Ухвала

від 23.01.2014 по справі 809/243/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 876/10020/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача - Фединяка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терміт» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терміт» (надалі ТОВ «Терміт») 18.01.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби в якому, уточнивши позовні вимоги, просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №0000032201 - повністю та №0000022201 - в частині встановлення зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем на загальну суму 445 439,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 109 406,00 грн.

В позовній заяві зазначає, що висновки Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську), викладені в акті перевірки від 19.12.2012 року за №13687/22-1/22168332 про порушення позивачем податкового законодавства та встановлення йому в зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 556799,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 445439,00 грн., не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам законодавства України, що регулюють правовідносини в сфері оподаткування. Господарські операції з контрагентами позивача - ТОВ БК «Дніпробудпроект», ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Батіман» та ПП «Оптметпромторг» були спрямовані на настання реальних наслідків та здійснені відповідно до вимог закону. Факт реальності здійснення господарських операцій, серед іншого, підтверджується й тим, що товари і послуги були прийняті та оплачені позивачем і його замовниками, а також підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС від 10.01.2013 року за №0000032201. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС від 10.01.2013 року за №0000022201 в частині встановлення зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за основним платежем в сумі 445439 (чотириста сорок п'ять чотириста тридцять дев'ять) грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 109406 (сто дев'ять тисяч чотириста шість) грн. 00 коп., а всього в сумі 554845 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення норм матеріального права, що призвело до помилкового задоволення адміністративного позову.

Апелянт зазначає, що за період, що перевірявся, позивач здійснював формування валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях проведених з наступними контрагентами: ТОВ БК «Дніпробудпроект», ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Батіман» та ПП «Оптметпромторг»

Апелянт вважає, що спірні угоди були укладені з контрагентами з ознаками фіктивності, без мети настання юридичних наслідків з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Останні не мали у власності (користуванні) основні засоби, офісні приміщення, у них відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, спеціалісти, які б проводили роботи відповідно до статутної діяльності підприємства, не знаходяться за місцем реєстрації що свідчить про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності та перевірки їх діяльності.

Акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні виписані контрагентами без фактичного виконання ними будівельних робіт чи придбання матеріалів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважають правомірними.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив і вважає ухвалене рішення законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

28.12.1994 року ТОВ «Терміт» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та взяте на облік як платник податків ДПІ у м. Івано- Франківську.

13.10.2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України товариству видана ліцензія на право зайняття будівельною діяльністю зі строком дії до 13.10.2011 року .

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складений акт від 19.12.2012 року за №13687/22-1/22168332 .

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Терміт» формувало податковий кредит по господарських операціях, що не мали місця на загальну суму 445439 грн., в тому числі по: - ТзОВ БК «Дніпробудпроект в сумі 82237 грн.; ПП «Дніпротехенергобуд» в сумі 305954 грн.; ПП «Оптметпромторг» в сумі 49420 грн.; ТзОВ «Батіман», в сумі 7828 грн. чим в порушення п 7.1, пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а тому завищено податковий кредит на загальну сумі 445439 грн., в т.ч.: в липні 2010 p.- 15729 грн.; в серпні 2010 p.- 81281 грн.; у вересні 2010 p.- 54597 грн.; в жовтні 2010 p.- 197056 грн.; в листопаді 2010 p.- 82684 грн.; в грудні 2010 p.- 6264 грн.; в лютому 2011 р. - 7828 грн.

Зазначені порушення вплинули також на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1., 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно включено до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) витрати на придбання ремонтно-будівельних робіт та товаро-матеріальних цінностей в сумі 2227195 грн. на підставі документів, виписаних постачальниками на операції, які не мають реального характеру та є безтоварними, в т.ч.: ТзОВ БК «Дніпробудпроект» ремонтно-будівельні роботи в сумі 411185 грн.; ПП «Дніпротехенергобуд» ремонтно-будівельні роботи в сумі 1529770 грн.; ПП «Оптметпромторг» будівельні матеріали в сумі 247100 грн.; ТзОВ «Батіман» будівельні матеріали в сумі 39140 грн.

На підставі вказаного акта перевірки 10.01.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську винесені податкові повідомлення-рішення: за №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 555607,00 грн., в томі числі, за основним платежем в сумі 446033,00 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 109574,00 грн.; №0000032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 693553,00 грн., в тому числі, за основним платежем - на 556799,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - на 136754,00 грн.

В процесі розгляду справи повідомлення-рішення за №0000022201 в сумі 1221 грн. позивачем визнано і в цій частині змінено позовні вимоги.( т.2а.с.216)

На погляд колегії суддів, суд першої інстанції всебічно, повно та об»єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.

Не заперечуючи укладення угод позивача з ТОВ БК «Дніпробудпроект», ПП «Дніпротехенергобуд», ТОВ «Батіман» та ПП «Оптметпромторг» податковий орган вважає їх нікчемними, які не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків з підстав відсутності у позивача первинних документів, які б підтверджували реальність проведення господарських операцій з контрагентами (зокрема товарно- транспортних накладних), а також у зв'язку із відсутністю у контрагентів позивача можливостей для укладення та виконання оспорюваних угод (основних засобів, недостатньої кількості персоналу, відсутність за місцезнаходженням, тощо).

Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли посередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Валові витрати мають бути підтверджені відповідними рахунковими платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені обов'язкові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, у відповідності до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 даного Закону податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З моменту набрання чинності Податковим кодексом України правовідносини позивача щодо сплати ним податку на додану вартість, формування податкового кредиту тощо регламентовані аналогічними нормами цього Кодексу, зокрема, розділом «Податок на додану вартість».

Тобто, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами позивачем до суду було надано: податкові накладні, видаткові накладні, які підтверджують факт поставки товару контрагентами позивачу та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару та акти виконаних робіт.

Так, зокрема, між позивачем(замовником) та ТОВ «БК «Дніпробудпроект» і ПП «Дніпротехенергобуд» (підрядник) укладені ряд угод на виконання робіт з ремонту доріг і площадок, модернізації антикорозійного покриття металоконструкцій автовишки, установки з очистки газу, антенних опор системи мобільного зв'язку, освітлювальних вишок тощо. Судом першої інстанції досліджені оригінали наступних угод: від 03.07.2010 року за №1, від 17.03.2010 року за №2, від 02.08.2010 року за №1/8, від 02.08.2010 року за №2/8, від 07.08.2010 року за №1, від 07.08.2010 року за №2, від 03.09.2010 року за №1/09, від 14.09.2010 року за №1, від 14.09.2010 року за №2, від 14.09.2010 року за №3, від 15.09.2010 року за №1/9, від 15.09.2010 року за №2/9, від 04.11.2010 року за №1, від 04.11.2010 року за №2 ( т.1 а.с. 77, 86, 96, 106, 115, 124, 134, 148. 163, 178, 192, 201,210, 225 ).

Вказані вище угоди оформлені відповідно до вимог закону, підписані сторонами та завірені гербовими печатками суб'єктів господарювання. Договори не суперечать нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Вони не порушують публічний порядок, оскільки не спрямовані на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави чи незаконне заволодіння ним.

Також придбання товарів у ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Батіман» підтверджується дослідженими судом видатковими накладними, виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями про оплату товарів ( т.2 а.с. 240-241 т.1; 35, 37, 39, 41 ).

Придбані товари використовувалися позивачем та його контрагентами при виконанні вказаних вище будівельних робіт.

Зокрема, виконання зазначених угод підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, виписками з банківських рахунків позивача щодо оплати контрагентам за поставлені послуги, платіжними дорученнями тощо ( т.2 а.с. 78-79, 87, 97-98, 107-108, 116-117, 125-126, 135-137, 149-150, 152-153, 164-165, 167-168, 179-180, 182-183, 193-94, 202-203, 211-212, 214- 215, 226-227, 229-230, 242-247 т.1; 1, 3, 5-34 ).

Крім того, реальність виконаних будівельних робіт та придбаних матеріалів підтверджується також дослідженими в судовому засіданні договорами підряду, укладеними позивачем з Державною акціонерною компанією «Уккспецтрансгаз» НАК «Нафтогаз України», приватним акціонерним товариством «Газтранзит» та документами щодо їх виконання ( т.1 а.с. 81-84, 89-93, 100-103, 110-113, 119-122, 128-132, 139-145, 155-158, 160-161, 170-173, 175-176, 185-190, 196-199, 205-208, 217-220, 232-235, 237-238 ).

Довідкою Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області від 11.11.2010 року за №05/46 підтверджено вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ТОВ «Терміт» та філією «Прикарпаттрансгаз» державної компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за період з 01.01.2010 року по 08.11.2010 року та порушень їх виконання не встановлено ( т.2 а.с. 95-98 ).

Також придбання товарів у ПП «Оптметпромторг» та ТОВ «Батіман» підтверджується дослідженими судом видатковими накладними, виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями про оплату товарів ( т.2 а.с. 240-241 т.1; 35, 37, 39, 41 ).

Всі вказані вище контрагенти були зареєстрованим в ЄДРПОУ та були платниками ПДВ.

Вказані вище обставини не спростовані податковим органом, а тому висновок суду першої інстанції про реальність вказаних угод, що були направлені на настання реальних юридичних наслідків - придбання послуг та товарів є обгрунтованими.

Посилання апелянта на те, що були порушені кримінальні справи, не можуть братися до уваги, так як ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді суду не представлено вирок суду по кримінальній справі, що в розумінні ст..228 ЦК України було належним та допустимим доказом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а відтак недійсність господарських зобов»язань з вказаними вище конрагентами ( ст.. 207 Господарського кодексуУкраїни).

Крім того, не представлено також судових рішень щодо нікчемності укладених позивачем угод, так як ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті у порушення матеріально - правових норм, є необгрунтованими, а тому скасовані правомірно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі №809/243/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М.Багрій

Р.В. Кухтей

Ухвала у повному обсязі складена 28.01.2014 року.