Постанова

від 03.02.2014 по справі 910/18262/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа№ 910/18262/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник Н.С.

від відповідача - Бабій М.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2013 року (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Івано-Франківський м'ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торгова компанія "Авалон"

про стягнення 104275,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року по справі №910/18262/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" 102075,00 грн. - заборгованості, 300,00 грн. - пені, 1900,00 грн. - 3 % річних та 2085,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення частково та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.02.2014 року.

В судове засідання 03.02.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

12 лютого 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір № МКП-02/121 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти м'ясопродукти та оплатити їх вартість.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується у видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 102075,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 102075,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вимоги позивача про стягнення суми боргу в розмірі 102075,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями статті 216, частини першої статті 218 ГК України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до умов Договору встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення зобов'язання, в частині оплати виконаних робіт, в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Проте, розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 року та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 року по справі N 25/187).

В той же час, оскільки за розрахунком суду сума пені, що підлягає до стягнення перевищує заявлені позивачем вимоги, колегія суддів приходить до висновку що до стягнення підлягає сума пені, заявлена позивачем, в розмірі 300,00 грн.

Крім того, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача та місцевого господарського суду 3% річних встановила, що останній складено арифметично не правильно.

Відповідно до розрахунку КАГС до стягнення підлягає сума в розмірі 1437,64 грн., згідно з розрахунком наведеним нижче.

По видатковій накладній №3251 від 12.03.2013 року

Сума боргу Період Кількість днів Розмір % річних Загальна сума %

30075 13.03.2013 177 3 % 437.53 грн.

05.09.2013

По видатковій накладній №3609 від 20.03.2013 року

Сума боргу Період Кількість днів Розмір % річних Загальна сума %

72000 21.03.2013 169 3 % 1000.11 грн.

05.09.2013

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року по справі №910/18262/13 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року по справі № 910/18262/13 - змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. "А" код ЄДРПОУ 35264915), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10, код ЄДРПОУ 00451636) заборгованість в розмірі 102075,00 (сто дві тисячі сімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн., 300, 00 (триста грн. 00 коп.) грн. - пені, 1437, 64 (одна тисяча чотириста тридцять сім грн. 64 коп.) грн. - 3 % річних та 2076, 25 (дві тисячі сімдесят шість грн. 25 коп.) грн. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10, код ЄДРПОУ 00451636) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Авалон" (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. "А" код ЄДРПОУ 35264915) 180,79 (сто вісімдесят грн., 79 коп.) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи №910/18262/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.02.2014 року