ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року справа № 823/3859/13-а
м. Черкаси
« 10» год. « 40» хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Гордієнку Ю.П.,
за участю сторін:
представника позивача - Поліщука Д.В. (за довіреністю);
представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будівельна компанія-2005» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду, приватне підприємство «Будівельна компанія - 2005» (далі-позивач) просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач) № 0003472301 на загальну суму 644550 грн., № 0003462301 на загальну суму 40648 грн. та № 0003482301 на загальну суму 8277 грн. від 16.07.2013р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. та в порушення норм Податкового кодексу України від 02.10.2010р. № 2756-IV не було враховано усі належним чином оформлені первинні документи, які надавались під час перевірки, а зроблені відповідачем висновки в акті перевірки щодо формального оформлення фінансово-господарських операцій без настання правових наслідків є необгрунтованими.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що приватне підприємство «Будівельна компанія - 2005» зареєстроване як юридична особа 13.05.2005 року (ідентифікаційний код 33536305), та зареєстроване платником ПДВ з 28.07.2005р., індивідуальний податковий номер 335363023011.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс №2755-VI).
Згідно ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до ст. 20.1.4. Кодексу №2755-VI органи доходів і зборів мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У силу вимог статті 75 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Ревізорами - інспекторами державної податкової інспекції у м. Черкасах була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Будівельна компанія-2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 18/22-12/33536305 від 26.06.2013р. згідно висновків якого встановлено порушення:
- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.5, пп. 138.10.2 п. 138.10, пп. 138.12.1 п. 138.12 ст. 138, п. 6 підрозділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на загальну суму 346434 грн., в.т.ч. за 3 квартали 2012 року на 343781 грн., за 2012 рік на 346434 грн.;
- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється у сумі 429700 грн., в.т.ч. за липень 129706 грн., серпень 85125 грн., вересень 145109 грн., грудень 69760 грн.
- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на 8277 грн.
- пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 та п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму екологічного податку за IV кварталу 2012 року в загальному розмірі на 313,18 грн.
На підставі даного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах прийнято податкові повідомлення - рішення:
- № 0003482301 від 16 липня 2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення ПП «Будівельна компанія - 2005» за грудень 2012 року з податку на додану вартість в сумі 8277 грн.;
- № 0003462301 від 16 липня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Будівельна компанія - 2005» з податку на прибуток в сумі 40648 грн., у тому числі 346434 грн. за основним платежем та 173217 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0003472301 від 16 липня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Будівельна компанія - 2005» з податку на додану вартість в сумі 644550 грн., у тому числі 429700 грн. за основним платежем та 214850 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями відповідача ПП «Будівельна компанія - 2005» оскаржило їх в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 13804/6/99-99-10-01-15 від 23.10.2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 0003462301, № 0003472301, № 0003482301 від 16.07.2013р. та рішення, за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесених на його підставі податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
В акті перевірки зазначено, що між ПП «Будівельна компанія-2005» (підрядник) та ПАТ «Миронівський хлібопродукт» ВП «Вінницький бройлер» (замовник) укладені договори на виконання робіт із зняття та перенесення грунтового покриву земельної ділянки на території Гордіївської сільської ради Тростянецького району, будівництва пташників з вирощування курчат бройлерів на території Гордіївської, Четвертинівської та Оляницької сільських рад Тростянецького району. У зв'язку з обмеженими строками виконання деяких робіт та настанням обумовлених санкцій за порушення термінів завершення зазначених робіт ПП «Будівельна компанія-2005» залучила субпідрядників. Так, за період з 01.07.2012 по 30.09.2012 ПП «Будівельна компанія-2005» відображало в податковому обліку взаємовідносини з ТОВ «Сапро-Бест», згідно з договором підряду від 14.05.2013 № 12-5/14. При цьому, до видів робіт, виконуваних TOB «Сапро-Бест» (субпідрядник) згідно з вказаним договором, належать роботи, що ПП «Будівельна компанія-2005» (підрядник) взяло на себе обов'язок виконати для ПАТ «Миронівський хлібопродукт» ВП «Вінницький бройлер» (замовник). Фактично TOB «Сапро-Бест» оформило на користь ПП «Будівельна компанія-2005» податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-З) на загальну суму 2139715 грн., в тому числі 356619 грн. ПДВ.
На підставі вказаних документів ПП "Будівельна компанія - 2005" включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток за III квартал 2012 року, витрати на оплату послуг, отриманих від TOB «Сапро-Бест», на загальну суму 1783095 грн. та включило суму ПДВ до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 356619 грн., в тому числі у липні 2012 року - 127138 грн., у серпні 2012 року - 87000 грн. та у вересні 2012 року - 142481 грн. Договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, та податкова звітність зі сторони TOB «Сапро-Бест» підписані ОСОБА_3, який є директором даного товариства. Згідно з допитом підозрюваного гp. ОСОБА_3 від 26.10.2012, встановлено, що фактично він не являється засновником та директором TOB «Сапро-Бест». Зі слів останнього, дане товариство він зареєстрував за грошову винагороду. Реєстрацію підприємства здійснював без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а займався лише тим, що за телефонним викликом з'являвся до обумовленого офісу, де йому надавався пакет документів для підпису. Після цього підписані документи з відтиском печатки TOB «Сапро-Бест» повертались працівниці вказаного офісу. Крім цього, відповідно до витягу з кримінального провадження №32012250000000013 та матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень встановлено, що відносно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які виступали засновниками та директорами ряду підприємств, в тому числі TOB «Сапро-Бест», порушені кримінальні справи за ознаками складу злочинів, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205. частини 3 статті 358, частини 5 статті 27, частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Працівниками ГВПМ ДПІ у м. Черкасах складено протокол огляду місцевості від 05.12.2012р. згідно з яким за реєстраційною адресою: м. Київ. вул. Б. Хмельницького 68-В не виявлено ознак офісу TOB «Сапро-Бест». Виходячи з вищенаведеного, діяльність ТОВ «Сапро-Бест» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам шляхом оформлення первинних документів без реального здійснення поставки товарів (робіт, послуг). Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тому, для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися, проте, в ході перевірки ПП «Будівельна компанія-2005» виявлено, шо його контрагент-постачальник відображав в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями, не мають юридичної сили і доказовості.
Суд вважає висновок відповідача безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу №2755-VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання послуг. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу №2755-VI вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У п. 58.1 ст. 58 Кодексу №2755-VI визначено, що у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу №2755-VI зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (далі- Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.
Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу №2755-VI для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У ст. 1 Закону №996-ХІ визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно ст. 1 Закону №996-ХІ господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Судом встановлено, що 22 листопада 2010 року між ВАТ «Миронівський хлібопродукт» (Замовник) та приватним підприємством "Будівельна компанія - 2005" (Підрядник) укладено договір підряду № 320 на виконання робіт по будівництву пташників, відповідно до якого Замовник доручає та оплачує, а підрядник виконує власними силами, або за допомогою субпідрядників комплекс робіт по будівництву пташників, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва в порядку та розмірі, визначених цим Договором та додатками до нього. Строк виконання робіт становить до 28 грудня 2011 року. Ціна договору визначається на підставі договірної ціни та кошторису, які є додатками до даного договору, і складає 240000 грн. за один пташник, в тому числі ПДВ 20% - 40000грн. А загальна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в (а.с.44-52).
28.12.2011р. між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (Замовник) та приватним підприємством "Будівельна компанія - 2005"(Підрядник) укладено договір підряду № 584, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у межах договірної ціни в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи із будівництва пташників 6-19 бригади з вирощування курчат-бройлерів №9 на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населенного пункту. Строк виконання робіт становить до 02 липня 2012 року. Ціна договору визначається на підставі договірної ціни і складає 251847, 08 грн. за один пташник, в тому числі ПДВ 20% - 41974, 51 грн. Загальна вартість робіт за цим договором становить 3525859, 12 грн. в тому числі ПДВ 20% - 587643, 19 грн., проте остаточна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в (а.с.53-59).
Також відповідно до договору підряду № 424 від 13.06.2012р. між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (Замовник) та приватним підприємством "Будівельна компанія - 2005"(Підрядник), згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у межах договірної ціни в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи із будівництва 10 пташників на об'єкті будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів №6 на території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населенного пункту. Строк виконання робіт встановлюється договором. Ціна договору визначається на підставі договірної ціни і складає 293000 грн. за один пташник, в тому числі ПДВ 20% - 48833, 33 грн. Остаточна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в (а.с.60-68).
Для виконання власних договірних зобов'язань 14.05.2012р. між приватним підприємством «Будівельна компанія - 2005» (Підрядник) та ТОВ «Сапро-Бест» (Субпідрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 12-5/4, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на будівництві пташників бригад із вирощування курчат-бройлерів № 9, 10 на території Гордіївської, Четвертинівської та Оляницької сільської ради згідно затвердженою проектно-кошторисною документацією, у встановлений термін, а підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва. Оплата за цим договором здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3.(а.с.69-72).
Виконання даного договору субпідряду, підтверджується матеріалами справи, що містять всі необхідні документи. В якості доказу оплати послуг виконуваних будівельних робіт ТОВ «Сапро-Бест» надано платіжні доручення (а.с.73-86).
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА № 478674 від 21.11.2013 р. ТОВ «Сапро-Бест» зареєстроване як суб'єкт господарювання Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 10.02.2011р., ідентифікаційний код 37472229 та є платником ПДВ у відповідності до свідоцтва № 200044113 від 26 квітня 2012 року.
Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з надання послуг.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом виконання будівельних робіт та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.
Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.
Доказів суду, щодо визнання господарських договорів укладених між контрагентами недійсними в судовому порядку не надано.
Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.
При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та обставина, що первинні документи від імені контрагента підписані для надання фінансової вигоди третім особам, не є достатньою підставою для позбавлення покупця (позивача у справі) права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат за наслідками придбання товарів (послуг) та матеріалів у спірних постачальників.
Відповідно до ст. 47 Податковою кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.
Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-ІУ від 15.05.2003 року передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
В акті перевірки доказів обізнаності позивача про обставини здійснення господарської діяльності його контрагентами та сплати ними податків не наведено.
У постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за умови необізнаності про таку недостовірність, зокрема, в частині ведення господарської діяльності продавцем.
Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К / 9991/38114/12.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судами фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем правочинів.
Відповідач в своїх письмових запереченнях не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, або мали ознаки фіктивного підприємництва, тощо.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 16.07.2013р. № 0003472301.
Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 16.07.2013р. № 0003462301.
Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 16.07.2013р. № 0003482301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Будівельна компанія-2005» 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Мишенко
Повний текст постанови виготовлено 03.02.2014р.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2014 |
Оприлюднено | 05.02.2014 |
Номер документу | 36956201 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.В. Мишенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні