Рішення

від 23.01.2014 по справі 495/8692/13-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8692/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Яковенко Ю.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів: не з'явилися

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/8692/13-ц

за позовом ОСОБА_1

до:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс»

- Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Фінанс»

про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином

В С Т А Н О В И В :

30.10.2013 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс» (далі по тексту - відповідач-1), Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (далі по тексту - відповідач-2) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Фінанс» (далі по тексту - третя особа) про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином.

Позовні вимоги аргументовані тим, що натрапивши на рекламне оголошення відповідача та маючи намір отримати позику на вигідних умовах, 16.10.2013 року між ОСОБА_1 з ТОВ «Астра-Фінанс» було укладено угоду № 020522, та з ТзДВ «Страхова компанія «Традо» № 001069, згідно яких після внесення першого внеску у розмірі 6 475 грн. та суми страховки у розмірі 1 750 грн. позивач отримає позику в сумі 175 000 грн. На рахунок відповідача позивачем було сплачено суму першого внеску у розмірі 6 475 грн. та суму страховки у розмірі 1 750 грн., що згідно договору було обов'язковою умовою для отримання грошових коштів. Після детального вивчення умов договору з'ясувалося, що дана компанія грошей не видає та не кредитує. Позивач умови договору виконав, проте позика відповідачем надана не була.

Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом

Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання 23.01.2014 року не з'явилася, але подала до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу без її присутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідача-1 - ТОВ «Астрафінанс», відзив або заперечення на позов ОСОБА_1 до суду не надав та його представник в судові засідання 12.12.2013 року та 23.01.2014 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Так, ухвала суду та повістки про призначення слухання справи на 12.12.2013 року та 23.01.2014 року, а також копія позовної заяви ОСОБА_1 з додатками до неї були надіслані на адресу ТОВ «Астрафінанс» (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях,56), яка наявна в матеріалах справи. Між тим, усі документи з зазначеної адреси були повернуті до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.5 ст.74 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідача-2 - ТзДВ «Страхова компанія «Традо», відзив або заперечення на позов ОСОБА_1 до суду не надав та його представник в судові засідання 12.12.2013 року та 23.01.2014 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання., про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні поштові повідомлення.

Третя особа - ТОВ «Астра-Фінанс», відзив або заперечення на позов ОСОБА_1 до суду не надала та її представник в судові засідання 12.12.2013 року та 23.01.2014 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання., про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні поштові повідомлення.

Відповідно до ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно із ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладені обставини, норми чинного законодавства та ті факти, що відповідачі та третя особа в жодне судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судових засідань, позивач в судове засідання не з'явився, але просив розглянути справу без його присутності та проти винесення заочного рішення не заперечував, строк розгляду справи, відповідно до ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, закінчився і ніхто із сторін не заявив клопотання про його подовження, суд вважає за можливе і необхідне, у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України, розглянути справу без участі сторін або їх представників, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Астрафінанс» та ТзДВ «Страхова компанія «Традо» за участю третьої особи ТОВ «Астра-Фінанс» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що 16.10.2013 року ОСОБА_1 уклала договір № 020522 з ТОВ «Астра-Фінанс», за умовами якого Товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики на умовах діяльності останнього. На рахунок відповідача-1 - ТОВ «Астрафінанс», позивачем було сплачено суму першого внеску у розмірі 6 475 грн. (квитанція № к111/6/4 від 16.10.2013 року), що згідно договору було обов'язковою умовою для отримання грошових коштів у розмірі 175 000 грн.

Крім того, 16.10.2013 року між ОСОБА_1 та з ТзДВ «Страхова компанія «Традо» було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків №001069, на виконання якого позивач оплатила останньому суму в розмірі 1 750 грн. (квитанція № к111/6/5 від 16.10.2013 року)

Проте грошові кошти в обумовлений термін на рахунок позивача не поступили, а після звернення до офісу відповідача-1 - ТОВ «Астрафінанс», ОСОБА_1 було роз'яснено, що видача коштів затримується через велику кількість клієнтів, та що позивачу необхідно сплатити щомісячний платіж у розмірі 1 707,22 грн. для можливості отримання позики 30.10.2013 року.

