Рішення

від 15.01.2014 по справі 911/4460/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" січня 2014 р. Справа № 911/4460/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» , м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» , с. Щасливе Бориспільського району,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» , с. Щасливе Бориспільського району,

про стягнення 43 458 811,79 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Порхун В.М. , уповноважений, довіреність від 10.04.2013р. №176;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Бєда В.Г. , уповноважений, довіреність від 15.01.2014р.;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.11.2013р. №7756/16 до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ», с. Щасливе Бориспільського району та товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита», с. Щасливе Бориспільського району, в якому просить суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за Кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) із змінами та доповненнями та Договором поруки від 31.05.2010р. №25165-20/10-5 із змінами та доповненнями в розмірі 43 458 811,79 грн., з яких:

35 626 854,37 грн. основної заборгованості за кредитом,

4 583 863,99 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом,

2 402 032,77 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту,

309 121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом,

532 938,70 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору в розмірі 68 820,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» на виконання умов Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 надавав відповідачу 1 - товариству з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» для придбання та реконструкції цілісного майнового комплексу кредитні кошти в розмірі 15 500 000,00 грн. з процентною ставкою 20,0% річних, а починаючи з 01.09.2010р. (у випадку укладення договору іпотеки) - 16,0% річних, а відповідач 1 зобов'язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти та комісії за користування ними. Оскільки погашення кредитних коштів відповідачем 1 здійснювалось невчасно та не в повному обсязі, у відповідача виникла вищевказана заборгованість.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) із змінами та доповненнями, 31.05.2010р. між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений Договір поруки №25165-20/10-5, відповідно до умов якого для забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ», що випливають з Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, укладеного між відповідачем 1 та позивачем, відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвита» зобов'язувалось перед кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання відповідачем 1 зобов'язань за Кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) в повному обсязі, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафу, неустойки тощо.

Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» та відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» заборгованість за Кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) із змінами та доповненнями в сумі 43 458 811,79 грн., з яких: 35 626 854,37 грн. основної заборгованості за кредитом, 4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 402 032,77 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 309 121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 532 938,70 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013р. порушено провадження у справі №911/4460/13, призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 17.12.2013р.

17.12.2013р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 17.12.2013р. б/н, в якій позивач просив залучити до матеріалів справи завірені копії витребуваних ухвалою суду від 02.12.2013р. документальних матеріалів.

17.12.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання від 17.12.2013р. б/н про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю участі представника товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» в судовому засіданні 17.12.2013р., яке судом відхилено з мотивів, зазначених в ухвалі від 17.12.2013р.

В судовому засіданні 17.12.2013р. розпочато розгляд справи по суті. Позивач надав пояснення по суті позову та просив суд позов задовольнити.

Для забезпечення права відповідачів взяти участь в судовому засіданні та подати суду свої заперечення, міркування та доводи, відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України ухвалою від 17.12.2013р. судом оголошено перерву в засіданні до 15.01.2014р.

15.01.2014р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшли заява від 15.01.2014р. про застосування скороченого строку позовної давності 6 місяців до вимог про стягнення пені та письмові пояснення від 15.01.2014р., в яких відповідач 2 стверджує, що позивачем невірно визначено період (з 25.11.2012р. по 24.11.2013р.), за який розраховується пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, оскільки відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що також підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України (постанова від 22.02.206р. у справі №26/70-15/281). У зв'язку з чим, відповідач заперечує проти нарахованої позивачем суми пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом (305 293,12 грн.) та твердить, що відповідно до здійсненого товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвита» розрахунку пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом становить 218 870,73 грн.

В судове засідання 15.01.2014р. з'явились повноважні представники позивача та відповідача 2, які надали суду витребувані документи та додаткові докази. Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду від 02.12.2013р. та від 17.12.2013р. документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що відповідачі належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь»), до відповідачів - 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ», с. Щасливе Бориспільського району (далі - ТОВ «ДЦ Київ»), 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита», с. Щасливе Бориспільського району (далі - ТОВ «Ольвита»), вислухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Кредит.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Приписами частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 27.05.2010р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» (банк) та ТОВ «ДЦ Київ» (позичальник) Кредитний договір №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 15 500 000,00 грн.; строк кредитної лінії - з 27.05.2010р. по 27.05.2013р.; мета використання кредиту - придбання та реконструкція цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Гоголя, 79-А; процентна ставка - 20,0% річних та починаючи з 01.09.2010р. - 16,0% річних, в разі виконання умов викладених в пункті 6.1.13 цього договору; процентна ставка у випадку невиконання позичальником пункту 6.1.12 цього договору - 20,0% річних; комісія за підготовку та оформлення Договору - 360,00 грн., в тому числі ПДВ 60,00 грн.; фіксована плата за надання кредиту (разова) - 7 750,00 грн., без ПДВ (п. 1.1. Кредитного договору). Відповідно до умов Кредитного договору:

- видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника (п. 2.1. Кредитного договору);

- надання кожного траншу здійснюється шляхом: перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №2600289528001 в АБ «Банк «Київська Русь», код банку (МФО) 319092: шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (п. 2.3. Кредитного договору);

- строк користування кредитом починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку (п. 2.4. Кредитного договору);

- виконання позичальником зобов'язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів передбачених цим договором) забезпечується: укладеними належним чином договором (-ами) забезпечення; всім належним позичальнику майном та коштам, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 3.1. Кредитного договору);

- повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок №2063590032 в АБ «Банк «Київська Русь», код Банку (МФО) 319092 згідно наступного графіку зменшення ліміту кредитування: починаючи з червня місяця 2011 року, щомісячно до кінця останнього робочого дня поточного місяця - зменшення ліміту кредитування на 650 000,00 грн.; з 01.05.2013р. по 27.05.2013р. - погашення решти заборгованості за відкритою кредитною лінією. При зменшенні ліміту кредитування до встановленого графіка зменшення ліміту кредитування, терміном погашення позичальником заборгованості за кредитом, яка перевищує ліміт кредитування, встановлений на наступний строк, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий ліміт кредитування. Якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. (п. 4.1. Кредитного договору);

- проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (п. 4.2. Кредитного договору);

- нарахування банком процентів здійснюється щомісячно 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 25 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні (п. 4.3. Кредитного договору);

- сплата позичальником процентів здійснюється на рахунок №2068390644 в АБ «Банк «Київська Русь», код банку (МФО) 319092 наступним чином: проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховані за період з травня місяця 2010 року по вересень місяць 2010 року, сплачуються позичальником до останнього робочого дня вересня місяця 2010 року; проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховуватися з жовтня місяця 2010 року, сплачуються позичальником щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця (п. 4.4. Кредитного договору);

- у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені пунктом 4.4. цього договору, проценти з розрахунку 26% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6. Кредитного договору);

- позичальник зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору (п. 6.1.1. Кредитного договору);

- позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором (п. 6.1.2. Кредитного договору);

- у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.1. Кредитного договору);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п. 10.1. Кредитного договору).

30.07.2012р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» (Банк) та ТОВ «ДЦ Київ» (Позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (далі - Додаткова угода №1 до Кредитного договору), в якій сторони домовились викласти пункт 1.1. Договору про внесення змін до Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 в наступній редакції: «Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 20 485 188,00 грн.; строк кредитної лінії - з 27.05.2010р. по 27.05.2013р.; мета використання кредиту - придбання та реконструкція цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Гоголя, 79-А; закупівля посадового матеріалу, мінеральних добрив та інших матеріалів необхідних для забезпечення діяльності цілісного майнового комплексу за цільовим призначенням; проведення інших платежів (заробітна плата, комунальні, оренда тощо), пов'язаних з проведенням господарської діяльності цілісного майнового комплексу; процентна ставка - 20,0% річних, починаючи з 01.09.2010р. - 16,0% річних, починаючи з 01.04.2012р. - 10% річних; процентна ставка у випадку невиконання Позичальником пункту 6.1.12 цього договору - 16,0% річних.». Інші умови вищезгаданого кредитного договору, що не згадаються в цьому договорі, залишаються без змін. Цей договір про внесення змін є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 2 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору).

В подальшому, 04.09.2012р. між ПАТ «Банк «Київська Русь» (Банк) та ТОВ «ДЦ Київ» (Позичальник) укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) (далі - Додаткова угода №2 до Кредитного договору), в якій сторони домовились викласти пункт 1.1. Договору про внесення змін до Кредитного договору від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 в наступній редакції: «Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 35 626 855,00 грн.; строк кредитної лінії - з 27.05.2010р. по 27.05.2013р.; мета використання кредиту - придбання та реконструкція цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Гоголя, 79-А; закупівля посадового матеріалу, мінеральних добрив та інших матеріалів необхідних для забезпечення діяльності цілісного майнового комплексу за цільовим призначенням; проведення інших платежів (заробітна плата, комунальні, оренда тощо), пов'язаних з проведенням господарської діяльності цілісного майнового комплексу; здійснення іншої статутної діяльності; процентна ставка - 20,0% річних, починаючи з 01.09.2010р. - 16,0% річних, починаючи з 01.04.2012р. - 10% річних; процентна ставка у випадку невиконання Позичальником пункту 6.1.12 цього договору - 16,0% річних.». Інші умови вищезгаданого кредитного договору, що не згадаються в цьому договорі, залишаються без змін. Цей договір про внесення змін є невід'ємною частиною Кредитного договору (п. 2 Додаткової угоди №2 до Кредитного договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач - ПАТ «Банк «Київська Русь» належним чином виконало свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання відповідачу 1 - ТОВ «ДЦ Київ» в межах ліміту кредитування грошових коштів на загальну суму 35 626 584,37 грн., що підтверджується наступними меморіальними ордерами, а саме:

меморіальним ордером від 04.06.2010р. №CR004002 на суму 419 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 08.06.2010р. №CR004003 на суму 600 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 15.06.2010р. №CR005002 на суму 1 000 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 21.06.2010р. №CR004002 на суму 800 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 23.06.2010р. №CR002002 на суму 1 800 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 15.07.2010р. №CR006003 на суму 1 000 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 27.07.2010р. №CR022002 на суму 1 500 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 17.08.2010р. №CR001005 на суму 380 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 31.07.2012р. №7206 на суму 4 986 187,70 грн.,

меморіальним ордером від 04.08.2012р. №8609 на суму 15 141 666,67 грн.,

меморіальним ордером від 17.08.2012р. №CR008001 на суму 3 000 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 29.09.2012р. №CR0280021 на суму 1 000 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 31.10.2012р. №CR005002 на суму 500 000,00 грн.,

меморіальним ордером від 25.10.2012р. №CR004003 на суму 3 500 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів наявні в матеріалах справи, а оригінали - оглянуті у судовому засіданні 17.12.2013р.).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог пункту 4.1. Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок згідно наступного графіку зменшення ліміту кредитування: починаючи з червня місяця 2011р., щомісячно, до кінця останнього робочого дня поточного місяця - зменшення ліміту кредитування на 650 000,00 грн.; з 01.05.2013р. по 27.05.2013р. - погашення решти заборгованості за відкритою кредитною лінією. Пунктом 4.4. Кредитного договору сторонами погоджено, що сплата процентів здійснюється наступним чином: проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховані за період з травня місяця 2010р. по вересень місяць 2010р., сплачуються позичальником до останнього робочого дня вересня місяця 2010р. ; проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховуватися з жовтня місяця 2010р., сплачуються позичальником щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця .

Проте відповідач 1 - ТОВ «ДЦ Київ» вимоги Кредитного договору щодо обов'язку забезпечувати погашення своїх зобов'язань в строки визначені кредитним договором із змінами та доповненнями належним чином не виконав. Так, позивач визнає за відповідачем 1 часткове погашення нарахованих відсотків за користування кредитом на загальну суму 4 679 362,79 грн., що також вбачається з доданих позивачем до матеріалів справи копій меморіальних ордерів про списання заборгованості за нарахованими відсотками згідно Кредитного договору. Таким чином, у відповідача 1 - ТОВ «ДЦ Київ» виникло прострочене зобов'язання з погашення кредитної заборгованості в сумі 40 210 718,36 грн., в тому числі: 35 626 854,37 грн. заборгованості за кредитом та 4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідач 2 у відзиві твердить, що в розрахунку, поданому позивачем до позову, невірно застосовано процентну ставку, а саме застосовано 20,0% річних за період з 01.09.2010р. по 13.09.2010р., тоді як умовами договору передбачено застосування з 01.09.2010р. процентної ставки 16,0 % річних. Зазначені посилання відповідача суд відхиляє як такі, що суперечать дійсним обставинами справи. З тексту кредитного договору вбачається, що ставка 16,0% річних з 01.09.2010р. застосовується за умови виконання вимог, викладених в пункті 6.1.13 Договору, тобто за умови передання в іпотеку будівель та споруд цілісного майнового комплексу за адресою Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Гоголя 79-А. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем в розрахунку застосовано процентну ставку 16,0% річних з 14.09.2010р., і відповідачем не подано доказів того, що договір іпотеки був укладений раніше.

Враховуючи вищевикладене, суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що основна заборгованість Позичальника за кредитним договором - відповідача 1 складає 40 210 718,36 грн., в тому числі: 35 626 854,37 грн. заборгованості за кредитом, 4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за кредитом.

У зв'язку із наявністю у відповідача 1 простроченого грошового зобов'язання за кредитом та відсотками за користування кредитом, позивач твердить, що з відповідача 1 належить до стягнення пеня в сумі 2 715 154,73 грн., з яких: пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 2 406 032,77 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 309 121,96 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1. Кредитного договору сторонами встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені, доданий позивачем до позову і дійшов висновку, що він виконаний невірно, у зв'язку із невірним визначенням періоду нарахування пені. Так, по-перше, позивачем не враховано, що згідно вимог пункту 4.4 Договору проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховані за період з травня місяця 2010р. по вересень місяць 2010р., сплачуються позичальником до останнього робочого дня вересня місяця 2010р. ; проценти за користування кредитними коштами, що будуть нараховуватися з жовтня місяця 2010р., сплачуються позичальником щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця , тобто прострочення сплати процентів починається з 01 числа наступного місяця, а не з 25 числа наступного місяця, як зазначено в розрахунку. Крім того, в розрахунку не враховано положення частини 6 ст. 232 ГК України, та нараховано пеню більше ніж за шість місяців, що Кредитним договором не передбачено.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже враховуючи:

- наявність у відповідача 1 грошового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок повернення кредиту та сплати процентів, встановлені кредитним договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачену пунктом 8.1. Кредитного договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- розмір облікової ставки НБУ визначений Постановами правління Національного Банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку», враховуючи положення частини 6 ст. 232 ГК України та виходячи з розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача 1 та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором, судом встановлено, що належна до стягнення на користь позивача пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту, розрахована за період з 28.05.2013р. по 24.11.2013р., в сумі 2 384 559,05 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитним коштами, розрахована за період з 25.11.2012р. по 25.05.2013р., в сумі 340 032,53 грн.

Крім того, у зв'язку із порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту в строк до 27.05.2013р., позивач просить суд стягнути 3% річних в розмірі 532 938,70 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже враховуючи:

- наявність у відповідача 1 грошового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок повернення кредиту, встановлені кредитним договором;

- способи захисту майнових прав, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України; та виходячи з розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача 1 та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором, судом встановлено, що належні до стягнення на користь позивача 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту становлять 530 010,46 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд неодноразово, ухвалами від 02.12.2013р. та від 17.12.2013р. витребовував у відповідачів документи, що підтверджують оплату грошових коштів за кредитним договором, проте відповідач 1 відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем не представив та доводи позивача не спростував.

Таким чином судом встановлено, що за заявлений позивачем період станом на 24.11.2013р. за відповідачем 1 - ТОВ «ДЦ Київ» рахується заборгованість за Кредитним договором в сумі 43 465 320,40 грн., з яких: 35 626 854,37 грн. заборгованості за кредитом, 4 583 863,99 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 384 559,05 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 340 032,53 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 530 010,46 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 309121,96 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог в цій частині, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалось. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення 43 458 811,79 грн. заборгованості за Кредитним договором, підлягає задоволенню частково в сумі 43 434 409,83 з яких:

35 626 854,37 грн. основної заборгованості за кредитом,

4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом,

2 384 559,05 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту,

309 121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та

530 010,46 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

ІІ. Порука.

Відповідно до визначення статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники , якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

31.05.2010р. між АБ «Банк «Київська Русь» (Кредитор), ТОВ «ДЦ Київ» (Позичальник) та ТОВ «Ольвита» (Поручитель) було укладено Договір поруки №25165-20/10-5 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого:

- поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), укладеним між кредитором та боржником, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 27.05.2013р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредитну заборгованість в розмірі 15 500 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 20,0% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (далі - Основне зобов'язання) (п. 1 Договору поруки);

- відповідальність поручителя за цим договором настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Кредитним договором ( п. 3 Договору поруки);

- поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків (п. 4 Договору поруки);

- у випадку невиконання (неналежного виконання)боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє по це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість (п. 5 Договору поруки);

- поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у вимозі реквізитами протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги (п. 6 Договору поруки);

- всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін та засвідчених печатками сторін (п. 15 Договору поруки);

- цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє по дату повного виконання зобов'язань за кредитним договором (п. 18 Договору поруки);

В подальшому, у зв'язку із внесенням змін та доповнень до Кредитного договору, 30.07.2012р . між сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору поруки№25165-20/10-5 (далі - Договір №1 до Договору поруки), в якому сторони домовились викласти пункт 1 Договору поруки в наступній редакції, а саме: « 1. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (кредитним договором), укладеним між кредитором та боржником, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 27.05.2013р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредитну заборгованість в розмірі 20 485 188,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (надалі - Основне зобов'язання).».

04.09.2012р . між сторонами укладено Договір про внесення змін до Договору поруки№25165-20/10-5 (далі - Договір №2 до Договору поруки), в якому сторони домовились викласти пункт 1 Договору поруки в наступній редакції, а саме: « 1. Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 27.05.2010р. №24901-20/10-1 на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (кредитним договором), укладеним між кредитором та боржником, за умовами якого останній зобов'язаний кредитору по 27.05.2013р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредитну заборгованість в розмірі 35 626 855,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (надалі - Основне зобов'язання).».

Інші умови Договору поруки, що не згадані в Договорах про внесення змін до Договору поруки, залишені без змін. Договори про внесення змін до Договору поруки є невід'ємними частинами Договору поруки.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Майновим поручителем відповідача 1 - ТОВ «ДЦ Київ» відповідно до умов Договору поруки є відповідач 2 -ТОВ «Ольвита».

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Пунктом 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012р. №10-1393/0/4-12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» зазначено, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку міни процентної ставки в бік збільшення тощо. Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Однак, досліджуючи матеріали справи, суд встановив відсутність обставин, які свідчать про припинення зобов'язань поруки, в тому числі в результаті збільшення відповідальності поручителя.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, тобто судом встановлено факт наявності солідарного обов'язку ТОВ «Ольвита» (поручителя) та ТОВ «ДЦ Київ» (боржника) погасити заборгованість перед кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» в повному обсязі (включаючи проценти та пеню) в загальній сумі 43 434 409,83 грн.

Пунктом 3 Договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя за цим договором настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачами умов Кредитного договору та Договору поруки та спливу кінцевого строку повернення кредитних коштів (27.05.2013р.), позивачем у відповідності до пункту 5 Договору поруки надіслано вимогу від 22.10.2013р. №7052/20-20660 майновому поручителю відповідача 1 за Договором поруки ТОВ «Ольвита», яку відповідач 2 отримав 06.11.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №04071177113604.

Доказів того, що відповідач 2 задовольнив вимоги позивача та сплатив грошові кошти в рахунок погашення заборгованості відповідача 1 у відповідності до умов Договору поруки, суду не надано.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 1 відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх господарських зобов'язань за Кредитним договором суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Відповідач 2 звернувся до господарського суду із заявою від 15.01.2014р. про застосування скороченого строку позовної давності (вх. №512/14 від 15.01.2014р.). Так, у своїх письмових поясненнях (вх. №513/14 від 15.01.2014р.) відповідач 2 стверджує, що позивачем невірно визначено період (з 25.11.2012р. по 24.11.2013р.), за який розраховується пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, оскільки відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що також підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України (постанова від 22.02.2006р. у справі №26/70-15/281). Суд зазначає, що відповідач невірно ототожнює спеціальний строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки - 1 рік згідно пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України, та строк нарахування пені - 6 місяців (якщо інше не встановлено договором) згідно частини 6 ст. 232 ГК України. Належний строк нарахування пені згідно умов договору та частини 6 ст. 232 ГК України судом враховано під час здійснення розрахунку пені.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту заборгованості відповідача 1 - ТОВ «ДЦ Київ» перед позивачем за Кредитним договором, а також наявність солідарного обов'язку відповідача 2 - ТОВ «Ольвита» згідно Договору поруки за зобов'язаннями ТОВ «ДЦ Київ» за Кредитним договором, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 43 458 811,79 грн., з яких: 35 626 854,37 грн. основної заборгованості за кредитом, 4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 406 032,77 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 309 121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами та 3% річних в сумі 532 938,70 грн. є обґрунтованими, законними, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» частково та приймає рішення про солідарне стягнення з відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» 43 434 409,83 грн. заборгованості, з яких: 35 626 854,37 грн. основної заборгованості за кредитом, 4 583 863,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 384 559,05 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 309 121,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та 530 010,46 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту. У зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11, 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, 541, частиною 1 ст. 543, ст. ст. 547, 553, 554, частиною 1 ст. 546, ст. ст. 610, 614, 629, частиною 1 ст. 1048, частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» та товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з

товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» (08325, Київська обл., Бориспільського району, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20-Г, код ЄДРПОУ 36108411) та

товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20-Г, код ЄДРПОУ 32709379)

на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 24214088)

35 626 854,37 грн. (тридцять п'ять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні тридцять сім копійок) заборгованості за кредитом,

4 583 863,99 грн. (чотири мільйони п'ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят три тисячі гривень дев'яносто дев'ять копійок) заборгованості по відсоткам за користування кредитом,

2 384 559,05 грн. (два мільйони триста вісімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят девять гривень п'ять копійок) пені за несвоєчасне повернення кредиту,

309 121,96 грн. (триста дев'ять тисяч сто двадцять одну гривню дев'яносто шість копійок) пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом,

530 010,46 грн. (п'ятсот тридцять тисяч десять гривень сорок шість копійок) 3% річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» (08325, Київська обл., Бориспільського району, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20-Г, код ЄДРПОУ 36108411) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 34 390,68 грн. (тридцять чотири тисячі триста дев'яносто гривень шістдесят вісім копійок) судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвита" (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20-Г, код ЄДРПОУ 32709379) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 34 390,68 грн. (тридцять чотири тисячі триста дев'яносто гривень шістдесят вісім копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 03.02.2014р.