Постанова

від 23.01.2014 по справі 801/7369/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/7369/13-а

23.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Кисельова В. В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім"- директор Олініченко Максим Володимирович, паспорт НОМЕР_6, виданий Нижньогірським РВ ГУ МВС України в Криму 05.06.02,

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекція АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим- Лукпанова Ксенія Вячеславівна, довіреність № 447/97/10.0-19 від 20.01.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 19.09.13 у справі № 801/7369/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" (пров. Колгоспний, 2,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000312200 від 11.07.13 про донарахування податку на прибуток в сумі 341782 грн., штрафних санкцій 170891 грн., № 0000302200 від 11.07.13 про донарахування ПДВ в сумі 197429 грн., штрафних санкцій 49357,25 грн., № 0001021702 від 11.07.13 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати 39,97 грн., штрафних санкцій 519,99 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 року адміністративний позов задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби № 0000312200, № 0000302200 та № 0001021702 від 11.07.13 про донарахування податку Товариству з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" податкових зобов'язань із нарахованими штрафними санкціями.

Також судом вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення порушені норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала скаргу з підстав, викладених у ній, наполягала на задоволенні.

Представник позивача просив скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 рр.

За наслідками перевірки складено акт №1755/22-00/33615617 від 01.07.2013 року.

На підставі акту перевірки та виявлених порушень відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000312200 від 11.07.13 про донарахування податку на прибуток в сумі 341782 грн., штрафних санкцій 170891 грн.; № 0000302200 від 11.07.13 про донарахування ПДВ в сумі 197429 грн., штрафних санкцій 49357,25 грн.; № 0001021702 від 11.07.13 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати 39,97 грн., штрафних санкцій 519,99 грн.

Висновків про порушення позивачем податкового законодавства відповідач дійшов внаслідок того, що перевіряючи повноту визначення у рядку 03 ІД "Інші доходи" за період з 01.01.2012 по 2012 встановив заниження задекларованих позивачем показників у сумі - 630915,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 в сумі - 350000,00грн., за 3 квартали 2012 в сумі - 630915,00грн.

Такий висновок зроблено відповідачем на підставі наступного.

Так, у ТОВ "Нижньогірський райагрохім" станом на 01.01.2012 та 01.01.2013 по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками " рахується кредиторська заборгованість яка виникла у 2009 у сумі - 630915,32грн. та не погашена станом 01.01.2013. Заборгованість набула статусу "заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності" у березні 2012 сума - 350 000 грн., вересень 2012 - 280 915,32 грн., разом у сумі - 630915,32грн. , тобто є фінансовою безповоротною допомогою, доходом позивача з якої має бути сплачений податок на прибуток.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено їх завищення всього у сумі - 996616,00грн. у тому числі: за рахунок завищення витрат за 1 квартал 2012 в сумі - 255310,00грн.; півріччя 2012 в сумі - 430009,00грн. (у т.ч. 2кв. сума - 174699,00грн.); за 3 квартали 2012 сума - 929562,00грн. (у т.ч.3 кв. сума - 499553,00грн.); рік 2012 сума - 996616,00грн. (у т.ч. 4кв. сума - 67054,00грн.). Зазначене є порушенням п.135.5 п.п.135.5.4 ст. 135, п.159.1, п.159.5 п.п.159.5.2 ст.159 Податкового Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213.

Також, ТОВ "Нижньогірський райагрохім" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 до собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) відносило витрати з/д тарифу та його компенсацію від постачальників товару мінеральні добрива) ТОВ "Страбіс-Агро", ТОВ "Нікас-Україна", які в свою чергу виставляли цей тариф окремо від товару на адресу ТОВ "Нижньогірський райагрохім". ТОВ "Страбіс-Агро", ТОВ "Нікас-Україна" не є прямими виробниками мінеральних добрив, а займаються оптовою торгівлею хімічними продуктами.

Даний залізничний тариф, це окремі витрати понесені ТОВ "Страбіс-Агро", ТОВ "Нікас-Україна", які не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Нижньогірський райагрохім".

Разом по накладним з/д тариф ст.Нижньогірська виставлено на суму - 49875,84грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ- 8312,63грн., сума без ПДВ - 41563,21грн.

Зазначене послугувало для висновку про порушення п.138.6 ст.138, п.п.139.1 п.п. 139.1.1 ст.139 Податкового Кодексу України.