Згідно із ст.ст. 901-905 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) за завданням другої сторони (замовника) зобов'язується надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін.

Проте ні вид послуг, ні строк її виконання в договорі № 020522 від 16.10.2013 року між сторонами не визначені.

Фактично відповідач виступив посередником у наданні позивачу позики за рахунок третіх осіб, коло та згода яких не була визначена на день укладення договору.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочинів або замовчує їх існування. Під такими обставинами розуміється таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення, і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

За положеннями ч.1 п.7, ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», виконавці послуг не повинні включати у договорі із споживачем умови, що суперечать принципу добросовісності, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та спонукати споживача на укладення правочину на який в іншому випадку він не погодився б.

За змістом укладений між сторонами договір № 020522 від 16.10.2013 року не містять конкретного визначення предмету товару, на набуття у власність якого укладено договір та умови його набуття.

Договором прописані чіткі обов'язки позивача, як споживача послуги, тоді як надання самої послуги про товар вартістю 175 000 грн. обумовлене лише власним розсудом відповідача, як виконавця послуг, про що до відома замовника послуги не доведено ні до укладення договору, ні при його підписанні.

Зазначені обставини підтверджуються змістом укладеного договору.

За загальними правилами, визначеними ст.203 Цивільного кодексу України, щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти низці умов: а саме умовам дійсності правочинів. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено право сторони на визнання правочину недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Вчинення правочину під впливом обману передбачено статтею 203 Цивільного кодексу України як підставу визнання такого правочину недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, то такий правочин визнається судом недійсним.

Правочин має бути реально спрямований на виникнення обумовлених ним правових наслідків, тобто необхідною умовою є єдність волі і волевиявлення. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону правочину стосовно природи правочину, прав та обов'язків. Крім того, обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або замовчує їх існування, бо знання яких може перешкодити здійсненню правочину.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, надані сторонами докази в їх сукупності суд знаходить, що позивачеві відповідачем-1 на майбутнє запропоновано надання послуги на придбання конкретно не визначеного товару, на умовах, викладених у нечіткий та незрозумілий спосіб, без надання доступної інформації, необхідної для здійснення замовником свідомого вибору при укладенні договору.

Неповідомлення позивачеві до укладення договору всіх істотних умов договору та негативних наслідків, пов'язаних із залученням відповідачем до виконання договору інших осіб, суд визнає обставинами, які мають істотне значення при укладанні сторонами договору та за відсутності яких можна вважати, що правочин позивачем не був би укладений.

Основним майновим наслідком визнання правочину недійсним є двостороння реституція про застосування якої на підставі ст.216 Цивільного кодексу України просить позивач, а саме повернути йому 6 475 грн. та 1 750 грн.

У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна з сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Наданими позивачем квитанціями підтверджується, що нікчемним правочином позивачем сплачено відповідачу-1 суму начебто першого внеску у розмірі 6 475 грн. та відповідачу-2 суму страховки у розмірі 1 750 грн., які підлягають поверненню власнику.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість, правомірність та законність позовних вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Астрафінанс», ТзДВ «Страхова компанія «Традо», за участю третьої особи ТОВ «Астра-Фінанс» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді справи підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь держави.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 901-905 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 169, 157, 197, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Фінанс» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс» (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях,56, код ЄДРПОУ 38630891) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти, які були сплачені відповідно до угоди № 020522 від 16.10.2013 року у сумі 6 475 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (01133, м. Київ, вул. Кутузова,13, код ЄДРПОУ 38799866) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти, які були сплачені відповідно до угоди № 001069/13 від 16.10.2013 року у сумі 1 750 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень).

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафінанс» (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях,56, код ЄДРПОУ 38630891) та з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (01133, м. Київ, вул. Кутузова,13, код ЄДРПОУ 38799866) на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Мишко