Ухвала

від 29.01.2014 по справі 910/270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/270/14 29.01.14

Суддя господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С"

до відповідача : Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки"

про стягнення 268 979,47 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Волков І.В.

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 268 979,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.09.2012 року між ТОВ "Меланіт -С" та ПАТ "Світ Електроніки" було укладено Договір поставки № П-135. На виконання умов договору в період з листопада 2012 року по грудень 2012 року, ТОВ "Меланіт - С" було поставлено товар, проте в порушення умов договору відповідачем своєчасно та в повному обсязі оплату не проведено, зазначає, що ПАТ "Світ Електроніки" здійснювало часткову оплату з погашення вже існуючої заборгованості і часткову оплату за додатково поставлену продукцію. Позивач вказує на те, що внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ПАТ "Світ Електроніки" станом на 10.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 268 979,47 грн.. Вищезазначений борг відповідач не перерахував на рахунок позивача, в зв'язку з чим останній змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачів коштів, а саме суми основного боргу та нарахованих штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.

У судовому засіданні 29.01.2014 року ТОВ "Меланіт-С" додане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" у межах суми у розмірі 268 979,47 грн. та 5 379,59 грн. (суми судового збору).

Заява позивача мотивована довготривалим (більше року) невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, а також обґрунтованим побоюванням того, що відповідачем будуть вжиті заходи для виведення наявних на рахунках грошових коштів. Вказані обставини, на думку позивача, дають підстави вважати, що до моменту винесення рішення про справі, відповідач буде не спроможний задовольнити позовні вимоги.

Суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено ст.66 вказаного Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні положення містяться у Інформаційному листі №01-8/2776 від 12.12.2006р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову".

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2012 року між ТОВ "Меланіт -С" та ПАТ "Світ Електроніки" було укладено Договір поставки № П-135.

За змістом п.1.1 укладеного сторонами договору, постачальник зобов'язується поставити і передати на умовах даного договору товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договром, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця (надалі іменовані - «накладні») та є невід'ємними частинами цтого договору.

Як вказує позивач, за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року, ТОВ "Меланіт - С" було поставлено товар. Внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ПАТ "Світ Електроніки" станом на 19.01.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 174 079,00 грн.. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нарахові штрафні санкції, а саме пеня у розмірі 51 146,52 грн., штраф у розмірі 5% від суми заборгованості у розмірі 43 753,95 грн., разом 268 979,47 грн.

Зазначені обставини, на думку позивача, призводять до порушення майнових прав позивача.

За приписами п.3 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до позову документів (в тому числі, матеріалів, які свідчать про фінансовий стан товариства), приймаючи до уваги, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума є значною, обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Таким чином, за висновками суду, невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми в розмірі 274 359,06 грн. може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Відповідно до п.7.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, керуючись приписами ст.ст. 66, п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №910/270/14 у вигляді накладання арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Світ Електронніки", що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 274 359,06 грн., підлягає задоволенню.

Оскільки в пункті 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено альтернативні способи забезпечення, тобто накладення арешту на грошові суми виключає одночасне застосування такого способу забезпечення як накладення арешту на майно, то суд не знаходить законних процесуальних підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно відповідача.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призводять до втручання у звичайну господарську діяльність відповідних осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для запобігання перешкод у виконані рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9; ідентифікаційний код 31611469) в межах суми 274 359,06 грн., що знаходяться на рахунках: 26004799990559 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" у м. Києві МФО380828; 26000000000419 в АТ "Дельта Банк" МФО 380236; 2600401305501 в ПАТ "Банк Русский Стандарт" МФО 380418; 26004901363037 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528, а у випадку відсутності коштів на зазначених рахунках - також на грошові кошти на будь-яких інших рахунках, що належать Публічному акціонерному товариству "Світ Електронніки" " (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9; ідентифікаційний код 31611469), які будуть виявлені державним виконавцем.

3. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 29.01.2014 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 29.01.2015 р.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" (03061, м. Київ, вул.. Газова, 30, ідентифікаційний код 38050702).

6. Боржником за даною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Світ Електроніки" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9; ідентифікаційний код 31611469).

Суддя В.В. Князьков