Ухвала

від 27.01.2014 по справі 2а/2570/2567/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К/800/21532/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Блажівської Н.Є.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЦА»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013

по справі № 2а/2570/2567/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЦА»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРІЦА» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0001912320 від 10.05.2012 та № 0002622320 від 16.07.2012.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МАРІЦА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 по 31.12.2011, складно акт № 500/22/30647630 від 23.04.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 138.2, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 269 040 грн., з яких за ІІ квартал 2011 року на 35 518 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 269 040 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року на 269 040 грн.; п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 233 948 грн., з яких за квітень 2011 року в сумі 21 585 грн., за липень 2011 року в сумі 212 363 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001912320 від 10.05.2012 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 269 040 грн.;

- № 0002622320 від 16.07.2012 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34 130,50 грн., в т.ч.: 233 948 грн. основного платежу та 106 182,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що в перевіряємий період ТОВ «МАРІЦА» здійснювало фінансово-господарську діяльність з контрагентами: ТОВ «Інтерагро 2007» та ПП «Фірма «Голд Транс».

Так, між ТОВ «МАРІЦА» (покупець) та ТОВ «Інтерагро 2007» (продавець) було укладено 4 договори купівлі-продажу товару № 18/07 від 18.07.2012, № 19/07 від 19.07.2011, № 26/07 від 26.07.2011, № 27/07 від 27.07.2011, за умовами якого продавець відвантажує товар зі складу ВАТ «Горохівський цукровий завод» або зі складу ВАТ «Володимирцукор».

На виконання вказаних договорів ТОВ «МАРІЦА» отримало від ТОВ «Інтерагро 2007» цукор білий в загальній кількості 135 тон загальною вартістю 1 218 375 грн., з яких ПДВ - 203 062,50 грн., що підтверджують, наявні в матеріалах справи, податкові накладні.

Перевезення товару за вищезазначеними договорами купівлі-продажу здійснювалось залізничним транспортом за маршрутом станція Горохів (Львівська залізниця) на станцію Чернігів-Північний (Південно-Західна залізниця) на адресу ТОВ «МАРІЦА» було доставлено цукор пісок в загальній кількості 135 тон.

В свою чергу, вивезення позивачем даного товару із залізничної станції Чернігів-Північний матеріалами справи встановлено, а саме: договором від 12.01.2011 № 12/01, укладеним між ТОВ «МАРІЦА» та ФОП ОСОБА_2, рахунком від 09.08.2011 № 09/08, актом виконаних робіт по транспортному обслуговуванню згідно договору № 12/01 від 12.01.2011, товарно-транспортними накладними, договором від 03.01.2011 № 03/01, укладеним між ПП «Фірма «Голд Транс», як виконавцем, та ТОВ «МАРІЦА», як замовником, рахунком-фактурою від 30.07.2011 № СФ-0000941, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2011 № ОУ-0000941 та товарно-транспортними накладними.

Весь товар на загальну суму 1 218 375 грн., в тому числі податок на додану вартість, ТОВ «МАРІЦА» оплатило в безготівковій формі на поточний рахунок ТОВ «Інтерагро 2007» відповідно до платіжних доручень.

Отриманий від ТОВ «Інтерагро 2007» товар - цукор білий кристалічний в загальній кількості 135 тонн в подальшому ТОВ «МАРІЦА» було продано: 88 тонн - ПАТ «Продовольча компанія «Ясен», 21 тонна - ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек», 4 тонни - ВАТ «Щорський завод продовольчих товарів», 22 тонни - ПАТ «Ічнянський молоко-консервний завод», що підтверджено видатковими накладними.

Між позивачем та ПП «Фірма «Голд Транс» укладено договір № 03/01 від 03.01.2011 про надання транспортних послуг.

Так, на виконання даного договору ПП «Фірма «Голд Транс» на замовлення ТОВ «МАРІЦА» виконувало перевезення вантажів (цукор, борошно, сіль, крупи тощо).

На суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням послуг по перевезенню вантажів у ПП «Фірма «Голд Транс» позивач в квітні, липні 2011 року отримав виписані даним підприємством податкові накладні на загальну суму ПДВ 233 947,50 грн.

Здача - прийняття наданих послуг з перевезення вантажів оформлена актами здачі - прийняття робіт (надання послуг).

ТОВ «МАРІЦА» отримало послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 154 425 грн., (ПДВ в сумі 30 885 грн.), всього з ПДВ на суму 185 310 грн.

В кожному акті міститься перелік виконаних ПП «Фірма «Голд Транс» на замовлення ТОВ «МАРІЦА» перевезень вантажів із зазначенням маршруту руху, державного реєстраційного номеру автомобіля та прізвища водія, що дає можливість точно ідентифікувати кожний рейс та встановити його пов'язаність із господарською діяльністю позивача. Крім того, у в матеріалах справи наявні складені на кожне перевезення товарно-транспортні накладні.

Вказані послуги ТОВ «МАРІЦА» на підставі рахунків-фактур оплатило в безготівковій формі на поточний рахунок ПП «Фірма «Голд Транс» відповідно до платіжних доручень.

Факт виконання договору про надання транспортних послуг № 03/01 від 03.01.2011 підтверджується, наявними в матеріалах справи, первинними документами, а саме: податковими накладними, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури, а також платіжними дорученнями.

Податковий орган, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з відсутності у накладних та актах виконаних робіт посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; порушень господарського та податкового законодавства контрагентом по ланцюгу постачання товару, а саме: ТОВ «Агроторг-К» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій щодо надання податкової вигоди третім особам, незнаходженням його за юридичною адресою; господарські операції, проведені ТОВ «Агроторг-К» та контрагентами (постачальниками та покупцями) в червні-вересні 2011 року не підтверджені реальним часом здійснення операцій, місцем знаходження майна, наявністю трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності; ОСОБА_3, який являвся директором ТОВ «Агроторг-К» та ряду інших підприємств по станову свого здоров'я не міг здійснювати господарську діяльність, що свідчить про відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Інтерагро 2007» від контрагентів - постачальників та свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків ТОВ «Агроторг-К».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, останні були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість; суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту підтверджується податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені; факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтерагро 2007», ПП «Фірма «Голд Транс» підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи; не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку; відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що накладні від ТОВ «Інтерагро 2007» не містять посад та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення, інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; від ДПІ у Рогатинському районі отриманий акт перевірки ТОВ «Інтерагро 2007» (№ 98/2301/36553068 від 15.02.2012), в якому зазначено, що згідно акту № 95/152/35988038 від 15.02.2011 позапланової невиїзної документальної перевірки правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за червень 2011 року ТОВ «Агроторг-К» встановлено, що операції з ТОВ «МАРІЦА» не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; ТОВ «Агроторг-К» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій щодо надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

За змістом пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 зазначеного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Матеріалами справи встановлено, що первинні бухгалтерські документи по господарським операціям позивача з контрагентами: ТОВ «Інтерагро 2007» та ПП «Фірмою «Голд Транс» оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання в спірному періоді. При цьому, будь-які порушення контрагентами позивача по ланцюгу вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця відобразити в податковому кредиті суми сплаченого податку на додану вартість, за умови дотримання останнім цих вимог.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.10.2013, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.09.2013 було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЦА», у зв'язку з визнанням її банкрутом згідно судового рішення від 17.09.2013 Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

За вказаних обставин, зважаючи також на законність ухваленого у справі судового рішення суду першої інстанції, додатково згідно ч. 2 ст. 228 КАС України, воно підлягає визнанню таким, що втратило законну силу, а рішення апеляційного адміністративного суду згідно ч. 1 ст. 228 КАС України - скасуванню.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявна заява відповідача з клопотанням про заміну відповідача на належного, у зв'язку з реорганізацією відповідача з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157, 223, 228, 230 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРІЦА» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 визнати такою, що втратила законну силу.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)Н.Є. Блажівська (підпис)О.А. Моторний