Рішення

від 29.01.2014 по справі 910/270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/270/14 29.01.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С", м. Київ, доПублічного акціонерного товариства "Світ Електроніки", м. Київ, простягнення заборгованості 268 979,47 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Волков І.В. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" (надалі - ТОВ "Меланіт-С") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (надалі - ПАТ "Світ Електроніки") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 174 079,47 грн., пені у розмірі 51 146,52 грн. та штрафу у розмірі 43 753,95 грн.

Ухвалою від 10.01.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/270/14.

27.01.2014 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 р. позовні вимоги, підтримав повністю. Також представником позивача заявлено клопотання про забезпечення позову.

З урахуванням пов'язаності заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти з його предметом та ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, керуючись приписами ст.ст. 66, п.1 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, судом задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Світ Електронніки", що обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 274 359,06 грн.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 10.01.2014р., відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 9, та отримана відповідачем 15.01.2014., про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/270/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.09.2012 р. між ТОВ "Меланіт - С" (постачальник, позивач) та ПАТ "Світ Електроніки" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № П-135, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати на умовах даного договору товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця (надалі іменовані - «накладні») та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 2.1 договору постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення на поставку товару та погодити це замовлення, як найшвидше, але не більше ніж у 5-денний термін з дня отримання та здійснити поставку згідно базису визначеного сторонами відповідно до п. 1.2 даного договору.

Замовлення покупця повинне містити: номер Замовлення, дата, асортимент та кількість товару, пункт доставки товару із зазначенням адреси, дата поставки товару та надсилатися попередньо для обговорення з постачальником наступними засобами: телефон, е-mail, ERP-sistem, замовлення при переговорах та особистих зустрічах. Постачальник гарантує виконання погодженого замовлення (п. 2.2 договору).

Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються у видатковій накладній (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партій товару покупцю. Поставка наступних партій товару відбувається після повної оплати попередніх партій, якщо не встановлено інше.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ, вказується в замовленні та накладних.

Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару (п.4.5 договору).

Згідно п. 4.6 договору оплата за товар, переданий постачальником покупцю, по кожній накладній здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі з відстрочкою платежу: 4.1.6. на 30 (тридцять) календарних днів для всіх товарів, що перелічені у Додатку №1 цього договору з дати фактичного отримання товару покупцем.

Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.11 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору сторони несуть повну майнову відповідальність за збитки, що сталися внаслідок невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за даним договором. У випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Якщо покупець прострочив більше ніж на 15 днів оплату поставленого йому товару з відстрочкою платежу, постачальник має право вимагати повернення неоплаченого товару в натурі у три-денний термін з дня виставлення ним покупцю претензії та сплати штрафу в розмірі 5% від вартості партії поставленого товару (п. 5.5 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 19» вересня 2013 року.

Термін дії цього договору автоматично продовжується на невизначений строк у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не менше ніж як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну його дії (п. 7.2 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 875 079,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ПАТ "Світ Електронніки" станом на 10.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 174 079,00 грн. Зазначає, що ПАТ "Світ Електронніки" здійснювало часткову оплату з погашення вже існуючої заборгованості і часткову оплату за додатково поставлену продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних РН-1100087 від 20.11.2012р. на суму 332 100,00 грн., № РН-1100107 від 22.11.2012р. на суму 11 286,00 грн., №РН-1100108 від 22.11.2012р. на суму 2 268,00 грн., №РН-1100140 від 27.11.2012р. на суму 247 500,00 грн., №РН-1200060 від 10.12.2012р. на суму 263 700,00 грн. та довіреностей на отримання матеріальних цінностей №307684 від 20.11.2012р., №307691 від 22.11.2012р., №307738 від 26.11.2012р., №307782 від 07.12.2012р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 875 079,00 грн. Сторонами також підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012р.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено частково оплату отриманого товару лише на суму 701 000,00 грн. (банківські виписки за період з 18.01.2013р. по 06.08.2013р.).

19.11.2013р. ТОВ "Меланіст-С" звернулось з претензією №41 до ПАТ "Світ Електроніки" сплатити заборгованість у строк до 31.12.2013р., яка отримана відповідачем 25.11.2013р. однак, залишена без відповіді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору покупець оплачує товар не пізніше ніж через 30 днів з моменту фактичного отримання товару.

Отже по видатковій накладній РН-1100087 від 20.11.2012р. на суму 332 100,00 грн. строк оплати настав 20.12.2012р ., № РН-1100107 від 22.11.2012р. на суму 11 286,00 грн. та №РН-1100108 від 22.11.2012р. на суму 2 268,00 грн. строк оплати настав 22.12.2012р ., №РН-1100140 від 27.11.2012р. на суму 247 500,00 грн. строк оплати настав 27.12.2012р. , №РН-1200060 від 10.12.2012р. на суму 263 700,00 грн. строк оплати настав 09.01.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату на суму 174 079,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Меланіт-С" за №05 від 27.01.2014р.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Меланіт-С" про стягнення з ПАТ "Світ Електроніки" заборгованості у розмірі 174 079,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 51 146,52 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 5.2 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Однак, наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий судом до уваги оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням наведеного судом здійснено розрахунок пені від суми боргу, яка становить 40 151,05 грн.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача штраф у розмірі 5% (п`ять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару передбаченого у п. 5.5 договору, який складає 43 753,95 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 43 753,95 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 31611469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меланіт-С" (03061, м. Київ, вул. Газова, 30 ідентифікаційний код 38050702) основний борг у розмірі 174 079 (сто сімдесят чотири тисячі сімдесят дев`ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 40 151 (сорок тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 05 коп., штраф у розмірі 43 753 (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят три) грн. 95 коп., судовий збір у розмірі 5 159 (п`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 68 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 03.02.2014

Суддя В.В. Князьков