Ухвала

від 31.01.2014 по справі 370/2190/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/2190/13-ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/477/14 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Категорія 18 31.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Ромашині І.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", ОСОБА_2 про визнання іпотечних договорів недійсними,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що земельні ділянки які є предметом оскаржуваних нею договорів іпотеки (загалом 11 ділянок) є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були набуті ОСОБА_2, під час перебування у шлюбі з нею , а тому при укладенні вказаних договорів іпотеки необхідна була її нотаріально посвідчена згода, як іншого з подружжя.

Просила визнати недійсними іпотечні договори № 02-10/373 від 12.02.2008 року та №02-10/3769 від 26.09.2008 року, укладені між ПАТ«Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, а також виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження земельних ділянок, що були предметом вказаних договорів іпотеки.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що з 26.04.2007 року ОСОБА_1, та ОСОБА_2, перебувають у зареєстрованому шлюбі відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_1.

11.06.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») як кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю «Траверз - буд» як позичальник уклали договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-12/123 відповідно до якого позичальнику було надано грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 16785 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 10.04.2010 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2, уклав з ПАТ «Укрсоцбанк» іпотечні договори № 02-10/373 від 12.02.2008 року та № 02-10/3769 від 26.09.2008 року.

За умовами вищезазначених іпотечних договорів відповідач передав в іпотеку банку 11 земельних ділянок, які знаходяться за адресою: Київська область, Макарівський район, село Березівка.

Відповідно до ст. 57 СК України встановлює виключення із презумпції спільного майна подружжя, а саме визначає, що особистою приватною власністю чоловіка, дружини, крім іншого, є майно, одним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як встановлено у судовому засіданні, із договорів купівлі-продажу ОСОБА_2, земельних ділянок, які є предметом договорів іпотеки вбачається , що вказані земельні ділянки придбавалися останнім у червні 2006 року, тобто майже як за рік до укладання шлюбу. Пункт другий всіх угод купівлі - продажу встановлює ціну продажу та зазначає, що покупець (тобто ОСОБА_2) повністю передав вказану суму представнику продавця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що отримання державних актів на право власності на земельні ділянки (що є предметом договору іпотеки) у 2007 році під час перебування у шлюбі не робить їх спільною власністю подружжя, оскільки розрахунок за майно проводився у 2006 році за особисті кошти ОСОБА_2, тому вказані земельні ділянки є особистою власністю ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, ст.ст. 57,60,74 СК України, та прийшов до правильного висновку, що земельні ділянки, які є предметом оспорюваних позивачкою договорів не являються спільною сумісною власністю подружжя, тому відсутні підстави для визнання договорів іпотеки недійсними.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду І інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права , підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні, в апеляційній скарзі не приведено.

Керуючись ст.ст. 308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: