Ухвала

від 23.01.2014 по справі 806/68/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ К/800/33234/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю «Побутгазсервіс» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року

у справі № 806/68/13-а

за позовом Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю

"Побутгазсервіс"

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції

Житомирської області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В

Виробничо-збутове товариство з обмеженою відповідальністю «Побутгазсервіс» (далі - ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс»; позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Коростишівська МДПІ; відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 323 від 20 грудня 2012 року «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року позовні вимоги Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю «Побутгазсервіс» задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Коростишівської МДПІ № 323 від 20 грудня 2012 року.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року апеляційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю «Побутгазсервіс» до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 323 від 20 грудня 2012 року.

ТОВ «Побутгазсервіс» в касаційній скарзі, вказуючи про допущення судами попередніх інстанцій порушень вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року і постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем на виконання вимог обов'язкового письмового запиту відповідача направлено документи на підтвердження результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Торговий дім «Дельта» та з ТОВ «Профіт АВ» у податкового органу були відсутні підстави для прийняття оспорюваного наказу та призначення позапланової виїзної перевірки позивача. Окрім того, суд посилався на те, що в назві наказу № 323 від 20 грудня 2012 року йдеться про призначення виїзної перевірки позивача, а в самому тексті оспорюваного наказу перевірка визначається, як невиїзна, а тому неможливо визначити який саме призначеного виду позапланової документальної перевірки позивача (виїзної чи невиїзної).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та роблячи висновок про необґрунтованість позовних вимог ВЗ ТОВ «Побутгазсервіс», суд апеляційної інстанції виходив із такого: судом першої інстанції невірно застосовано положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ; описка в заголовку тексту наказу не може бути підставою для скасування наказу вцілому; оскільки за результатами контрольного заходу, що був здійснений на підставі спірного у вказаній адміністративній справі наказу, прийнято податкові повідомлення-рішення та складено акт перевірки від 3 січня 2013 року №1/22/31372492, - виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.

Перевіряючи оскаржуване судове рішення на відповідність вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Так, за змістом пункту 79.2 статті 79 розділу II Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Наказ про проведення перевірки є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за результатами реалізації прав, що випливали із оспорюваного у вказаній адміністративній справі наказу, відповідачем складено акт перевірки від 3 січня 2013 року №1/22/31372492 (а.с.89-115) та винесено податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, є юридично правильними та обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу, винесеного за результатами такої перевірки.

Крім того, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Так, позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення перевірки, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказів та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ є таким, що не порушує права позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За правилами статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Виробничо-збутового товариства з обмеженою відповідальністю «Побутгазсервіс» відхилити, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В. Муравйов

Є.А. Усенко