ТОВ "Нижньогірський райагрохім" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 до собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) відносило витрати ДП "Придніпровська залізниця" Дніпровська дирекція залізничних перевезень - по промивці вагонів, у сумі 106521,20грн. у т.ч. ПДВ - 17753,52грн. сума без ПДВ - 88767,68грн.; ДП "Придніпровська залізниця" Єдиний технологічний центр з обробки перевізних документів - послуг перевезення вантажу, від постачальників товару (мінеральні добрива), у сумі - 375000,00грн. у т.ч. ПДВ - 60891,99грн. сума без ПДВ - 314108,01грн. разом: сума - 481521,20грн. у т.ч. ПДВ - 78645,51грн. сума без ПДВ - 402875,69грн.

Також, за висновком податківців, позивачем порушено п.138.2 ст. 138 п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

ТОВ "Нижньогірський райагрохім" у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 до собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) віднесло витрати ТОВ "Агротех-АБ" (ЄДРПОУ - 35701901) придбання ЗЗР, у сумі - 53849,62грн. у т.ч. ПДВ - 8974,94грн. сума без ПДВ - 44874,68грн.; ПАТ "Кримський Титан", (ЄДРПОУ - 32785994) придбання мінеральних добрив, у сумі - 385600,00грн. у т.ч. ПДВ - 64266,67грн. сума без ПДВ - 321333,33грн. Разом: сума - 439449,62грн. у т.ч. ПДВ - 73241,61грн. сума без ПДВ - 366208,01грн.

Крім цих порушень позивачем порушено ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність реальних послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю ТОВ "Нижньогірський райагрохім" віднесло до витрат на збут витрати пов'язанні з розвантаженням товару, та завантаженням на автотранспорт, ці послуги оказали підприємства: ПП "Сюїта-Плюс" (ЄДРПОУ 35650742), яке знаходиться у стані відмінному від 0, ТОВ "Будівельна компанія "Кримбілдінг" (ЄДРПОУ 36393488), усього на суму - 223370,00грн, у т.ч. ПДВ - 37228,34грн., сума без ПДВ - 186141,66грн.

За період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ТОВ "Нижньогірський райагрохім" задекларовано податок на прибуток у сумі - 240093,00грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено його заниження всього у сумі - 341782,00грн., у тому числі: за 1 квартал 2012 занижений в сумі - 127115,00грн.; за півріччя 2012 занижений в сумі - 163802,00грн.; за 3 квартали 2012 занижений в сумі - 327700,00грн.; рік 2012 занижений в сумі - 341782,00грн.; в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1, п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено його заниження всього у сумі - 197429,00грн., а саме: січень 2012 - 18358,00грн., лютий 2012 - 22150,00грн., березень 2012 - 9725,00грн., квітень 2012 - 19758,00грн., травень 2012 - 8514,00грн., червень 2012 - 6091,00грн., липень 2012 - 3333,00грн., серпень 2012 - 24153,00грн., вересень 2012- 72219,00грн., жовтень 2012- 7472,00грн., листопад 2012 - 3989,00грн., грудень 2012 - 1667,00грн.

Порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.15 ст.201 Податкового Кодексу України та п.2., п.4 Наказу ДПАУ від 01.11.2011 N 1379 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1, п. 3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Документальною перевіркою за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 39,97 грн., в т.ч.:

- у порушення п.п. 164.2.1. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст.167 розділу IV Податкового Кодексу України, податковим агентом не повністю утримано до бюджету податок з доходів фізичних осіб від суми оподатковуваного доходу відповідно до договорів підряду, використовуючи ставку податку, донараховано податку з доходів фізичних осіб в 2 випадках на суму 39,97 грн.

-у порушення вимог п.п.4.4. Порядку заповнення ф. 1-ДФ затвердженого наказом ДПА України, п. 176.2. "б" ст.176 Податкового Кодексу України, податковим агентом надано новий звітний Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за 2 квартал 2012 року вхд.№9045457504 від 02.08.2012року

- у порушення вимог п.п. 1.2, п.3. Порядку заповнення ф. 1-ДФ затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, п.176.2. "б" ст.176 Податкового Кодексу України, податковим агентом ТОВ "Нижньогірський райагрохім" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року надано не в повному, тобто не включено суму виплачених доходів ОСОБА_5 код НОМЕР_5 в сумі 8279,0 (виплачену 05.07.2012 року згідно договору підряду по видатковому ордеру №207) та перерахованого податку, з ознакою доходу 102.

Зазначені порушення обчислення та сплати податку з доходів фізичних осіб потягли за собою нарахування фінансових санкцій на загальну суму 519,99 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом порушень податкового законодавства, як того вимагає положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що у період з березня по вересень 2009 року позивач придбав у ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 аміачну селітру на загальну суму 630915,32 грн..

Дані обставини підтверджується накладними №06 від 06.03.09, №016 від 16.03.09, №027 від 27.03.09, №09/09 від 09.09.09, №21/09 від 21.09.09, №17 від 17.06.09,№23 від 23.06.09, №01 від 1.09.09, №10/09/09 від 10.09.09., оригінали яких досліджувалися судом у судовому засіданні.

Сторонами правовідносин строки розрахунку за товар не встановлені, і конкретна дата розрахунку не визначалась, а отже відповідно до ст.ст.257,261,530 ГК України, строк позовної давності у 3 роки обчислюється через 7 днів з дати отримання товару позивачем та спливає відповідно у березні-вересні 2012 року.

Позивачем в судовому засіданні зазначено, що у 2012 році він не в змозі був розрахуватися з вказаними постачальниками, у зв'язку з чим, до спливу строку позовної давності, просив перенести термін розрахунків за отриману аміачну селітру на 5 років. Крім того, зі свого боку позивачем письмово повідомлено кредиторів - ФОП про визнання боргу, а також підписані акти звірки. Дані факти також знайшли своє підтвердження і в акті перевірки.

Відповідно до ст.264 ГК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Письмове визнання боргу позивачем та прохання перенести строк розрахунків, згідно умов вищезазначеної статті є обставинами, які переривають перебіг позовної давності.

Таким чином, кредиторська заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 продовжує існувати, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем безпідставно зобов'язання позивача перед ФОП у сумі 630915,32 грн. визначені як безнадійна заборгованість та безповоротна фінансова допомога, а тому безпідставно до даних правовідносин застосовані п.135.5.4, ст.135, п.159.5.2 ст.159 Податкового кодексу України.

Далі встановлено, що 01.02.2012 між позивачем та ТОВ "Страбіс-Агро" укладено договір поставки мінеральних добрив №01/02/12, яким передбачено, що у разі поставки товару на умовах "СРТ" покупець додатково компенсує постачальнику витрати за доставку товару згідно рахункам Постачальника, при цьому сума компенсації цих витрат містить вартість залізничного тарифу та вартість по замовленню порожніх вагонів.

Аналогічні умови визначені у договорі поставки №3110-1 від 31.10.2012 між позивачем та ТОВ "Нікас-Україна" п.5.2 якого передбачено, що залізничний тариф в ціну Товару не включається і оплачується Покупцем не підставі додаткового рахунку.

Відповідно до п. 138.6 ст. 136 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Придбаний позивачем товар було поставлено до м. Києва, що не є місцем знаходження та здійснення господарської діяльності позивача.

Приймаючи до уваги вищезазначене, є не обґрунтованими висновки відповідача про те, що компенсація залізничного тарифу у сумі 41563,2 грн. повинна бути включена у ціну товару, а сам тариф є окремими витратами ТОВ "Страбіс-Агро" та ТОВ "Нікас-Україна", які не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Проте, такий висновок податкового органу не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу, оскільки собівартість товару за приписами п.138.6 ст.138 ПК України (з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу) буде формувати позивач, як покупець з метою подальшого продажу. Поставщик же визначив ціну товару, яка сплачена покупцем та окремо сторони обумовили плату за доставку цього товару.

Таким чином, позивач підставно включив до витрат кошти сплачені за доставку товару, так як дана господарська операція оформлена належними бухгалтерськими документами, вона пов'язана з господарською діяльністю позивача та здійснена фактично.

Відповідно до п. 35 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 за № 457 одержувач або організація, яка здійснює вивантаження, зобов'язані очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера) від лишків, які її забруднюють, захисної плівки, наклейок, бірок і написів, а всередині вагонів контейнерів) - від залишків вантажу, емульсій, профілактичних засобів проти змерзання.

Очищення контейнерів здійснюється в усіх випадках вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Очищення, промивання і в необхідних випадках дезінфекція вагонів після перевезення тварин, птиці, сирих тваринних продуктів та швидкопсувних вантажів можуть - здійснюватися за рахунок одержувача у спеціально обладнаних місцях.

Промивання, дегазація, дезактивація вагонів після вивантаження небезпечних, отруйних, сморідних і забруднюючих вантажів здійснюються одержувачем у спеціально обладнаних місцях. Перелік таких вантажів встановлюється Правилами.

Очищення внутрішньої і зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів від забруднення після наливу і злиття здійснюється відповідно вантажовідправником або вантажоодержувачем.

Злиття продуктів з цистерн та бункерних напіввагонів має здійснюватись повністю (за винятком випадків, коли стандартами допускається наявність залишків) з очищенням в'язких продуктів з внутрішньої поверхні котла і бункера.

Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження (злиття) вагони і контейнери. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.

Вантажоодержувач вносить залізниці установлену відповідно до статті 119 цього Статуту плату за час знаходження цистерн і бункерних напіввагонів на промивально-пропарювальній станції залізниці під очищенням від залишків продуктів.

Вантажоодержувач відшкодовує також витрати залізниць, пов'язані з очищенням порожніх вагонів у пунктах їх наступного навантаження.

За погодженням між вантажовідправником і вантажоодержувачем очищення з внутрішньої поверхні спеціальних вагонів, які належать їм або орендовані ними, може не здійснюватись, якщо це не суперечить нормам та Правилам.

У виконання вказаних положень, між позивачем та ДП "Придніпровська залізниця" укладено договір №ПР/ДН-1/06 Оч/НЮ від 15.11.2006, додаткові угоди №6 від 6.05.2011, №7 від 12.06.12 р. за якими Залізниця здійснює позивачу обов'язкові послуги із промиванням, очищенням вагонів, а позивач сплачує ці послуги стосовно вагонів в яких він отримав належний йому вантаж.

Факт здійснення цих послуг із промиванням, очищенням вагонів, підтверджується актами прийняття виконаних робіт, податковими накладними на суму 88767,68 грн.

Крім того, відповідно до договору №ПР/4ДН-10-НЮп-75 від 30.13.2010 про організацію перевезень вантажів ДП "Придніпровська залізниця" надає позивачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, ставки та види послуг визначені додатком к договору.

Під час перевірки самим же відповідачем визнано, що послуги перевезення залізницею здійснено на суму 314108,01 грн.

Оплата вищезазначених послуг є обов'язковою, регламентована законодавством, а самі послуги залізниці є необхідними для здійснення господарської діяльності позивача пов'язаної з реалізації сільгоспхімії.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано не визнав правомірними висновки відповідача про те, що послуги із промиванням, очищенням вагонів, у сумі 88767,68 грн. та послуги перевезення на суму 314108,01 грн. як витрати позивача, що не підтверджені первинними документами, оскільки останнє цілком спростовується первинними бухгалтерськими документами, що надані до справи, а також законодавчо обґрунтовано.

Також в 2012 році позивач мав договірні відносини з постачання хімікатів від ТОВ "Агротех-АБ" на суму 44874,68 грн. и ПрАТ "Кримський Титан" на суму 321333,33 грн.

Поставка товару від ТОВ "Агротех-АБ" оформлена податковими накладними від 11.05.2012 №4, від 22.05.2012 №5, від 28.08.2012 №3.

У рядку місцезнаходження продавця (податкова адреса) зазначена належна податкова адреса АДРЕСА_1 61202.

Поставка товару від ПрАТ "Кримський Титан" оформлена податковою накладною від 20.09.2012 №699, яку відповідач не визнав з огляду на помилку в назві позивача.

Так, у рядку особа (платник податку) - покупець зазначено ТОВ "Нижньогірський Райагрохим" та ІПН 336156101202. Згідно статутних же документів найменування покупця - ТОВ "Нижньогірський Райагрохім".

Проте, вказана помилка в назві та буквах "и" та "і" є несуттєвою та не може впливати на результати вчиненої угоди, крім того в податковій накладній було вірно зазначено ІПН платника, що дає змогу безпомилково його ідентифікувати.

У зв'язку с викладеним застосування відповідачем п.п. 139.1.9 ст. 139, п.п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим оскільки податкові накладні від ТОВ "Агротех-АБ" та ПрАТ "Кримський Титан" оформлені належним чином та підтверджують витрати позивача на придбання товарів від вказаних контрагентів - ТОВ "Агротех-АБ" " на суму 44874,68 грн. та ПрАТ "Кримський Титан" на суму 321333,33 грн. Інших зауважень за операціями з цими контрагентами, податківці не зазначають.

Згідно Договору здійснення послуг №1/01/12 від 3.01.2012 укладеного позивачем з ПП "Сюїта-Плюс", останнє здійснювало розвантаження, завантаження товарів із залізничного составу на склад позивача. Вартість робіт згідно первинним документам (договір, акти прийому робіт, податкові накладні) складає 94891,97 грн.

Також розвантаження, завантаження товарів із залізничного составу на склад позивача здійснювалось на підставі договору №192 від 25.04.2012 між позивачем та ТОВ "Будівельна Компанія "Кримбілдінг" про що надані первинні бухгалтерські документи (договір, акти прийому робіт, податкові накладні) на загальну суму 91250 грн.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки робиться висновок, що вказані контрагенти не вправі здійснювати послуги з розвантаження товару, оскільки це не є їх основна діяльність; розвантажувальні роботи здійснювались саме позивачем та інших підрядників не було. Діяльність же ПП "Сюїта-Плюс" та ТОВ "Будівельна Компанія "Кримбілдінг" спрямована на ухилення від сплати податків шляхом штучного формування валових затрат на загальну суму 186141,97 грн. (94891,97 + 91250) та податкового кредиту, угоди мають ознаки фіктивності, факт отримання послуг відсутній.

Як на доказ цієї обставини, апелянт посилається на пояснення певних працівників позивача, які пояснили, що розгрузка товару здійснювалася силами самих працівників Товариства.

Проте, колегія суддів критично оцінює такі доводи та не приймає як доказ посилання апелянта на пояснення працівників, оскільки такий доказ не є допустимим та належним доказом у даній справі, та не свідчить, поряд з наявними первинними документами, про «безтоварність» господарських операцій.

Таким чином, позивач при проведені господарських операцій із вказаними вище контрагентами, оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Стосовно нікчемності правочинів між позивачем та вказаними контрагентами, слід вказати на таке.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 за №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано вироку у кримінальній справі або іншого рішення суду, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Також слід зазначити, що невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Так, позивачем надані первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які відповідачем не оскаржені і не скасовані.

В порушення ж ст.71 КАС України відповідачем належних та допустимих доказів стосовно того факту, що вказаними контрагентами фактично поставку товарів (послуг) не здійснювало та документи на підприємстві підписували за винагороду, суду не надано.

Колегією суддів безперечно встановлено, що всі контрагенти правовідносини між якими розкриті вище, станом на час вчинення господарських операцій із позивачем зареєстровані у якості юридичних осіб та були платниками ПДВ.

При обґрунтуванні порушення з боку позивача норм п.п. 164.2.1. п. 164.2. ст. 164, п.167.1. ст.167 розділу IV Податкового Кодексу України, п.п.4.4. Порядку заповнення ф. 1-ДФ затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, п. 176.2. "б" ст.176 Податкового Кодексу України, відповідачем вчинено розрахунок та визначено суму 39,97 грн. податку на доходи фізичних осіб, яку позивач повинен був утримати з фізичних осіб - підприємців. Такого висновку відповідач дійшов вважаючи, що від суми доходів не повинна бути відрахована сума єдиного соціального внеску.

Разом з тим, відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону оплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів одержаних (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовим договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), триманий від організатора азартної гри.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень з боку позивача приписів ПК України щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, та як наслідок - відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій у сумі 9,99 грн.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що перевіркою податківців вказано на порушення позивачем п.п.4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1020 (далі Порядок №1020).

Відповідно до пп.4.4 Порядку №1020, порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента. Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка. Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію відповідно до підпункту 4.4.1 цього пункту та ввести правильну інформацію за правилами підпункту 4.4.2 цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому раз і в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - "0" - рядок на введення.

Як вбачається з матеріалів перевірки та не оскаржувалося позивачем, останній надав новий звітний Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за 2 кв. 2012 р. в порушення зазначених вимог Порядку №1020 та п.176.2 «б» ст.175 ПК України та у порушення п.п.1,2, п.3 Порядку №1020 та п.176.2 «б» ст.175 ПК України позивачем, як податковим агентом Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за 3 кв.2012 р. надано не в повному обсязі, в зв'язку з чим і були нараховані штрафні санкції у сумі 510 грн.

Позивач не оскаржував штрафні санкції в цій частині, проте дана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, а рішення відповідача в цій частині було помилково скасовано.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи стосовно безпідставного скасування штрафних санкцій у сумі 510 грн. знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом розгляду та свого підтвердження не знайшли.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним змінити п.3 резолютивної частини постанови стосовно стягнення судових витрат.

Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання про судові витрати, стягнув на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з рахунків Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АРК. Проте, приписами ч.1 ст.94 КАС України визначено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 у справі № 801/7369/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позов задовольнити частково.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби № 0000312200 та № 0000302200 від 11.07.13 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" грошових зобов'язань із нарахованими штрафними санкціями.

6. Взнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби № 0001021702 від 11.07.13 в частині донарахування коштів у сумі 39,97 грн. за основним платежем та 9,99 грн. за штрафними санкціями. В решті залишити без змін.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньогірський райагрохім" судовий збір у сумі 2294 грн. із Державного бюджету України.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна