Постанова

від 23.01.2014 по справі 801/5949/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/5949/13-а

23.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Циганова Г.Ю. ) від 07.10.2013 по справі № 801/5949/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проминвест" (вул. Київська, 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проминвест" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №000885102 від 31.05.2013 року, про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Проминвест» (ідентифікаційний код 32542056) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 357324 грн. за березень 2013 року; визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0008841502 від 31.05.2013 року, про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Проминвест» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3349,50 грн. (у тому числі 2233 грн. за основним платежем та 1116,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.Заявник апеляційної скарги посилається на Податковий кодексу України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 23.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3349,50 грн., у т.ч. за основним платежем 2233 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1116,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2013 року за № 0008841502 та зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 357324 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 31 травня 2013 року № 0008851502.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 18.05.2013 № 2688/15.2/32542056 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість", яким встановлено неправомірне декларування рядка 21 у сумі 359557 грн., тобто виникло завищення рядка 21 на суму 359557 грн., що призвело до завищення рядка 22 та 24 у сумі 357324 грн., заниження рядка 25 у сумі 2233 грн.

Так, 18.04.2013 позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, у якій він самостійно визначив залишок 357324,00 грн., визначений позивачем як різниця між залишком від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) та сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23).

Але в зазначеній декларації, позивачем не відображено збільшення або зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 21.3).

Відповідно до п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно я вимог статті 86 цього Кодексу (ст.7б Податкового кодексу Украни).

У п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або оплата податкового зобов'язання чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, на виконання вимог Податкового кодексу України листом ДПА України від 21.06.2011 №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених норм вбачається, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Але судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2013 використано результати камеральних перевірок декларацій з податку на додану вартість за листопад 2012 року (акт №310/15-2/32542056 від 21.01.2013 року), за грудень 2012 року (акт №846/15-2/32542056 від 20.02.2013 року), за січень 2013 року (акт №1709/15-2/32542056 від 19.03.2013 року), за лютий 2013 року (акт №2189/15-2/32542056 від 12.04.2013 року), про що зазначено в Акті.

Таким чином, під час перевірки в акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.

Тобто, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.4.6.7 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 року №1492 - рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Пунктом 200.3 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України встановлено, що сума від'ємного значення, розрахованого згідно з пунктом 200.1 цієї статті, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.11.2011 року №1492, передбачено що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (п.п. 4.6.6 п. 4.6 Розділу V Порядку).

Також положеннями зазначеного Порядку встановлено, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (п.п. 4.6.8. п. 4.6 Розділу V Порядку).

Слід зазначити, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

З наведеного вище вбачається, що акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, який не можна визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, його складення не має правових наслідків.

Як зазначалось вище, під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2013 використано результати попередніх перевірок позивача, про що зазначено в Акті.

З матеріалів справи вбачається, що за зазначеними актами перевірок, прийняті податкові повідомлення - рішення, що були оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення, які мали бути підставою для зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, є неузгодженими до дня набрання судовими рішенням законної сили.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що показники ряд.24 декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивача обґрунтовано відображені в ряд.21 декларації позивача з ПДВ за березень 2013 року.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 21- ряд. 18) декларації з ПДВ за березень 2013 року у розмірі 357324 грн. (359557 - 2233) складено у відповідності до Порядку заповнення податкової декларації, та за якою ряд. 21 відповідає фактичним показникам ряд. 24 попередньої декларації з ПДВ за лютий 2013 року.

Отже, показники ряд.25 декларації (ряд.18-ряд.21) з ПДВ за березень 2013 року відображені обґрунтовано, з врахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

Не врахування податковим органом показників податкового кредиту, сформованих за попередні звітні податкові періоди, є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи та діючому податковому законодавству.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 по справі № 801/5949/13-а змінити.

Викласти п. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проминвест" (ЄДРПОУ 32542056, 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4) 2294,00 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. ) судових витрат зі сплати судового збору».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 по справі № 801/5949/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська