Постанова

від 20.01.2014 по справі 808/8605/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року о 12 год. 08 хв.Справа № 808/8605/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Щербини Є.Є.,

відповідача - Лабура М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» (далі - позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0001291504 від 30.05.2013 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 158260,00 грн. - основного платежу та 79130,00 грн. - штрафних санкцій;

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0001591504 від 14.08.2013 р. та податкове повідомлення - рішення №0001301504 від 30.05.2013 р.;

- скасувати рішення №1 від 21.08.2013 про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом безпідставно виключено ТОВ «Глобус» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та прийнято податкові повідомлення - рішення, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки позивач підчас здійснення господарської діяльності діяв у відповідності до норм Податкового кодексу України та здійснює діяльність, яка визначена Податковим кодексом України, як сільськогосподарська. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що ТОВ «Глобус» обрано спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, проте в порушення п.209.1, 209.6, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України позивач не здійснює сільськогосподарську діяльність у сфері рибництва, а саме позивач здійснює виключно промисловий вилов риби, без здійснення її розведення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 19.04.2013 по 29.04.2013 Бердянською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Глобус» (код ЄДРПОУ 23852013) за період 01.01.2011 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт перевірки №9/15-4/23852013 від 14.05.2013 р.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток до сплати на загальну суму 126187,00 грн., в тому числі за І квартал 2011 року на суму 54351,00 грн., за ІІ-IV квартали 2011 року на суму 71836,00 грн., в тому числі IV квартали 2011 року на суму 71836,00 грн.;

- п.188.1 ст.188, п.209.1, п.209.6, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, зокрема встановлено, що ТОВ «Глобус» обрано спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість без наявності здійснення сільськогосподарської діяльності у сфері рибальства, в результаті чого: занижено податок на додану вартість до сплати по загальній декларації на суму 29370,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту по загальній декларації на суму 8667,00 грн., в тому числі за квітень 2012 року; завищено податок на додану вартість по скороченій декларації на суму 166927,00 грн.

На підставі акту перевірки №9/15-4/23852013 від 14.05.2013 р. податковим органом прийнято:

- рішення №1 від 21.08.2013 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, яким встановлено, що спеціальне свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2011 р. №200001442, іпн.238520108228 ТОВ «Глобус» підлягає анулюванню;

- податкове повідомлення - рішення №0001291504 від 30.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 431022,00 грн., в т.ч. за основним платежем 287348,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 143674,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0001591504 від 14.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37390,00 грн., в т.ч. за основним платежем 158260,00 грн. та за штрафними санкціями 79130,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0001301504 від 30.05.2013 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 8667,00 грн.

Позивач не погодившись з прийнятими рішеннями, звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача встановлено, що підставою для скасування свідоцтва та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стало, на думку податкового органу, порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.209.1, п.209.6, 209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а саме, те, що ТОВ «Глобус» у перевіряємому періоді здійснювало лише вилов риби, та реалізацію її покупцям, тобто здійснювало діяльність у сфері промислового рибальства, яке в розумінні вимог Податкового кодексу України не є сільськогосподарською діяльністю, а суми податку на додану вартість повинні відображатися в загальній декларації з податку на додану вартість.

Суд вважає за необхідне зазначити, що п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Пунктом 209.6 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Суд зазначає, що умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, відповідно до якого, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими, відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Суд не приймає посилання податкового органу на те, що позивач має бути зареєстрований як платник податку на додану вартість на загальних підставах, оскільки не здійснює вирощування, відгодовування, а здійснює виключно виловлення морської риби, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Глобус» здійснює вилов риби та її переробку на власних виробничих потужностях та питома вага сільськогосподарських товарів складає більше 75%.

Критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Суд вважає за необхідне зазначити, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на рибництво (05.02.0 КВЕД): морське і прісноводне рибництво; надання послуг у рибальстві, рибництві: послуги, пов'язані з рибальством (05.01.0 КВЕД); надання послуг, пов'язаних з діяльністю риборозплідників та рибних ферм, обстеження стану водоймищ (05.02.0 КВЕД) (пп.209.17.12, 209.17.13, п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України).

Також підпунктом 209.15.4 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України передбачені види діяльності у сфері рибальства:

а)розведення та/або виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) (05.02.0, 05.01.0 КВЕД);

б)розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних (05.02.0, 05.01.0 КВЕД);

в)розведення та виловлювання мушель, устриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;

г)обробка та/або консервація риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушель, устриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей.

З свідоцтва №200001442 серії НБ №085340 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 20.01.2011 р. встановлено, що ТОВ «Глобус» обрало спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість та отримало свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування на такі види діяльності:

05.02.0 Рибництво:морське і прісноводне рибництво (з 2012 року КВЕД 03.21, 03.22). Вказаний вид економічної діяльності включає вирощування молоді устриць, мідій, омарів, креветок, мальків та молоді риб у морській воді; вирощування червоних водоростей та інших їстівних морських водоростей; розведення устриць у морській воді; морське рибництво; надання допоміжних послуг, пов'язаних із морським рибництвом (аквакультурою).

05.01.0 Послуги, пов'язані з рибальством (з 2012 року КВЕД 03.11, 03.12). Вказаний вид економічної діяльності включає ловлю морської риби; діяльність суден та набережних рибозаводів, які здійснюють одночасно ловлю морської риби, її перероблення і консервування; одержування свіжої та охолодженої морської риби в кусках та з кістками або цілої; ловлю морських ракоподібних і молюсків; ловлю морських водних тварин (черепах, морських їжаків тощо); збирання морепродуктів (натуральних перлів, коралів, губок та морських водоростей); надання допоміжних послуг, пов'язаних із ловлею морської риби.

Отже, позивач здійснює види діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування.

Також суд зазначає, що відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування поширюється на здійснення діяльності по вирощуванню, відгодовуванню, виловленню або збиранню (заготовленню) сільськогосподарської продукції, за умови, що послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування. З аналізу положень пп.209.15.2 - 209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, встановлено, що вказаними нормами Податкового кодексу України перераховані види діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування. Так, наприклад, пп.209.17.11 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарською діяльністю, на яку поширюється спеціальним режим оподаткування, є збирання лісових продуктів (жолудів, каштанів, моху тощо), пп.209.17.8 п. 209.17 ст.209 Податкового кодексу України вирощування каліфорнійського червоного черв'яка та інших вермікультур, тощо.

Отже, Податковим кодексом України спосіб виробництва визначений в залежності від типу товару та способу його виготовлення. А п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України містить узагальнений перелік способів виробництва для всіх товарних категорій, передбачених п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, які вважаються сільськогосподарськими.

Крім того, Верховний суд України у справах №21-57а10 від 24.12.10 р., №21-61а10, №21-73а10 від 21.01.2011 р., зазначив, що використання риболовецьким підприємством у виготовленні сільськогосподарської продукції виловленої морської риби, як природного ресурсу загального користування не позбавляє таке підприємство статусу сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва від суб'єкта господарювання не вимагається здійснювати весь комплекс робіт з вирощування, відгодовування, виловлення або збирання сільськогосподарської продукції. Достатнім є здійснення будь-якого з перелічених видів діяльності за умови того, що питома вага сільськогосподарських товарів складає більше 75%.

Стосовно посилань представника відповідача на лист Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, відповідно до якого ТОВ «Глобус» не орендує земельні ділянки під ставками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

При розгляді справи встановлено, що ТОВ «Глобус» здійснює вилов риби в Азовському морі із затоками, лиманами, протоками (у тому числі Утлюкський лиман, Сиваш, Керченська протока) в межах відведених даному підприємству квот, що підтверджується наданими до матеріалів справи повідомленнями Державного агентства рибного господарства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, внутрішні морські води та територіальне море. Згідно ч.1 ст.6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Стаття 9 Водного кодексу України, якою передбачена компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносин, не передбачає повноважень районної ради передавати в оренду водні об'єкти загальнодержавного значення.

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що позивачем повинні були укладатися договори оренди водних об'єктів є необґрунтованими та судом не приймаються, оскільки позивач здійснює вилов риби в Азовському морі в розмірі відведених квот та за що сплачує передбачені законодавством платежі за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Глобус» є сільськогосподарським підприємством в розумінні п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, на яке у відповідності до норм чинного законодавства поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001291504 від 30.05.2013 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 158260,00 грн. - основного платежу та 79130,00 грн. - штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001591504 від 14.08.2013 р. та №0001301504 від 30.05.2013 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №1 від 21.08.2013 про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» судовий збір в розмірі 527,62 грн. (п'ятсот двадцять сім гривень 62 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва