Постанова

від 31.01.2014 по справі 913/2765/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.01.2014 справа №913/2765/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сгара Е.В., суддівМ'ясищева А.М., Москальової І.В., при секретарі Задорожної А.Г. за участю представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача (скаржника): Русланова Г.М. - посвідчення №004307 не прибув не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 27.11.2013р. (повний текст складено 02.12.2013р.) по справі№ 913/2765/13 (суддя Косенко Т.В.) за позовомпрокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 13.07.2006, державна реєстрація від 16.08.2006р. №040640200388 В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району міста Луганська звернувся в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 13.07.2006, державна реєстрація від 16.08.2006р. №040640200388.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.11.2013р. позовні вимоги прокурора Ленінського району міста Луганська, м.Луганськ в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ були задоволені повністю, до договору оренди землі від 13.07.2006, державна реєстрація від 16.08.2006р. за №040640200388, який укладений між Луганською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Автодон", відносно земельної ділянки площею 0,1648га під будівництво та розміщення будівлі торгово-розважального центру, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Будьонного, внесені зміни, а саме: п.8 розділу "Орендна плата" вказаного договору викладений у наступній редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5".

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоДон» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 27.11.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивача.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, при цьому звертає увагу на той факт, що позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом з тих же підстав і про той же предмет за результатом розгляду якого провадження у справі було припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, а також на те, що прокурором до матеріалів справи 27.11.2013р. було подано заяву про відмову від позову, з посиланням на наявність рішення суду з аналогічної справи.

Прокурор у судовому засіданні 28.01.2014р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду Луганської області від 27.11.2013р. без змін, надав клопотання яким просив не здійснювати фіксацію судового процесу технічними засобами.

Позивач у жодне судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач у судове засідання 28.01.2014р. не прибув, хоча про розгляд скарги був повідомлений належним чином, в процесі розгляду апеляційної скарги наполягав на її задоволенні.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Луганської міської ради від 28.02.2006р. №41/103 між Луганською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автодон" (орендар) було укладено договір оренди землі від 13.07.2006р. (державна реєстрація від 16.08.2006р. за № 040640200388), згідно умов якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1648га під будівництво та розміщення будівлі торгово-розважального центру, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вулиця Будьонного.

В пункті 8 вказаного договору передбачено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Звертаючись до господарського суду Луганської області прокурор Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради (з урахуванням заяви від 29.10.2013р. про зміну предмету позову) просив внести зміни до договору оренди землі від 13.07.2006р. та викласти п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5».

Колегія суддів апеляційної інстанції за результатами дослідження доводів апеляційної скарги, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходить з наступного:

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом, підставою звернення прокурора Ленінського району міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням Луганської міської ради від 28.02.2006р. №41/103 вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю "Автодон" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,1648га, яка знаходяться за адресою: м.Луганськ, вул.Будьонного, під будівництво та розміщення будівлі торгово-розважального центру.

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Автодон" укладено договір оренди землі від 13.07.2006р., державна реєстрація від 16.08.2006р. за № 040640200388 (далі: договір).

В пункті 4 договору сторони передбачили, що на момент укладення цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 309647грн. 66коп.

Відповідно до п.8 договору, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Згідно п.31 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З набранням з 01.01.2011р. чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011р., зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011р. "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що якщо земельна ділянка використовується під розміщення супермаркетів, гіпермаркетів та об'єктів торгівлі, які є нерухомим майном, що розміщуються на земельній ділянці площею більш 1000м 2 , застосовується договірний коефіцієнт 3,5.

Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями), у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Вищевказане рішення Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011р. "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" на момент розгляду справи є діючим.

Як визначено в пункті 15 договору, метою використання земельної ділянки є будівництво та розміщення будівлі торгово-розважального центру, тобто прокурор правомірно просить застосувати договірний коефіцієнт 3,5.

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.31 договору).

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог та внесення в п.8 розділу "Орендна плата" договору зміни, виклавши його у новій редакції, а саме: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5".

Доводи скаржника щодо недоведеності належними доказами направлення позивачем на адресу скаржника пропозиції про внесення змін до договору колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, як зазначено в абзаці 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями), надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт звернення позивача до господарського суду Луганської області з аналогічним позовом про той же предмет та з тих же підстав, за результатом розгляду якого господарським судом Луганської області було прийнято ухвалу від 30.08.2012р. про припинення провадження у справі №26пд/5014/1738/2012, а також на відсутність у позивача права звернення до суду з даним позовом колегія суддів вважає хибними, виходячи з наступного:

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Луганської області знаходилась справа №26пд/5014/1738/2012 за позовом Луганської міської ради, м.Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м.Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держкомзему в м.Луганськ Луганської області, про внесення змін до договору оренди землі від 13.07.2006, державна реєстрація від 16.08.2006 за №040640200388, зокрема до пункту 8 вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2012р. провадження у справі №26пд/5014/1738/2012 припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В частині 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви Луганської міської ради від 18.06.2012р. №01/03-22/3699/0/2-12 (а.с.82-83), за результатом розгляду якої господарським судом Луганської області було винесено вищевказану ухвалу від 30.08.2012р. по справі №26пд/5014/1738/2012, предметом позовних вимог у вказаній справі було внесення змін до спірного договору, зокрема викладення п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях".

У справі №913/2765/13 предметом позовних вимог є внесення змін до спірного договору шляхом викладення п.8 розділу "Орендна плата" в іншій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3,5" .

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що предмети у справі №26пд/5014/1738/2012 та у справі №913/275/13 є різними, а тому судом першої інстанції правомірно було прийнято та розглянуто по суті позов прокурора Ленінського району міста Луганська інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 13.07.2006, державна реєстрація від 16.08.2006р. №040640200388.

Посилання скаржника на факт безпідставності винесення судом першої інстанції рішення по справі з огляду на подання прокурором Ленінського району м.Луганська заяви №913/2765 від 27.11.2013р. про відмову від позову (а.с. 50), апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки вказана заява містить клопотання (приписку кульковою ручкою) прокурора, який представляє інтереси держави у даній справі Голоденко К.О. не приймати відмову від позову та залишити вказану заяву без розгляду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі колегія суддів покладає на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м.Луганськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.11.2013р. у справі №913/2765/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

Судді: А.М. М'ясищев

І.В. Москальова

Надруковано 7 примірників:

1 - прокурору

1 - позивачу

1 - відповідачу

1 - обл. прокурору

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС