - орендна плата за землю за січень 2011 року.

Але сплачені позивачем кошти в оплату податкових зобов'язань за грудень 2010 року, січень 2011 року податкова інспекція зарахувала на оплату податкового боргу позивача з орендної плати за землю, що утворився ще у 2009 році, що було підтверджено відповідачем у судовому засіданні та не спростовується позивачем. Наявність у позивача податкового боргу з орендної плати, що виник у 2009 році представниками позивача у судовому засіданні не спростовувалося.

Тобто у січні, березні 2011 року податкова інспекція здійснила погашення наявного у позивача податкового боргу з орендної плати за землю за рахунок платежів за платіжними дорученням № 28 від 28.01.2011 року та № 8342 від 02.03.2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, здійснюючи у січні 2011 року та березні 2011 року зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від визначеного позивачем призначення платежу (напряму сплати) - податкова інспекція діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Але, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення від 25.02.2013 року № 0000011500) вбачається, що штрафні санкцій відповідачем розраховані у розмірі 20% за кожне порушення у загальному розмірі 68708,60 грн. При цьому штрафні санкцій розраховані за порушення податкового законодавства, що було вчинено позивачем у період з 20.01.2011 року по 30.09.2011 року.

Враховуючи положення пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, судова колегія вважає, що штрафні санкції за період з 20.01.2011 року по 30.06.2011 року повинні бути розраховані позивачу виходячи із розміру 1 грн. за кожне порушення, що складає загальну суму 02,00 грн. Таким чином, загальний розмір штрафу за спірним податковим повідомленням-рішенням повинен складати суму 02,00 грн.

При таких обставинах справи податкове повідомлення-рішення від 25.02.2013 року № 0000011500 підлягає визнанню протиправним та скасуванню у частині штрафу у розмірі 68706,60 грн.

В іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню у зв'язку із встановленням судом факту порушення позивачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за грудень 2010 року, січень 2011 року.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 30 квітня 2013 року у справі № 827/846/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 25.02.2013 року № 0000011500 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф» штрафу у розмірі 68706,60 грн.

В іншій частині у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севморверф» ( 99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ЄДРПОУ 23664754) судові витрати у сумі 687,09 грн. (Шістсот вісімдесят сім гривень дев'ять копійок).

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська