Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2270/5840/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ К/800/30359/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року

у справі № 2270/5840/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський

комбікормовий завод»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

Хмельницької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» (надалі також - ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», позивач) звернулось в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (надалі також - ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001602342 від 17 серпня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з податку на додану вартість в розмірі 706 362,50 грн., з них за основним платежем - 673 968,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 394, 50 грн.; № 0000522342 від 27 березня 2012 року, яким зменшено ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 460,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0001602342 від 17 серпня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з податку на додану вартість 706 362,50 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000522342 від 27 березня 2012 року, яким зменшено ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 460 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод».

Позивач, не погоджуючись із касаційною скаргою подав заперечення, в яких просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ОДПІ була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», за наслідками якої складено Акт перевірки від 12 березня 2012 року № 903/234/34422333 «Про результати документальної планової перевірки ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», код ЄДРПОУ 34422333, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року. та прийнято: податкове повідомлення - рішення від 27 березня 2012 року № 0000512342, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з податку на додану вартість в розмірі 2 245 628,00 грн., з них за основним платежем в сумі 2 203 929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 41 699,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 27 березня 2012 року № 0000522342, яким зменшено ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 201 460,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0000522342 залишено без змін та винесено податкове повідомлення - рішення від 17 серпня 2012 року № 0001602342 на суму 785 141,00 грн., в т.ч. штрафні санкції на суму 35 379,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0000522342 та від 17 серпня 2012 року № 0001602342 в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з податку на додану вартість в розмірі 706 362,50 грн., з них за основним платежем - 673 968,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 32 394, 50 грн.

Фактичною підставою для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України (надалі також - «ПК України»; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку:

- із завищенням суми податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на суму 500116 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченої в ціні придбаного у ТОВ «Добробуд» товару (кукурудза дроблена та зерновідходи), факт придбання якого документально не підтверджено;

- завищенням суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 335310 грн., в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаних у ТОВ «Інпроект GMBH» проектних робіт, які здійснені поза межами господарської діяльності ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод»;

- завищенням суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 40002 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 13334 грн., за травень 2011 року на суму 13334 грн., за червень 2011 року на суму 13334 грн., в результаті віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» в ціні придбаних у останнього інжинірингових послуг, факт виконання яких не підтверджено та які здійснені поза межами господарської діяльності ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили із того, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а винесені податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Так, перевіряючи вказані податкові повідомлення-рішення на дотримання відповідачем вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, суди попередніх інстанцій посилались на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення щодо права на включення сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару визначені й Податковим кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до пункту 198.3 статі 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є: реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції; придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Добробуд-2006» (Постачальник) та ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» (Покупець) було укладено Договір поставки від 1 червня 2011 року № 01/06с, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сировину, а останній зобов'язується прийняти та оплатити даний товар.

Так, на виконання умов вказаного договору, ТОВ «Добробуд-2006» продано позивачу кукурудзу дроблену та зерновідходи на загальну суму 3 000 694,85 грн., в т.ч. ПДВ на суму 500 115,81 грн., яка була передана на відповідальне зберігання на підставі укладених договорів з ПП «Менське Агро», ТОВ «Путивль агростандарт», ТОВ «Спецагропроект», ДП «Рідний край», ТОВ «Агропромислова фірма «Левада», СТОВ «Дністер», Аграрне ТОВ «Свято Трипілля», ПАФ «Жуківська», ПАП «Галичина», ТОВ «Вороб'ївське- Агро».

Суди попередніх інстанцій надали вірну оцінку посиланням відповідача на протоколи огляду приміщень (відповідно до яких поставки товару не було), з огляду на те, що огляд приміщень відбувся за спливом значного часу. Крім того, на момент складення протоколів огляду, поставлений ТОВ «Добробуд-2006» товар був вивезений позивачем, що підтверджується актами приймання-передачі зерна та товарно-транспортними накладними.

Реальне здійснення господарських операцій з поставки кукурудзи дробленої та зерновідходів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних), які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 40002 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 13334 грн., за травень 2011 року на суму 13334 грн., за червень 2011 року на суму 13334 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з вартості інжинірингових послуг, наданих ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» (код ЄДРПОУ 36601041), факт виконання яких не підтверджено судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» (Виконавець) та ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» (Замовник) укладено договір від 6 жовтня 2010 року № 20101006/1 про надання інжинірингових послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується власними силами, засобами та на свій ризик надати комплекс інжинірингових послуг пов'язаних із будівництвом нового комбікормового заводу.

Виконуючи умови вказаного договору, ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» протягом листопада 2010 року, грудня 2010 року, січня 2011 року надало ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод» комплекс інжинірингових послуг, пов'язаних із організацією подальших дій для забезпечення початку проектування будівництва нового комбікормового заводу, за наслідками чого було складено акти приймання-передачі від 5 листопада 2010 року, від 2 грудня 2010 року, від 5 січня 2011 року, які передбачені умовами договору та підтверджують фактичне надання послуг. Позивачем було перераховано кошти за надані послуги в розмірі 240012 грн., в т.ч. ПДВ 40 002 грн., а ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» були виписані податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені позивачем до складу податкового кредиту у вищезазначені періоди. В подальшому вказані послуги були використані при розробленні містобудівної документації, технічної та дозвільної документації, при укладенні Договору суборенди земельної ділянки від 27 лютого 2012 року.

Щодо висновків відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 335310 грн., сплачених в ціні придбаних у ТОВ «Інтерпроект GMBH» вартості проектних робіт, які не пов'язані з веденням господарської діяльності ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між ТОВ «Інтерпроект GMBH» (Виконавець) та ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод» (Замовник) укладено договір від 16 грудня 2010 року № 1, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання розробити проектну документацію на об'єкт - Комбікормовий завод продуктивністю 60 т/год. та зерносховища ємністю 55000 тонн і зерносховища ємністю до 180000 тонн, а Замовник зобов'язується прийняти проектну документацію та оплатити її вартість.

На виконання умов даного договору, ТОВ «Інтерпроект GMBH» виготовило проектну документацію на об'єкт - Комбікормовий завод та передало Замовнику, що підтверджується складеними актами приймання-передачі робіт. За виконану роботу, ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод» перерахувало ТОВ «Інтерпроект GMBH» кошти в сумі 2 011 863,02 грн., в т.ч. ПДВ 335 310 грн., а ТОВ «Інтерпроект GMBH» видано податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод» до складу податкового кредиту у період з червня по вересень 2011 року..

На підставі наведених доказів, що були досліджені судами попередніх інстанцій (договори відповідального зберігання і специфікації до них, акти прийому-передачі, товарно- транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання передачі робіт, договори про надання консалтингових послуг, договір про виконання проектних робіт, договір суборенди, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт) оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтерпроект GMBH».

Як підтверджується матеріалами справи, висновок відповідача про те, що господарські операції, надані позивачу ТОВ «Інтерпроект GMBH» та ТОВ «Комерційне підприємство «Вікор» не пов'язані з веденням господарської діяльності ТОВ «Кам'янець - Подільський комбікормовий завод» ґрунтується на тому, що останнє не мало у власності та користуванні земельної ділянки, що унеможливлює здійснення будівництва комбікормового заводу. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент перевірки позивач орендував земельну ділянку, необхідну для будівництва нового комбікормового заводу. За таких обставин, висновок відповідача ґрунтується на не повному встановленні обставин справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В. Муравйов

Є.А. Усенко