Ухвала

від 21.01.2014 по справі 116/7279/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

№ справи:116/7279/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Берберов Д.М. № провадження:22-ц/190/491/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В. суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О. при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про визнання на території України рішення Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга РФ від 18 травня 2012 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулась із заявою про визнання на території України рішення Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга РФ від 18 травня 2012 року.

Вимоги мотивовані тим що, 18 травня 2012 року Ленінським районним судом м. Єкатеринбургу Російської Федерації ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 про розподіл спадкового майна, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виключення майна зі складу спадщини та визнання права власності. Зазначеним рішенням визнано за ОСОБА_6 право власності за правом успадкування на 56/100 часток домоволодіння та 38/100 часток земельної ділянки, загальною площею 0,079 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Рішення набуло законної сили 19.06.2012 року.

З метою державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно та земельну ділянку, заявник просила визнати рішення іноземного суду на території України.

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року заява ОСОБА_6 про визнання рішення Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга від 18 травня 2012 року повернута заявникові разом з додатками, при цьому заявнику роз'яснено, що для вирішення цього спору необхідно звернутися до суду за місцем знаходження боржника.

Апелянт просила ухвалу суду скасувати, як таку, що суперечить процесуальному закону, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зі змісту заяви та доданим до неї документів убачається, 18 травня 2012 року Ленінським районним судом м. Єкатеринбургу Російської Федерації ухвалено рішення за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 про розподіл спадкового майна, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виключення майна зі складу спадщини та визнання права власності. За вказаним судовим рішенням проведено розподіл спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнано за ОСОБА_6 право на нерухоме майно: 56/100 часток, загальною площею 235 кв.м. та житлової 110,1 кв.м. у домоволодінні, загальною площею 348,9 кв.м. та житловою площею 143,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на присадибної земельної ділянці площею 0,030 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; земельну ділянку площею 0,030 га, яка складає 38/100 часток від земельної ділянки, загальною площею 0,079 га, кадастровий номер: 0124755800:01:002:0148, якій розташований за адресою: АДРЕСА_1. Вказане судове рішення набуло законної сили 19.06.2012 року.

Рішення не потребує примусового виконання. Разом з тим, враховуючи, що спадкове нерухоме майно знаходиться на території України та вимагає державної реєстрації, рішення іноземного суду за правилами гл.2 розділу ХІІ ЦПК України потребує визнання на території України.

Згідно зі ст.400 цього Кодексу клопотання про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку ст. 392-394 Кодексу, тобто за місцям проживання або перебування відповідача. Тому ОСОБА_6 правильно звернулася до суду за місцям свого проживання, яке також є місцем знаходження спадкового майна.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції правильно встановив, що йдеться про вирішення питання щодо визнання на території України рішення іноземного суду, та дійшов вірного висновку, що ці правовідносини регулюються вимогами ст.392,400 ЦПК України.

Проте суд не врахував, що заявниця була саме відповідачкою за рішенням іноземного суду, що є предметом визнання, тому безпідставно повернув заяву з рекомендацією звернутися до суду за місцем проживання інших відповідачів, які проживають на території РФ.

Виходячи з цього, ухвала суду не відповідає вимогам процесуального закону України та суперечить основним засадам Міжнародного права, за якими рішення суду на території Держави не може визнаватися судом іншої Держави.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з передачею до суду першої інстанції для повторного вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_6

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ст.312 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, ухвалу Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2013 року скасувати, передати справу для продовження розгляду питання про прийняття заяви ОСОБА_6 щодо визнання на території України рішення Ленінського районного суду м. Єкатеринбурга РФ від 18 травня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: