Рішення

від 30.01.2014 по справі 907/1201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2014 Справа № 907/1201/13

За позовом Ужгородського учбово-виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих, м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОТЕС", м.Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 48 217,14 грн.,

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

від позивача - Дурдинець В.В., представник за довіреністю б/н від 16.01.2014 року;

від відповідача - Попдякуник О.Л., директор, паспорт серія ВО 660364 від 18.11.1999 року;

СУТЬ СПОРУ: Ужгородським учбово-виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих, м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОТЕС", м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 48 217,14 грн. в т.ч. 38 573,39грн. - заборгованості по сплаті орендних платежів, 668,60 грн. - 3% річних, 34,53 грн. - інфляційних нарахувань та 3 220,12грн. - пені,

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті згідно Договору оренди нерухомого майна № 672/12 від 01.11.2013р., внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 28.05.2013р. становить 38 573,39 грн.. Крім того позивач в зв'язку з простроченням відповідачем платежів по орендній платі та комунальним послугам нарахував три відсотки річних в сумі 668,60 грн., пеню за порушення строку сплати платежів в сумі 3 220,12 грн., інфляційні збитки в сумі 34,53 грн. та відшкодування витрат за послуги адвоката в розмірі 4000 грн. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та з підтвердженням позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами. Позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача присутня в судовому засіданні, письмового відзиву на позов з доказами в обґрунтування, письмових пояснень, проти задоволення позову не заперечила.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Ужгородським учбового - виробничим підприємством №2 Українського товариства глухих (Далі Ужгородське УВП-2 УТОГ), м. Ужгород (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євротес" (далі ТОВ „Євротес"), м. Ужгород (Орендарем) укладено Договір оренди нерухомого майна № 672/12 від 01.11.2012 року (далі Договір), (а.с.9-12).

Відповідно до умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 165,98 кв. м., яке розташоване у будівлі Виробничого корпусу Ужгородського УВП-2 УТОГ за адресою вул. Лобачевського, 26, м.Ужгород (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору орендодавець в 3 - денний термін після підписання цього Договору Сторонами та його узгодження з власником приміщення надає Орендарю приміщення в користування по акту - прийому передачі.

Відповідно до п. 5.1 Договору погоджено базовий розмір орендної плати на місяць, який становить 3800 (три тисячі вісімсот) грн., 27 коп. включно з відшкодуванням комунальних витрат.

Відповідно до п. 5.2 Договору базовий розмір орендної плати щомісячно переглядається з урахуванням щомісячного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України для попереднього місяця, однак орендна плата не може бути меншою за її базовий розмір.

Також, Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати щомісячні платежі не пізніше 10 - го числа поточного місяця (п. 5.3 Договору).

Відповідно до умов п. 11.2 Договору, останній може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця, а орендар у 10 - ти денний термін після розірвання Договору підлягає виселенню, якщо орендар прострочить оплату орендних платежів більш ніж на десять банківських днів.

Листом (претензією) від 22. 05. 2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність сплатити суму заборгованості та подальшого розірвання договору з 28.05.2013 року в односторонньому порядку (а.с 13 ).

Позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачу в оренду приміщення обумовлене умовами договору.

Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання по укладеному договору належним чином не виконав, на лист (претензію) від 22.05.2013р. жодним чином не відреагував, заборгованості та інших належних позивачу платежів не сплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по орендній платі та комунальним послугам за лютий 2013р. - 16094,27грн., за березень 2013р. - 11372,58грн., за квітень 2013р. - 8107,61грн., за травень - 2998,93 грн., яка в загальній сумі станом на 01.06.2013 року становить 38 573,39 грн. (що підтверджено рахунками на оплату за орендну плату та комунальні платежі №26 від 01.02.2013р., №83 від 01.04.2013, №46 від 01.03.2013р., №124 від 06.05.2013р. (а.с. 65-68) та довідкою (розрахунком) заборгованості (а.с 14 ).

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193. Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по орендній оплаті та комунальним платежам за лютий - травень 2013р. включно, порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 573,39 грн., що відповідачем не заперечено.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

П. 9.2 Договору передбачено що, при несвоєчасному надходження плати за оренду в установлений договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, сума 3% річних від простроченої суми.

За прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань по орендній платі позивач просить стягнути на його користь суму 668,60 грн. - 3% річних, тоді як відповідно до поданого розрахунку (а.с. 51) ним нараховано 3% річних в розмірі 742,49 грн.

За таких обставин судом здійснено перерахунок суми 3% річних з суми боргу 16 094,27 грн. за період з 11.02.2013 по 30.10.2013 що складає 346,58 грн. (16 094,27*3%*262/365=346,58), з суми боргу 11 372,58 грн. з 11.03.2013 по 30.10.2013 що складає 218 грн. (11372,58 грн.*3%*234/365=218), з суми боргу 8 107,61 грн. з 11.04.2013 по 30.10.2013 що складає 135,27 грн. (8 107,61 грн.*3%*203/365=135,27), з суми боргу 2998,93грн. з 11.05.2013 по 30.10.2013 що складає 42,64 грн. (2998,93*3%*173/365=46,64грн.), а всього на загальну суму 742,49 грн., (346,58+218+135,27+46,64=742,49грн.) , тоді як до задоволення підлягає - 668,60 грн. - 3% річних, а саме в розмірі заявленої позивачем до стягнення суми в цій частині позову.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні за період 11.02.2013р. по 30.10.2013р. в розмірі 34,53 грн. до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи із індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.11 №23/466) та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 №62-97р.).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індексу інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.12 №52/30).

Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача індексу інфляції (для кредитів в національній валюті) за порушення строку сплати платежів (а.с 45) за період з 11.02.2013р. по 30.10.2013р. на загальну суму 186,93 грн. судом перевірений. Проведеним судом перерахунком інфляційних нарахувань за період з 11.02.2013 - по 30.10.2013р. на суму боргу 16094,27грн. сукупний індекс інфляції становить 0,996, (отже сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 16029,89 ); з 11.03.2013 по 30.10.13 на суму боргу 11 372,58 грн. сукупний індекс інфляції становить 0,997 (отже сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 11 338,46 грн. ), з 11.04.2013р. по 30.10.2013р. на суму боргу 8107,61грн. сукупний індекс інфляції становить 0,997 (отже сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 8083,29грн. ); з 11.05.2013р. по 30.10.2013 на суму боргу 2998,93 грн. сукупний індекс інфляції становить 0,997 (отже сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 2989,93грн. ).

З огляду на здійснену судом перевірку розрахунку вказаної вимоги, позивачем безпідставно нараховані відповідачу інфляційні за вказані ним в розрахунку періоди існування заборгованості, оскільки відповідно до здійснених судом розрахунків вбачається що за вказаних сукупних індексів інфляції у позивача відсутні інфляційні втрати. Таким чином у заявленій позивачем вимозі в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 34,53 грн. слід відмовити.

Крім того п. 9.2. Договору сторін передбачено що за несвоєчасне надходження плати за оренду, орендар (відповідач) сплачує орендодавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день простроення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені в сумі 3 220,12 грн .,тоді як поданим розрахунком позивачем нараховано за період з 11.02.2013р. по 10.03.2013р. пеню на суму 184,76 грн., з 11.03.2013р. по 10.04.2013р. на суму 349,10грн., з 11.04.2013р. по 10.05.2013р. на суму 437,57грн. з 11.05.2013р. по 09.06.2013р. на суму 474,45 грн., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму 923,45грн., з 13.08.2013р. по 30.10.2013р. на суму 1 100, 41 грн., а всього складає суму 3 469,74 грн. (а.с. 49).

У зв'язку з здійсненим судом перерахунком суми пені з врахуванням обмеження терміну її нарахування згідно ст. 232 ГК України сума пені за період з 11.02.13р. по 11.08.13р. з суми заборгованості 16 094,27 грн. складає 1 175,98 грн., за період з 11.03.13р. по 11.09,13р. з суми заборгованості 11 372,58 грн. складає 825,99 грн., за період з 11.04.13р. по 11.10.13р. з суми заборгованості 8 107, 61грн. складає 572,20 грн., за період з 11.05.13р. по 11.11.13р. з суми заборгованості 2 988грн. складає 207,79 грн., а всього на загальну суму 2 781,96 грн., яку належить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В матеріалах справи знаходиться Договір від 30.10.13 про надання правової допомоги (а.с.21-25), акт прийому передачі виконаних робіт від 31.10.2013р. та рахунок фактура від 30.10.2013р. (а.с.26-27) Копією платіжного доручення №08 від 16.01.2014 на суму 2000 грн. та платіжного доручення №22 від 27.01.2014 на суму 2000грн., що в сумі складає 4000грн. підтверджено оплату наданих послуг адвоката визначених у Договорі від 30.10.13.

У відповідності до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково , шляхом стягнення з відповідача суми 38 573,39 грн. заборгованості по орендній платі в т.ч. комунальні платежі, суму 668,60 грн. - 3% річних, суму 2 781,95 грн. - пені та суму 4000 гривень - витрат за послуги адвоката.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд покладає судовий збір у розмірі 1720,50 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч.3, ст. 48, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОТЕС" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лобачевського 26, код ЄДРПОУ 32953636) на користь Ужгородського учбово - виробничого підприємства №2 Українського товариства глухих (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лобачевського, 26, код ЄДРПОУ 03972583) суму 38 573,39грн. (тридцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят три гривні 39 коп.) заборгованості по орендній платі та комунальним платежам, суму 668,60 грн. (шістсот шістдесят вісім гривень 60 коп.) - 3% річних, суму 2 781,96 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят одна гривня 96 коп.) пені; суму 4000 грн. (чотири тисячі гривень) витрат за послуги адвоката та суму 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.02.2014р.

Суддя Й.Й.Кадар