Постанова

від 29.01.2014 по справі 910/17296/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 910/17296/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі

судового засідання: Ростовській І.Ю.

за участі представників:

позивача Виговська Л.В. - дов. від 14.03.2013р. б/н;

відповідача Плужник В.В. - дов. від 17.12.2013р. №2-117д;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

в особі Філії Управління з переробки газу та газового

конденсату Публічного акціонерного товариства

"Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013р.

у справі № 910/17296/13 (суддя: Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніор-Д"

до Публічного акціонерного товариства

"Укргазвидобування"

про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю

товарів за державні кошти від 28.04.2012р. №212/6

у розмірі 5 117 713,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Юніор-Д» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти від 28.04.2012р. №212/6 у розмірі 5 117 713,21 грн. з яких:

- 5 004 834,69 грн. основного боргу;

- 6 588,37 грн. пені;

- 4 531,27 грн. інфляційних втрат;

- 101 758,88 грн. річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.11.2013 р. № 910/17296/13 ПОЗОВ ЗАДОВОЛЕНО ЧАСТКОВО. Стягнуто з відповідача ПАТ «Укргазвидобування» на користь позивача ТОВа «Юніор-Д» 5 004 834, 69 грн. основного боргу, 6 588, 37 грн. пені, 4 511, 68 грн. інфляційних втрат, 101 758, 88 грн. річних. В РЕШТІ ПОЗОВУ (в частині стягнення 19, 59 грн. інфляційних втрат) ВІДМОВЛЕНО (арк. с. 113-116).

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, відповідач ПАТ «Укргазвидобування» звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013 р. у даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У доводах апеляційного оскарження ПАТ «Укргазвидобування» наголошувало на тому, що при винесенні судового рішення по даній справі, господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального права. На думку скаржника, у ПАТ «Укргазвидобування» відсутня заборгованість перед ТОВом «Юніор-Д» за Договором від 28.04.2012р. №212/6, так як останнім не було виконано умов вищезазначеного Договору в частині надання рахунків-фактур до Актів приймання-передачі від 12.07.2012р. №1-07/МО/ЮД, від 03.08.2012р. № 1-08/МО/ЮД, від 06.06.2013р. №1-06/МО/ЮД, від 11.06.2013р. №2-06/МО/ЮД. Окрім того, відповідач не погоджується з пред'явленими позивачем штрафними санкціями. Зокрема, скаржник зауважує про те, що ТОВом «Юніор-Д» надано розрахунок ціни позову станом на 02.09.2013р., однак обчислюючи розмір інфляційних втрат, суд першої інстанції обрахував інфляційні втрати за період з серпня 2012р. по липень 2013р., не включивши при цьому період серпня 2013р..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. № 910/17296/13 порушено апеляційне провадження у даній справі.

У останньому судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по справі. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013р. скасувати як таке, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційного оскарження, просив Рішення від 05.11.2013р. у даній справі залишити без змін як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ відповідача ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ «Укргазвидобування» ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО, РІШЕННЯ Господарського суду м. Києва від 05.11.2013 р. № 910/7477/13 ЗМІНИТИ в частині стягнення інфляційних втрат, в решті позовних вимог оскаржене Рішення залишити без змін, з огляду на слідуюче.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2012 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 212/6, відповідно до якого постачальник зобов'язався на протязі 2012 року - І кварталу 2013 року поставити покупцю товари, зазначені в Специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Додатковими угодами № 1 від 21.08.2012р., № 3 від 19.02.2013р. сторони внесли зміни до Договору та виклали Специфікацію № 1 від 28.04.2012р. до Договору в новій редакції (Специфікація № 2 - додаток № 2 до договору, Специфікація № 3 - додаток № 3 до Договору ).

Умовами п.10.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 19.02.2013р. визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.06.2013р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язання.

Відповідно до п.3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3, ціна даного Договору становить загальну вартість поставленого товару та не може перевищувати 24 262 883,09 грн.

Відповідно до пп.4.1, 4.2 Договору, розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на наступних умовах: оплата за кожну поставлену партію товару на підставі рахунку та акту приймання-передачі товару (накладної), на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару. До рахунка додаються: акт приймання - передачі товару, податкова накладна (п.4.2 договору).

Датою поставки є дата видаткової накладної (акту приймання-передачі товару), підписаної уповноваженими представниками сторін (п.5.5).

Згідно умов Специфікацій № 2 від 21.08.2012р., № 3 від 19.02.2013р. до Договору, товар, що поставляється - "Добавка високооктанова біфункціональна "Мегаоктан" марки ДВБ-2 за ТУ У 24.1-32589031-001-2003, умови поставки товару: DDR Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти (згідно умов Інкотермс-2010), строк поставки товару: протягом 15 днів з моменту отримання розранядки покупця (до 30.06.2013р.), умови та строки оплати: по факту поставки на протязі 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.

Позивач здійснив поставку товару по Договору, вартістю 5 004 834,69 грн., що підтверджується товарно-транспотними накладними, актами приймання передачі товару та рахунками, а саме:

- по ТТН форми № 1-Тн № 653085 від 11.07.2012р. позивачем поставлено товар на суму 1 490 8968,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № 1-07/МО/ЮД приймання-передачі від 12.07.2012р., оформленими Рахунком-фактури № СФ-0000017 від 12.07.2012р. на суму 1 4790 868,20 грн. та податковою накладною;

- по ТТН форми № 1-Тн № 653089 від 02.08.2012р. позивачем поставлено товар на суму 1 510 375,81 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № 1-08/МО/ЮД приймання-передачі від 03.08.2012р., оформленими Рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 03.08.2012р. на суму 1 510 375,81 грн., податковою накладною;

- по ТТН форми № 1-Тн № 147025 від 05.06.2013р. позивачем поставлено товар на суму 1 324 838,81 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № 1-06/МО/ЮД приймання-передачі від 06.06.2013р., оформленими Рахунком-фактурою № СФ-0000007 від 06.06.2013р. на суму 1 324838,81 грн., податковою накладною;

- по ТТН форми № 1-Тн № 147027 від 10.06.2013р. позивачем поставлено товар на суму 678751,87 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом № 2-06/МО/ЮД приймання-передачі від 11.06.2013р., оформленими Рахунком-фактурою № СФ-0000008 від 11.06.2013р. на суму 678 751,87 грн., податковою накладною.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару по вказаних ТТН за актами приймання - передачі товару та рахунках не виконав.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за отриманий товар по Договору за вказаними рахунками становить 5 004 834,69 грн.

У відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, відповідач вказує, що строк оплати за отриманий товар на суму 5 004 834,69 грн. не настав у зв'язку з неотриманням від позивача рахунків-фактур по Договору на пред'явлену суму боргу.

Вказані твердження правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосується відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пп. 4.1, 4.2 Договору визначено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється на підставі рахунку та акту приймання-передачі товару (накладної) на протязі 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару, до рахунку додаються: акт приймання-передачі товару, податкова накладна.

Тобто, підставою для оплати партії товару є одночасно рахунок та акт приймання-передачі, при цьому акт приймання-передачі товару разом з податковою накладною додаються до рахунку, а не навпаки.

Господарським судом встановлено, що Акти приймання-передачі товару № 1-07/МО/ЮД, № 1-08/МО/ЮД, № 1-06/МО/ЮД, № 2-06/МО/ЮД підписані та скріплені печатками як позивача, так і відповідача, без будь-яких зауважень.

Таким чином, зі змісту пп. 4.1, 4.2 Договору вбачається, що відповідач при підписанні акту приймання-передачі отримує рахунок-фактуру та податкову накладну.

Умовами Договору не передбачено, що рахунок-фактури для оплати поставленої партії товару виставляється покупцю окремо, шляхом вручення чи надсилання.

Крім того, Специфікаціями № 1-3 до Договору визначено умови та строки оплати: по факту поставки на протязі 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.

За таких обставин, строк оплати партій поставки товару по Рахунку-фактурі № СФ-0000017 від 12.07.2012р. на суму 1 4790 868,20 грн. за Актом № 1-07/МО/ЮД приймання-передачі від 12.07.2012р. настав - 11.08.2012р.; по Рахунку-фактурі № СФ-0000018 від 03.08.2012р. на суму 1 510 375,81 грн. за Актом № 1-08/МО/ЮД - 02.09.2012р.; по Рахунку-фактурі № СФ-0000007 від 06.06.2013р. на суму 1 324838,81 грн. за Актом № 1-06/МО/ЮД від 06.06.2013р. - 05.07.2013р., по Рахунку-фактурі № СФ-0000008 від 11.06.2013р. на суму 678751,87 грн. за Актом № 2-06/МО/ЮД приймання-передачі від 11.06.2013р. - 10.07.2013р.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми 5 004 834,69 грн., в тому числі в установлені Договором строки, суду не надано.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, яка згідно ст. 549 ЦК України виражається у формі пені або штрафу.

Пунктом 7.3.7 Договору передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на той період.

Позивачем нараховано 6588,37 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по кожному рахунку, які є обґрунтованими.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 4 531,27 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2012р. по липень 2013р. включно та 101 758,88 грн. річних по кожній поставці товару, які після перерахунку, з урахуванням від'ємного індексу інфляції у вказаному періоді, задовольняються судом на суму 101 758,88 грн. річних та 4511,68 грн. інфляційних втрат.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 5 004 834,69 грн. основного боргу, 6 588,37 грн. пені, 101 758,88 грн. річних та 4 511,68 грн. інфляційних втрат. В решті позову, а саме в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 19,59грн. суд відмовив, як заявленому необґрунтовано.

Серед доводів апеляційного оскарження відповідач ПАТ «Укргазвидобування» наголошував на неправильному розрахунку позивача щодо стягнення інфляційних втрат, а саме відповідач вказував на те, що позивачем інфляційні втрати обраховано з серпня 2012р. по липень 2013р., тобто без врахування серпня місяця 2013 року, за яким індекс інфляції - 0,99. З врахуванням мінусової інфляції за серпень місяць 2013р. сума інфляційних втрат складає нуль.

Перевіривши заперечення скаржника щодо правильності обчислення заявлених до стягнення інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що позивачем невірно обраховано суму інфляційних втрат, при розрахунку допущено арифметичну помилку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013р. в частині стягнення інфляційних втрат, в решті позовних вимог оскаржене Рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ПАТ «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ «Укпгазвидобування» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013р. №910/17296/13 змінити. В частині позову щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 4 511, 68 грн. відмовити повністю.

В іншій частині Рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2013р. №910/17296/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. №910/17296/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. №910/17296/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи №910/17296/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Г.В. Корсакова

Л.В. Кропивна