Постанова

від 27.01.2014 по справі 925/1575/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. Справа№ 925/1575/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Соломенко Є.М.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Малого підприємства «Елетон»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013р.

у справі №925/1575/13 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка»

до Малого підприємства «Елетон»

про стягнення 56 472,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Малого підприємства «Елетон» про стягнення з останнього суми основної заборгованості в розмірі 46 754,12 грн., пені в розмірі 3 338,12 грн., три проценти річних в розмірі 3 977,30 грн., інфляційні витрати в розмірі 2 127,85 грн.

До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних, за якою він просив стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 46 754,12 грн., суму пені в розмірі 3 613,52 грн., суму 3% річних в розмірі 3 977,30 грн., суму інфляційного збільшення в розмірі 2 127,85 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 46 754,12 грн. боргу, 3 613,52 грн. пені, 3 977,30 грн. три процентів річних, 2 127,85 грн. інфляційних витрат, 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Мале підприємство «Елетон» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині стягнення пені в сумі 3 613,52 грн. та судового збору в сумі 1 720,50 грн., прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково, відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 613,52 грн., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в умі 1 610,41 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Скаржник вважає, що рішення, яке ним оскаржується, в частині стягнення пені не відповідає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка», надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, за якою вважає рішення суду першої інстанції законним, об'єктивним та просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Малого підприємства «Елетон».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Малого підприємства «Елетон» та призначено розгляд справи на 20.01.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка», як постачальником, та Малим підприємством «Елетон», як покупцем, виникли на підставі Договору поставки №0508/1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця промислове обладнання та металовироби, а покупець зобов'язується прийняти продукцію від постачальника та оплатити її загальну вартість на умовах цього Договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 та частина 3 Господарського кодексу України передбачає, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Згідно з п. 1.3. Договору поставки номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю, сумарна вартість партії передбачаються у специфікаціях на кожну партію продукції, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Стаття 2 Договору поставки передбачає, що якість продукції, що постачається згідно цього Договору, повинна відповідати затвердженим ГОСТам та підтверджуватись сертифікатом якості заводу-виробника. Претензії по якості продукції приймаються протягом тридцяти календарних днів з дати поставки продукції.

Згідно зі ст. 4 Договору поставки продукція, вказана в п. 1.1. цього Договору, поставляється партіями на умовах 100% передплати. Постачальник зобов'язується поставити продукцію згідно із рахунком-фактурою або специфікацією протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту 100% передплати на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.1. Договору поставки розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 83 754,12 грн. згідно наступних видаткових накладних: №РН-0100506 від 26.10.2010р. на суму 60 408,01 грн., №РН-0100598 від 18.11.2010р. на суму 10 620,00 грн., №РН-0100616 від 26.11.2010р. на суму 1 009,58 грн., №РН-0100617 від 26.11.2010р. на суму 11 716,53 грн.

Грошові кошти відповідачем за товар було сплачено частково в розмірі 37 000,00 грн. Таким чином, несплаченою за товар є сума в розмірі 46 754,12 грн.

Умовами Договору поставки передбачена стовідсоткова передплата за товар, після якої відбувається поставка товару позивачем протягом 15 календарних днів.

Шляхом передплати було оплачено відповідачем товар тільки на суму 30 000,00 грн., тому, на думку суду, для того, щоб встановити строк оплати поставленого товару на решту суми необхідно застосувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договором або актів цивільного законодавства.

Позивач відповідачеві направляв претензію від 18.07.2013р. (відправлена відповідачеві 02.08.2013р. та отримана відповідачем 07.08.2013р.) про сплату боргу. Матеріали справи не підтверджують виконання відповідачем у повному обсязі обов'язку по оплаті коштів за поставлений позивачем товар у строк до 14.08.2013р., як то вимагає ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тому з 15.08.2013р. у відповідача рахується заборгованість у розмірі 46 754,12 грн.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт порушення відповідачем умов Договору щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар доведений та підтверджений матеріалами справи. Разом з тим, відповідачем на противагу не доведено зворотнього.

Пунктом 7.2. Договору передбачена відповідальність відповідача по справі у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті товару.

Частина 1 та частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем нарахована пеня за період з 27.11.2010р. по 27.05.2011р. в сумі 3 613,52 грн. Оскільки апеляційним судом встановлено вище, що прострочення за поставлений товар настало з 15.08.2013р., то перерахувавши розмір пені за період з 15.08.2013р. по 29.10.2013р., судом стягується з відповідача на користь позивача сума пені 1 265,57 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення сума 3% річних за період з 27.11.2010р. по 26.09.2013р. в розмірі 3 977,30 грн.

Здійснивши перерахування 3% річних за період з 15.08.2013р. по 29.10.2013р., апеляційний суд вважає, що підлягає до стягнення сума в розмірі 292,05 грн.

Також, здійснивши перерахунок суми інфляційних витрат за період з 23.08.2013р. по 26.09.2013р., апеляційний суд відзначає про відсутність знецінення грошових коштів у цей період.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого підприємства «Елетон» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2013 р. у справі №925/1575/13 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого підприємства «Елетон», місцезнаходження: вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 175, м. Канів, Черкаська обл., 19000, ідентифікаційний код юридичної особи 21363333 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка», місцезнаходження: вул. Басейна, буд. 5-б, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код юридичної особи 25407381 - 46 754,12 грн. (сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят чотири грн. 12 коп.) грн. основного боргу, 1 265,57 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять грн. 57 коп.) грн. пені, 292,05 (двісті дев'яносто дві грн. 05 коп.) грн. 3% річних.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Малого підприємства «Елетон», місцезнаходження: вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 175, м. Канів, Черкаська обл., 19000, ідентифікаційний код юридичної особи 21363333 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка», місцезнаходження: вул. Басейна, буд. 5-б, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код юридичної особи 25407381 - 1 471,89 (одна тисяча чотириста сімдесят одна грн. 89 коп.) судового збору».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсантехніка» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5-б, код ЄДРПОУ 25407381) на користь Малого підприємства «Елетон» (19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 175, код ЄДРПОУ 21363333) 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

5. Справу №925/1575/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця