Постанова

від 27.01.2014 по справі 901/2823/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року Справа № 901/2823/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Сікорської Н.І.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Степанов Андрій Миколайович, довіреність № б/н від 16.01.14, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс";

відповідача: не з'явився, Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим;

відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПАЙР";

відповідача: не з'явився, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;

третьої особи: Мозговий Артем Вадимович, довіреність № 01/17с-692/1 від 16.12.13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія";

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" та товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс"

на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів Шаратов Ю.А., Шевчук Н.Г., Дворний І.І.) від 23 грудня 2013 року у справі №901/2823/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (вул. Г. Васильєва, 23,Сімферополь,95040)

до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАЙР" (вул. Гончарова, буд.52, офіс 13,Київ 54,01054)

Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, буд.19,Мазанка,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97530)

про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення суми збитків

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та товариства з обмеженою відповідальністю "Імпайр" про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, що належить ТОВ "СВ-Плюс", шляхом: зобов'язання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономної Республіці Крим здійснити вилучення у ТОВ "СВ-Плюс" лінії по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною потужністю 13 тис/година, інвентарний номер 10407107 з приміщення розташованого за адресою: вул. Узлова, 3, м. Сімферополь, та передати лінію по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною потужністю 13 тис/година, інвентарний номер 10407107 ТОВ "Імпайр", про зобов'язання ТОВ "Імпайр" вивезти з приміщення розташованого за адресою: вул. Узлова, 3, м. Сімферополь, лінію по розливу та пакуванню горілки в скляні пляшки номінальною потужністю 13 тис/година, інвентарний номер 1040710, про стягнення солідарно з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та ТОВ "Імпайр" заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 70 785,00 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 грудня 2013 року у справі №901/2823/13 залишено без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс".

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не були виконані вимоги суду, викладені в ухвалах від 27.08.2013, 17.09.2013 та 09.10.2013, а саме, не надані витребувані оригінали документів доданих до позовної заяви, зокрема, свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі, та договори купівлі-продажу часток нежитлових будівель, що перешкоджає своєчасному, повному та об'єктивному розгляду справи.

Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" та товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в якіх просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що винесена судом першої інстанції ухвала, суперечить нормам процесуального права.

Зокрема заявники апеляційних скарги звертають увагу суду апеляційної інстанції на невірне застосування судом першої інстанції положень статті 81 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до передчасних висновків, щодо залишення позову без розгляду.

Так, залишаючи позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" без розгляду, судом взагалі не було надано юридичної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, та яких вистачає для вирішення спору по суті, зокрема належним чином засвідчені копії витребуваних судом першої інстанції документів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 січня 2014 року, прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 27 січня 2014 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року, відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2013 року у справі №901/2823/13, прийнято апеляційну скаргу до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" на 27 січня 2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 27 січня 2014 року, представник позивача та представник третьої особи підтримали доводи апеляційних скарги та просили скасувати ухвалу суду першої інстанції, інші представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційних скарг з огляду на наступне.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

За умовами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду попередньої інстанції, останній залишив позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" з тих підстав, що позивач не надав суду витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Проте, судова колегія вважає висновки суду попередньої інстанції, щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду передчасними та такими, що не відповідають нормам процесуального права, у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

А за умовами пункту 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Отже, відповідно до діючого законодавства, суд не позбавлений можливості розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Більш того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що належним чином засвідчені копії документів, яки витребувались судом першої інстанції вже містяться в матеріалах справи, у разі виникнення сумнівів щодо їх достовірності, а також ненадання оригіналів цих документів для огляду, суд першої інстанції не був позбавлений можливості зазначити про це у своєму рішенні, а ні залишати позов без розгляду, тобто вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.

До того ж, діюче законодавство покладає на суд обов'язок вирішувати спір виходячи з надання правової оцінки усіх наявних в матеріалах справи доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, тому висновок суду, щодо неможливості вирішення спору за наявними в матеріалах справи доказами є необґрунтований та не відповідає дійсності.

Проте, суд першої інстанції не звернув на це уваги, чим на думку судової колегії порушив вимоги статі 43 , 104 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що неподання оригіналів документів долучених до матеріалів справи не є підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, що призводить до залишення позову без розгляду.

Згідно статті 43 Господарського кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог статті 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 34 Господарського кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд попередньої інстанції не навів правового обґрунтування своїх висновків, щодо наявності правових підстав для залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" без розгляду, а отже судова колегія вважає ухвалу суду не відповідним нормам процесуального права, тому зазначена ухвала підлягає скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" та товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2013 року у справі №901/2823/13 скасувати.

3.Справу №901/2823/13 направити до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.

4.Повернути з Державного бюджету м. Севастополь (р/р 31216206782001 у банку отримувача - ГУ Державного казначейства України у м. Севастополь, МФО 824509, код ЗКПО 3802211717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (вул. Г. Васильєва, 23,Сімферополь,95040) (ІНН №314698501272, код за ЄДРПОУ 31469850, МФО 380805, р/р 26001420052 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") надмірно сплачений судовий збір

у розмірі 913,50 грн.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Н.І. Сікорська

О.І. Проценко

Розсилка:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Плюс" (вул. Г. Васильєва, 23,Сімферополь,95040)

2.Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПАЙР" (вул. Гончарова, буд.52, офіс 13,Київ 54,01054)

4.Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, буд.19,Мазанка,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97530)